Справа № 420/1852/19
18 вересня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Лементовського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати наказ № 01-13/65ДАБК від 06.02.2019 року, виданий виконуючим обов'язки начальника Управління Якименко Р.К., про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД141182711371 від 28.09.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що під час проведення перевірки за результатом якої складено акт від 05.02.2019 року вони не були присутні, їм не пред'являлось службове посвідчення та не було надано копію направлення для проведення позапланової перевірки. Жодного звернення з боку Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо необхідності проведення відповідних дій в рамках проведення перевірки не було, ніяких поштових повідомлень щодо наміру потрапити до приміщення не надходило, візитів до власника приміщення та пред'явлення встановлених законом документів не відбувалось. Також, відповідачем порушено строк проведення перевірки, визначений п. 7 Порядку № 553, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Крім того, декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована 28.09.2018 року та на підставі неї зареєстровано право власності, до проведення перевірки. При цьому, після реєстрації права власності декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпала свою дію. Таким чином, оскільки перевірка проведена з порушенням вимог діючого законодавства, то, відповідно оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що відповідно до п. 7 Порядку № 553 позапланова перевірка не передбачає завчасного попередження суб'єктів містобудування. Крім того, за результатами перевірки було встановлено, що позивачами у декларації про готовність до експлуатації об'єкта наведено недостовірні дані в частині заниження наслідків, оскільки будинок за адресою АДРЕСА_1 є пам'яткою архітектури місцевого значення та взятий під охорону. Таким чином, дії управління здійснені обґрунтовано, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано та без порушень прав позивачів в процесі їх виконання.
Представником позивачів до суду надано додаткові пояснення, в яких вказано, що за загальним правилом перевірки за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт, тобто щодо тих об'єктів, які знаходять під час будівництва. Після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкта до самочинного в силу його узаконення. Тобто, оскільки позивачами зареєстровано право власності на реконструйований об'єкті декларація № ОД141182711371 від 28.09.2018 року вичерпала свою дію.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 до суду надано письмові пояснення в яких вказано, що оскаржуваний наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято з дотриманням вимог законодавства, оскільки перевіркою встановлено невідповідність класу наслідків наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта та розроблення проектувальником документації вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, саме у зв'язку із заниженням класу наслідків відповідальності об'єкта містобудівництва. Згідно листа управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини будівлі по АДРЕСА_1 прийняті під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету як пам'ятка архітектури місцевого значення.
Ухвалою від 10 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21 травня 2019 року винесено ухвалу про розгляд справи 420/1852/19 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12 червня 2019 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 18 липня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 03 вересня 2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
02 січня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ 01-3/1ДАБК про організацію проведення позапланових перевірок у І півріччі 2019 року, яким уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2019 року (а.с. 168 т. 1).
22 січня 2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло звернення ОСОБА_4 про проведення перевірки щодо дотримання законодавства під час реконструкції квартири АДРЕСА_2 (а.с. 169-170 т. 1).
04 лютого 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення про проведення планового (позапланового) заходу № 000214, яким доручено головному спеціалісту інспекційного відділу № 1 Найко В.Г. провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_2 щодо дотримання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил (а.с. 167 т. 1)
05 лютого 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Найко В.Г. проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті - реконструкція квартири АДРЕСА_2 без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 000214, яким встановлено, що замовниками будівництва у декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД ОД 141182711371 від 28.09.2018 року з реконструкції квартири АДРЕСА_2 без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , наведені недостовірні дані в частині заниження класу наслідків (а.с. 171-179 т. 1).
06 лютого 2019 року в.о. начальника Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. винесено наказ № 01-13/65ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД141182711371 від 28.09.2018 року» (а.с. 180 т. 1).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті - реконструкція квартири АДРЕСА_2 без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена на підставі звернення громадянина ОСОБА_4 № 01-5/13-ОГ (а.с. 167, 169-170 т. 1).
Таким чином, підставою для проведення перевірки слугувало звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а не необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, а тому доводи позивача щодо того, що відповідачем порушено тримісячний строк для проведення перевірки є необґрунтованими.
Відповідно до п. 9, 13, 16, 18 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо. При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність прийнятого рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що з акту перевірки від 05.02.2019 року вбачається, що під час здійснення перевірки дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті - реконструкція квартири АДРЕСА_2 без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , особи щодо яким здійснювалась перевірка були відсутні, в графі «керівник суб'єкта господарювання/фізична особа або уповноважені ними особи» відсутній будь-яких запис, а в розділі VIII опис виявлених порушень вимог законодавства вказано - «під час перевірки замовник або уповноважена особа були відсутні, доступ до об'єкта будівництва не забезпечено» (а.с. 171-179 т. 1).
Також, в наданій до суду заяві від 16.08.2019 року (вхід. № 29485/19) представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 були відсутні під час проведення перевірки, копії направлення на перевірку та акта, складеного за результатом перевірки їм не вручались (а.с. 57-60 т. 2).
Отже, факт відсутності позивачів під час проведення перевірки відповідачем не заперечувався. Доказів, які б доводили протилежне, матеріали справи також не містять.
Таким чином, недотримання відповідачем вимог Порядку № 553 позбавило ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 можливості реалізувати надані законодавством права, зокрема, бути обізнаними про дату початку та закінчення заходу контролю, підставу та предмет його здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п. 16, 17 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
З аналізу приписів статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховний Судом в постанові від 05.06.2019 року по справі № 815/3172/18, в постанові від 02.10.2018 року по справі № 465/1461/16-а, в постанові від 19.09.2018 року по справі № 804/1510/16.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано декларацію № ОД141182711371 про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), щодо реконструкції квартири АДРЕСА_2 без змін геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 159-166 т. 1).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 10.10.2018 року за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 129,7 кв.м., житлова площа 84,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , зокрема, на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер ОД141182711371, виданий 28.09.2018., видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (а.с. 19-21 т. 1).
Таким чином, після закінчення реконструкції та реєстрації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 права власності на квартиру, декларація про готовність до експлуатації об'єкта № ОД141182711371 від 28.09.2018 року вичерпала свою дію.
Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За таких підстав, наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 06.02.2019 року № 01-13/65ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД141182711371 від 28.09.2018 року» прийнятий без врахування пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягає скасуванню.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема листа Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини, будівлі за адресою: АДРЕСА_1 4, прийняті під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 15.08.1985 № 480 як пам'ятка архітектури місцевого значення, занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та туризму від 16.06.2007 № 662/0/16-07, охоронний № 22-Од (а.с. 98-99 т. 1).
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти: пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини". До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти пам'ятки культурної спадщини, як, зокрема, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
При цьому, у декларації про готовність до експлуатації об'єкта (№ ОД141182711371 від 28.09.2018 року) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зазначено про віднесення об'єкта - реконструкції квартири АДРЕСА_2 без змін геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_2 , до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (а.с. 159-166 т. 1).
Разом з тим, вказані обставини не спростовують той факт, що скасована декларація про готовність до експлуатації об'єкта вичерпали свою дію.
При цьому, після реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради може звернутися з позовом про знесення самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради неправомірно та без урахуванням всіх обставин винесено наказ від 06.02.2019 року № 01-13/65ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД141182711371 від 28.09.2018 року», а тому адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожним різними платіжними дорученнями сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с. 3-4 т. 1).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути сплачений ними судовий збір.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ) про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 06.02.2019 року № 01-13/65ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД141182711371 від 28.09.2018 року».
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2019 року.
Суддя О.А. Левчук
.