30 вересня 2019 р. № 400/1995/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним та скасування наказу від 24.06.2019 р. №266-0,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24.06.2019 р. №266-0 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.07.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем порушено порядок ініціювання дисциплінарного провадження, адже дисциплінарне провадження відносно позивача ініційоване на підставі доповідної записки посадової особи Головного управління ДФС у Миколаївській області, а не рішенням керівника цього органу. Також, позивач зазначила, що в ході дисциплінарного провадження відповідачем не доведено факт вчинення нею дисциплінарного проступку, а нею в свою чергу надано обґрунтовані пояснення щодо належного виконання своїх посадових обов'язків.
Від відповідача до суду надійшов відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає не порушеною процедуру проведення дисциплінарного провадження, в ході якого повністю доведено вину позивача щодо невиконання нею функції - керівництво структурним підрозділом. Відтак, на думку відповідача, спірний наказ є правомірним і не підлягає скасуванню.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 працює в органах державної фіскальної служби з грудня 1999 року, а з січня 2017 р. працює на посаді начальника управління аудиту Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Розпорядженням Головного управляння ДФС у Миколаївській області від 10.12.2018 р. №263-р "Про проведення тематичної перевірки" було ініційовано перевірку щодо виконання пункту 3 листа ДФС від 23.10.2018р. № 32826/7/99-99-14-02-15.
За результатами перевірки було складено акт, де зазначено про дотримання вимог пункту 3 листа ДФС від 23.10.2018р. № 32826/7/99-99-14-02-15, а саме - ненадання пояснень стосовно перевірки ТОВ "Скін Маркет" з метою визначення та вжиття відповідних заходів для недопущення вкказаних недоліків у подальшому, в т.ч. вирішення питання необхідності притягнення до відповідальності.
Начальником управління організації роботи Головного управління ДФС у Миколаївській області було направлено доповідну записку №200/14-29-01-03-10 від 22.12.2018 року на ім'я начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області. У доповідній записці запропоновано ініціювати дисциплінарне провадження у відношенні позивача, за фактом незабезпечення дієвого контролю ха наданням пояснень щодо виявлених порушень в організації та проведення перевірки ТОВ "Скін Маркет".
На вказану доповідну записку було накладено резолюцію начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області.
У зв'язку із знаходженням позивача на лікарняному у період з грудня 2018 року по травень 2019 року, у травні 2019 року позивачу вручено лист від 14.05.2019 року з повідомленням про ініціювання у відношенні неї дисциплінарного провадження та надано термін для надання пояснень.
Листом від 20.05.2019 року позивача було повідомлено про те, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ головного ДФС у Миколаївській області на виконання резолюції начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області до доповідної записки №198/14-29-01-03-10 від 19.12.2018 року відносно позивача порушено дисциплінарну справу. Повідомлено про дату та час засідання дисциплінарної комісії та запропоновано прийняти у ньому участь.
У зв'язку із перебуванням позивача на лікарняному по догляду за дитиною у період з 24.05.2019 р. по 31.05.2019 р., а у період з 31.05.2019 р. по 04.06.2019 р. у відпусці, позивач надала свої пояснення 06.06.2019 р.
За результатами розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарною комісією було складено висновок, відповідно до якого встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме неналежне виконання функції (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу") 1.2 "Керівництво структурним підрозділом" р. 2 "основні завдання та функції управління" Положення про управління аудиту Головного управління ДФС у Миколаївській області, затвердженого наказом головного управління ДФС у Миколаївській області. Зі змісту цього протоколу вбачається, що підставою для такого висновку стало встановлення комісією факту не невнесення до відповідної інформаційної системи протоколів про адміністративні правопорушення, порушення строків надсилання протоколу про адміністративне правопорушення до органу, уповноваженому розглядати справу.
Також, комісією було направлено на ім'я керівника Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому зазначено результати дисциплінарного провадження та висновок щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
24.06.2019 р. відповідачем було винесено наказ №266-0 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2
Позивач вважає вищезазначений наказ протиправним, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом про його скасування.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд виходить з наступного.
В п. 10. ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу" (далі-Закон) зазначено, що службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до положень ст.64 Закону, за невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно з ст. 65 Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обовязків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є: 1) порушення присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного спяніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.66, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Статтею 68 Закону визначено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
При цьому, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону, суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, як це визначено ч.1 ст.69 Закону України "Про державну службу".
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, під час визначення виду дисциплінарного стягнення повинна враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця (ч.1 ст.67 Закону України "Про державну службу").
Відповідно до ч.ч.1-7 ст.71 Закону України "Про державну службу" з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обовязків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обовязково. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений субєктом призначення, але не більш як до двох місяців. До участі у проведенні службового розслідування субєктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці. До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необєктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.
У відповідності до ч.1 ст.73 Закону України "Про державну службу" з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити ряд інформації, яка визначена ч.2 ст.73 Закону України "Про державну службу", зокрема: підстави для відкриття дисциплінарного провадження, характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця, відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень, інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, тощо.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (частина третя статті 73 Закону №889-VIII).
Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі (ч.ч.1-2 ст.75 Закону України "Про державну службу").
Як передбачено ст.76 Закону України "Про державну службу" державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, як передбачено ч.1 ст.77 Закону України "Про державну службу" приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Отже, Законом, визначено чітку послідовність дій дисциплінарної комісії, зокрема в частині ініціювання, формування дисциплінарної справи, її розгляду і підготовки подальшого подання суб'єктові призначення, а також Законом визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, і має бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне провадження ініційоване на підставі доповідної записки посадової особи Головного управління ДФС у Миколаївській області з резолюцією керівника Головного управління ДФС у Миколаївській області, тобто керівником головного управління ДФС у Миколаївській області після отримання доповідної записки не було прийнято відповідного рішення, як суб'єктом призначення, що на думку суду є порушенням процедури дисциплінарного провадження, закріпленої в Законі.
Результатом дисциплінарного провадження відносно позивача став висновок комісії про встановлення дисциплінарного проступку позивача, а саме недотримання вимог пункту 3 листа ДФС від 23.10.2018р. № 32826/7/99-99-14-02-15, - ненадання пояснень стосовно перевірки ТОВ "Скін Маркет" з метою визначення та вжиття відповідних заходів для недопущення вказаних недоліків у подальшому, в т.ч. вирішення питання необхідності притягнення до відповідальності.
Згідно пояснень позивача, які надавались нею під час дисциплінарного провадження, вбачається, що позивачем, вибірково, періодично здійснювався контроль щодо належного контролю за виконаням функціональних обов"язків своїх підлеглих. Що стосується вчасного відображення вхідного листа ДФС України від 23.10.2018р. № 32826/7/99-99-14-03-2-17, позивач пояснила, що їй діловодом надано цей лист, а позивачем накладено резолюцію, що в свою чергу діловод повинен був внести в АІС "Управління документами".
Ні з протоколу, ні з висновку комісії дисциплінарного провадження не вбачається, що комісією було враховано пояснення позивача, оскільки зі змісту цих документів вбачається лише відображення висновку перевірки, проведеної на підставі Розпорядження Головного управляння ДФС у Миколаївській області від 10.12.2018 р. №263-р "Про проведення позапланової тематичної перевірки" та жодним чином не надано обґрунтувань та не зазначено доказів на спростування її пояснень.
Суд зазначає, що під час складання висновку, комісією не було враховано, що посада позивача передбачає виконання функцій контролю у відповідному підрозділі, тобто позивач не має перебирати обов'язки працівників цього підрозділу, а лише має бути організатором їхньої ефективної роботи та контролем за результатами їх роботи, що і було зроблено позивачем.
Таким чином, під час проведення дисциплінарного провадження відносно позивача, комісією не було доведено вини саме позивача.
Отже, суд приходить до висновку, що спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки під час проведення дисциплінарного провадження не було доведено вини саме позивача та порушено процедуру ініціювання дисциплінарного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
В силу част. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма кореспондує із принципами, викладеними в ст. 19 Конституції України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).
Судовий збір розподіляється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) від 24.06.2019 р. №266-0 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений квитанцією від 02.07.2019р. № 21453322.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов