Іменем України
25 вересня 2019 р. № 400/2511/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до третя особаПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, вул. Поправки Юрія , 6, офіс 17,Київ 94,02094 Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" б-р Вацлава Гавела, 6, Київ, 03126
провизнання дій протиправними; скасування постанови від 04.07.2019 р. ВП №59462478,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. з вимогами визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Києва Лановенко Л.О щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59452478, скасувати постанову від 04.07.2019 про відкриття виконавчого провадження №59462478, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що постанови про відкриття виконавчого провадження винесена відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Так, позивачка зазначає, що має постійне місце реєстрації у м . Миколаєві, а у м . Києві ніколи не проживала, не мала реєстрації та не має там майна.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію виклав у відзиві. Відповідач зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусово виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У ч.3 цієї ж статті зазначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. За приписами ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання, належить стягувачу. Аналогічно ч.1 ст.24 вказаного Закону визначено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами належить стягувачу. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи у тому числі за місцем знаходження майна боржника.
Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Статтею 179 цього ж Кодексу зазначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати також цивільні права та обов'язки.
Грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні ст.190 ЦК України.
Стягувачем було надано довідку про наявність у боржника карткового рахунку, який відкритий у кредитній установі у м. Києві.
За таких обставин, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку та наявних на цьому рахунку грошових коштів у м. Києві, а тому у відповідача були всі підстави для відкриття виконавчого провадження стосовно позивача.
В судове засідання 25.09.2019 представник відповідача та третьої особи не з'явились. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та аргументи, викладені у позовній заяві, а також звернув увагу суду на те, що картковий рахунок, на який посилається відповідач є рахунком для зарахування стягнутих з позивачки коштів, і на цьому рахунку немає грошей, а тому, неможливо стверджувати, що на ньому знаходиться майно боржника. Після промови, представник позивача надав клопотання про подальший розгляд в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, вислухав представника позивача, суд встановив наступне.
31.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис №13423 про звернення стягнення з ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 , яка є боржником за кредитним договором від 15.02.2014 із ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Росвен інвест Україна» на загальну суму 30380,28 гривень.
12.06.2019 ТОВ «Росвен інвест Україна» подала заяву про примусове виконання рішення приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. на підставі виконавчого напису №13423.
До заяви стягувачем долучено виконавчий напис нотаріуса, платіжне доручення про сплату авансового внеску.
Також, стягувачем надано довідку від 12.06.2018 №12/06/19/2-1033 про те, що у ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок в АТ «Дельта Банк», а рахунок змінено для погашення заборгованості на р/р НОМЕР_1 відкритий у відділення «Печерське» АТ «ОТП Банк», що знаходиться у місті Київ.
04.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №13423 від 31.05.2019 по стягненню з ОСОБА_1 30380,28 гривень на користь ТОВ «Росвен інвест Україна».
Відповідно до ч.1, ч.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Таким чином, відповідно до вимог Закону, місце виконання напряму пов'язане з боржником, та може визначатися лише за однієї з трьох ознак: 1) місцем проживання боржника; 2) місцем перебування боржника; 3) місцезнаходження майна боржника.
Відповідно до ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
За таких обставин, відповідач як приватний виконавець має право на прийняття виконавчих документів, у разі якщо боржник проживає, перебуває у місті Києві, або у місті Києві знаходиться його майно.
Позивач (боржник) проживає та знаходиться у м. Миколаєві, про що зазначено у виконавчому документі, а також стягувачу про примусове виконання рішення.
Також, у заяві стягувача на примусове виконання рішення від 12.06.2019 відсутні будь-які відомості про те, що у боржника є майно, яке знаходиться в місті Києві.
Звідки приватним виконавцем зроблено висновок про наявність майна у ОСОБА_1 у місті Києві суду не зрозуміло.
Щодо посилання відповідача про наявність у боржника банківського рахунку у м. Києві, а оскільки гроші, у тому числі безготівкові є майном відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України, то з цього приводу, суд вважає за необхідно зазначити наступне.
По-перше, безготівкові гроші, як майно у розумінні ст.190 Цивільного кодексу України, це певна юридична фікція, лише поширення правову режиму речі - предметів матеріального світу, на форму записів на рахунках у банках, тобто на вимогу до банку, які не є предметами матеріального світу.
У такого специфічного виду майна немає такої ознаки, як місцезнаходження, оскільки це є лише властивістю речей - предметів матеріального світу.
Безготівкові гроші не є категорію матеріального світу, а тому, до них не може бути застосована ознака - місцезнаходження.
Місцезнаходження банка (кредитної установи), в якій містяться записи про відповідні зобов'язання перед клієнтом у грошової формі (безготівкові гроші), не тотожне місцезнаходженню цих коштів.
В теперішній час, коли форми записів про відповідні рахунки та зобов'язання банків перед клієнтами здійснюються у цифровій комп'ютерної мережі (віртуальному світі), взагалі неможливо визначати місцезнаходження грошей у матеріальному світі.
Лист заступника Міністра юстиції України від 11.06.2018, не є нормативно-правовим актом, не є правовим висновком, обов'язковим для суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, а тому суд розглядає його лише як особисту думку особи, яка його підписала.
По-друге, навіть якщо погодитися з позицію відповідача, що кошти на рахунку в банку це майно боржника, за місцем знаходження якого визначається місце примусового виконання рішення, то у цьому випадку немає ніяких доказів того, що у позивачки (боржника) є такі рахунки в банках, та на них рахуються кошти.
З довідки ТОВ «Росвен інвест Україна» вбачається, що у ОСОБА_1 в минулому був картковий рахунок в АТ «Дельта Банк». Але, АТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 перебуває в процесі ліквідація, в нього відкликана банківська ліцензія і він не здійснює банківських послуг.
Щодо рахунку для погашення заборгованості відкритого для погашення заборгованості ОСОБА_1 у відділенні «Печерське» АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 , то це не є рахунком боржника ОСОБА_1 , а є рахунком стягувача ТОВ «Росвен інвест Україна».
Зокрема на це вказує платіжне доручення №1033 від 14.06.2019, на перерахунок ТОВ «Росвен інвест Україна» на адресу приватного виконавця Лановенко Л.О. авансового внеску в розмірі 300 гривень для відкриття виконавчого провадження, саме з р/р № НОМЕР_1 у АТ «ОТП Банк». Це свідчить, що саме ТОВ «Росвен інвест Україна» є власником грошових коштів на банківському рахунку № НОМЕР_1 , а не ОСОБА_1 .
З цього слідує, що приватний виконавець Лановенко Л.О. прийняв до виконання виконавчий документ та відкрив виконавче провадження, не за місцем проживання, перебування, знаходження майна боржника, а за місцем знаходження стягувачу та місцем знаходження майна стягувача, що не відповідає вимогам ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про необхідність визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59462478 від 04.07.2019, та задоволення позову у повному обсязі.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 768,40 грн., підлягає відшкодуванню на його користь шляхом стягнення з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (вул. Поправки Юрія , 6, офіс 17,Київ 94,02094 ) задовольнити .
2. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59452478.
3. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №59452478 від 04.07.19 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О.
4. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (вул. Поправки Юрія , 6, офіс 17,Київ 94,02094 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. сорок коп.).
5. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко