Справа № 420/4512/19
30 вересня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНВУД ЛТД» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
26 липня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНВУД ЛТД» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2019 року №0031791401.
Підстава звернення до суду - позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень порушив його права під час прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою суду від 31.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній адміністративній справі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковою перевіркою позивача встановлено завищення задекларованих ТОВ «Грінвуд ЛТД» показників податкового кредиту по податку на додану вартість всього у сумі 674 565 грн, в тому числі за березень місяць 2016 року в сумі 366 667 грн, за липень місяць 2016 року в сумі 307 898 грн.
Так, згідно акту перевірки, ТОВ «Грінвуд ЛТД» 07.04.2016 року за №9050863402 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий період), що уточнюється - лютий 2016 року, за результатами якого зменшено податковий кредит за основною ставкою на суму 366 667 грн, в результаті чого зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку 0110) (рядок 19 уточнюючого розрахунку 0121- 012,0130) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 366 667 грн.
Під час проведеної перевірки, встановлено порушення п.50.1 ст. 50 розділу II Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 27-55-VI, порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 ТОВ «Грінвуд ЛТД» значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, що уточнюється лютий 2016 року, а саме: зменшення на суму 366 667 грн не враховано у рядку 16.2. декларації за звітний період - квітень 2016 року, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. Вказане, на думку ревізорів, порушення призвело до завищення в податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період - квітень 2016 року: рядку 17 усього за розділом II на суму 366667 грн.
В ході проведення перевірки також встановлено укладення ТОВ «Грінвуд ЛТД» договору підряду від 04.07.2016 року №04/07/16 з ТОВ «СП БІЛДЕР», внаслідок виконання якого сторонами ТОВ «СП «БІЛДЕР» виписано в адресу ТОВ «Грінвуд ЛТД» податкові накладні: №8 від 22.07.2016 року (дата реєстрації - 05.08.2016 року) на суму ПДВ - 145524,51 грн; №4 від 06.07.2016 року (дата реєстрації - 20.07.2016 року) на суму ПДВ - 112374,17 грн; №2 від 02.07.2016 року (дата реєстрації - 14.07.2016 року) на суму 50 000,00 грн, загалом на суму 307898,68 грн, номенклатура послуг - комплекс робіт з облаштування експлуатованих покрівель за адресою: м. Одеса, Бульвар Французький, 85/5.
Аналізуючи інформацію по ТОВ «СП БІЛДЕР» з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами- покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року, у тому числі, наявність трудових ресурсів, яка, на думку ревізорів, неспіввідносна з можливістю виробництва/продажу ідентифікованих товарів/послуг, загальну суму нарахованої заробітної плати, відсутність у податкового органу інформації про наявність відповідних послуг із залучення стороннього трудового ресурсу, балансову вартість основних фондів, враховуючи факт відсутності за податковою адресою, ревізори прийшли до висновку про відсутність постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ «СП БІЛДЕР» в адресу підприємств-покупців. Звідси, ревізори зробили висновок про перерахування платником податків ТОВ «Грінвуд ЛТД» коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг, та порушення ТОВ «Грінвуд ЛТД» п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, завищення ТОВ «Грінвуд ЛТД» суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «СП БІЛДЕР» всього у сумі 307 898 грн, в тому числі за липень місяць 2016 року в сумі 307 898 грн. З урахуванням зазначеного, ревізорами констатовано заниження податку на додану вартість всього у сумі 543 010 грн, у тому числі за березень місяць 2017 року в сумі 543 010 грн, завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду станом на 30.09.2018 року в сумі 131 555 грн.
В результаті проведеної планової виїзної перевірки, з урахуванням висновків, до яких ревізори прийшли в Акті від 25.03.2018 року № 477/15-32-14-01/38848682, ГУ ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 16.04.2019 року №0016781401, яким ТОВ «Грінвуд ЛТД» збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 543 010 грн, нараховані штрафні санкції у сумі 135 753 грн;
- від 16.04.2019 року №0016771401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 131 555 грн.
В свою чергу, ТОВ «Грінвуд ЛТД» було незгодне з висновками ревізорів у Акті від 25.03.2018 року № 477/15-32-14-01/38848682, які стали підставою для оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень, вважало їх безпідставними, а податкові повідомлення - рішення від 16.04.2019 року №0016781401 та від 16.04.2019 року №0016771401 - незаконними, та у адміністративній скарзі до ДФС України від 30.04.2019 року №30/04-19 просило їх скасувати, мотивуючи їх доводами, викладеними у скарзі.
Задовольняючи частково скаргу ТОВ «Грінвуд ЛТД», Рішенням про результати розгляду скарги від 25.06.2019 року №28999/6/99-99-11-04-01-25 ДФС України скасувало податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.04.2019 р. №0016771401, №0016781401 в частині донарахувань податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій у відповідній частині по взаємовідносинах з ТОВ «СП «БІЛДЕР», а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
З урахуванням зазначеного рішення ДФС України ГУ ДФС в Одеській області підготувало і направило на адресу ТОВ «Грінвуд ЛТД» оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 року №0031791401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму двісті дев'яносто три тисячі вісімсот дев'яносто гривень.
З податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2019 року №0031791401 ТОВ «Грінвуд ЛТД» незгодне у зв'язку з тим, ТОВ «Грінвуд ЛТД» 07.04.2016 року подано уточнюючий розрахунок №9050863402 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий період), що уточнюється, лютий 2016 року, за результатами якого зменшено податковий кредит за основною ставкою на суму 366 667 грн, в результаті чого зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку 0110) (рядок 19 уточнюючого розрахунку 0121-012,0130) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 366 667 грн. Представник позивача зазначає, що подання зазначеного уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань було пов'язано з тим, що постачальником будівельних робіт для ТОВ «Грінвуд ЛТД» - ПП «ОДЕСАЕКСПО» за договором від 30.06.2015 року було зареєстровано податкову накладну з порушенням строків реєстрації. Так, незважаючи на те, що відповідно до вимог чинного законодавства України така податкова накладна повинна була бути зареєстрованою у лютому 2016 року, постачальник послуг зареєстрував її у березні 2016 року. Враховуючи, що поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість 07.04.2016 року №9050863402 ТОВ «Грінвуд ЛТД» було зменшено податковий кредит за лютий 2016 року за наявності придбаних у платника ПДВ послуг та реєстрації останнім податкової накладної, тобто наявності законних підстав для нарахування податкового кредиту, було прийнято рішення про подання уточнюючого розрахунку від 10.05.2016 року №9073117428. Позивач зазначає, що зазначений уточнюючий розрахунок був поданий з помилкою, оскільки ним було відновлено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у лютому 2016 року, проте помилково зменшено суму від'ємного значення у березні 2016 року. За таких обставин, на думку позивача враховуючи реальну наявність господарської операції з придбання будівельних послуг у платника ПДВ, що ревізорами не ставилось під сумнів і не заперечувалось, реєстрацію останнім податкової накладної у сумі 366 667 грн, позивач вважає, що ревізори мали витребувати від платника податків пояснення та відповідні документи, що підтверджують наявність правових підстав для декларування платником ПДВ від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 366 667,00 грн, та на підставі таких пояснень і документів прийняти одне з наступних рішень: або про нарахування ТОВ «Грінвуд ЛТД» у березні 2016 року від'ємного значення у сумі 366 667 грн, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - у відповідності до фактичного терміну реєстрації ПП «ОДЕСАЕКСПО» податкової накладної, або про нарахування ТОВ «Грінвуд ЛТД» у лютому 2016 року від'ємного значення у сумі 366 667 грн, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - у відповідності до дати, коли податкова накладна мала бути зареєстрована ПП «ОДЕСАЕКСПО». Позивач стверджує, що зазначений обов'язок контролюючого органу прямо передбачений п.54.3 Податкового Кодексу України, відповідно до якого: «Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від 'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках».
Проте, як зазначає позивач незважаючи на реальність господарської операції - придбання будівельних послуг у платника ПДВ ПП «ОДЕСАЕКСПО», реєстрації останнім податкової накладної (навіть з порушенням термінів такої реєстрації), відсутністю вини платника податків у реєстрації його контрагентом податкової накладної з порушенням передбачених законодавством термінів, ревізори, ігноруючи вимоги п.54.3 Податкового Кодексу України, прийшли до безпідставних висновків про необхідність неврахування такої податкової накладної і відповідного зменшення нарахованого податкового кредиту для ТОВ «Грінвуд ЛТД» на суму 366 667 грн. Зазначене також не було враховане ДФС України під час розгляду скарги ТОВ «Грінвуд», що вплинуло на результати оскаржуваного повідомлення-рішення і порушило його права як платника податків.
16.08.2019 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача з позовними вимогами та обґрунтуванням позову не згоден, зазначає, що для виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах існують часові обмеження, встановлені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та п.2 розділу 1 Порядку №21 тобто, не можна подати уточнюючий розрахунок у випадку, коли закінчився строк давності, оскільки на виправлення помилки поширюється загальний строк давності (1095 днів), установлений п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України. Отже, з огляду на вказане, у платника податків було достатньо часу (та способів) для подання уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ, та/або усунення помилки при наступному поданні у звітному періоді уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість.
В свою чергу, згідно, п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відтак, представник відповідача зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 04.07.2019 року №0031791401 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму - 293890,00 грн., керувалось в межах повноважень та у спосіб чинного законодавства України, отже відсутні причини для скасування податкового повідомлення - рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, що
На підставі направлень від 20.02.2019 року виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.02.2019 року №863 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНВУД ЛТД» код за ЄДРПОУ 38848682» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.09.2018.
Вказана перевірка проводилась з 25.02.2019 року по 18.03.2019 року. Термін якої продовжувався з 12.03.2019 року по 18.03.2019 року на підставі Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2019 року №1643.
За результатами проведення перевірки було складено Акт від 25.03.2019 №477/15-32-14-01/38848682 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ГРІНВУД ЛТД», код ЄДРПОУ 38848682, відповідно до якого ревізорами були прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:
-від 16.04.2019 року №0016781401 згідно якого ТОВ «ГРІНВУД ЛТД» збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 543010,00 грн. та нараховані штрафні сакції (25%) у сумі 135753 грн.
-від 16.04.2019 року №0016771401 згідно якого ТОВ «ГРІНВУД» значення з ПДВ на суму -131555,00 грн.
В подальшому, TОB «ГРІНВУД ЛТД» звернулось до Державної фіскальної служби України зі Скаргою від 30.04.2019 року №30/04-19 «Про перегляд податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 16.04.2019 року №0016771401, від 16.04.2019 року №0016781401» в якій просило скасувати вказані податкові повідомлення - рішення.
Перевіркою викладених у скарзі обставин, контролюючий орган вищого рівня ДФС України ухвалив рішення від 25.06.2019 року №28999/6/99-99-11-04-01-25 «Про результати розгляду скарги», яким скасував податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.04.2019 року №0016771401, №0016781401 в частині донарахувань податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій у відповідній частині по взаємовідносинам з ТОВ «СП БІЛДЕР», а в іншій частині залишив без змін, тобто скаргу задоволено частково.
На підставі вказаного рішення, Головним управлінням ДФС в Одеській області підготовлено та направлено на адресу ТОВ «ГРІНВУД ЛТД» оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04.07.2019 року №0031791401 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму - 293890,00 грн., з них: грошове зобов'язання - 535112,00 грн., штрафні санкції - 58778,00 грн.
Відтак, обґрунтування позивача про те, що незважаючи на реальність господарської операції - придбання будівельних послуг у платника ПДВ ПП «ОДЕСАЕКСПО», реєстрації останнім податкової накладної (навіть з порушенням термінів такої реєстрації), відсутністю вини платника податків у реєстрації його контрагентом податкової накладної з порушенням передбачених законодавством термінів, відповідачем, ігноруючи вимоги п.54.3 Податкового Кодексу України, прийшли до безпідставних висновків про необхідність неврахування такої податкової накладної і відповідного зменшення нарахованого податкового кредиту для ТОВ «Грінвуд ЛТД» на суму 366 667 грн. та як наслідок протиправність оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Вважаючи протиправним прийняте податкове повідомлення - рішення від 04.07.2019 року №0031791401 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
За приписами ст.102 Податкового кодексу України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:
податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;
посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом. Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на: платників податків - фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України зазначається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитись такі документальні планові перевірки.
Згідно, п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
п.54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України дані перевірки результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
На підставі викладеного, суд зазначає, податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 року №0031791401 відповідачем складене правомірно.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНВУД ЛТД» (пр.-т. Шевченка, 6, корп.2, м.Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 38848682) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2019 року №0031791401- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Корой С.М.
.