61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
19.09.2019 Справа № 905/46/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Конько В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ. АЙ. Інжиніринг Україна», м. Київ
про розірвання договору на виконання підрядних робіт №347 від 22.06.2018, стягнення передплати у сумі 3299970,00грн, пені у сумі 824992,50грн та штрафу у сумі 769993,00грн, всього 4894955,50грн
За участю:
від позивача: Дмитроняк А.С. - адвокат за ордером ДН№078751 від 12.07.2019
від відповідача: Беженцев Ф.В. - адвокат за ордером КС№351466 від 05.02.2019
Позивач, Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ. АЙ. Інжиніринг Україна», м. Київ, про розірвання договору на виконання підрядних робіт №347 від 22.06.2018, стягнення передплати у сумі 3299970,00грн, неустойки у сумі 824992,50грн та штрафу у сумі 769993,00грн, всього 4894955,50грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №347 від 22.06.2018 в частині невиконання зобов'язань зі своєчасного виконання підрядних робіт та неповернення суми передплати, використання якої не було підтверджено відповідними актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт і витрат за формою КБ-3 протягом 90 календарних днів з дня отримання передплати. Відмову від підписання складеного відповідачем акту виконаних робіт за жовтень 2018 позивач обґрунтовує невідповідністю акту проектно-кошторисній документації, зокрема, в частині визначення вартості будівельних матеріалів, чим зумовлено безпідставне завищення вартості підрядних робіт, зазначеної підрядником в спірному акті.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідачем на всю суму отриманого за договором авансу виконані підрядні роботи. Також пояснює, що з жовтня 2018 року до теперішнього часу виконання робіт за договором зупинено підрядником з причини ухилення позивача від прийняття робіт на суму 2129970грн за актом виконаних робіт за жовтень 2018. Крім того, відповідач вважає неможливим виконання робіт без внесення змін у проектно-кошторисну документацію, від чого на думку відповідача позивач безпідставно ухиляється. Вимогу щодо розірвання договору відповідач вважає передчасною.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 28.01.2019; справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 19.02.2019 з подальшим відкладанням на 12.03.2019, 02.04.2019 та 17.04.2019; підготовче провадження ухвалою від 12.03.2019 продовжувалось на 30 днів
Ухвалою суду від 17.04.2019 призначено судову інженерно-технічну (будівельно-технічну) експертизу у справі, проведення якої доручено експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлені наступні запитання:
«Який обсяг та вартість робіт згідно з проектно-кошторисною документацією за договором №347 від 22.06.2018 виконаний відповідачем за актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2018?
Чи відповідають обсяг та вартість виконаних робіт відповідачем згідно з актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2018 проектно-кошторисній документації за договором №347 від 22.06.2018? Якщо не відповідають, у чому саме полягає невідповідність?
Чи відповідає акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2018 за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та проектно-кошторисній документації за договором №347 від 22.06.2018? Якщо не відповідають, у чому саме полягає невідповідність?
Чи відповідають строки фактичного виконання робіт календарному графіку виконання робіт (додаток №3 до додаткової угоди №3 від 04.09.2018 до договору №347 від 22.06.2018? Якщо не відповідають, у чому саме полягає невідповідність?
Чи відповідає виконання відповідачем будівельних робіт за договором №347 від 22.06.2018 без демонтажу існуючого водоводу за відсутності внесення змін до проектно-кошторисною документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?»
Провадження у справі на час проведення експертизи ухвалою суду від 17.04.2019 було зупинено; матеріали справи 11.05.2019 скеровані до експертної установи.
02.08.2019 матеріали справи №905/1046/19 разом з висновком №3045-3049 від 25.07.2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи повернулись до господарського суду Донецької області.
Ухвалою суду від 12.08.2019 поновлено провадження у справі 905/46/19, підготовче засідання призначене на 22.08.2019; ухвалою суду від 22.08.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті призначено на 05.09.2019 з подальшим оголошенням перерви до 13.09.2019 та 19.09.2019.
У судовому засіданні 13.09.2019 судовий експерт ОСОБА_1 , викликаний судом за клопотанням відповідача, надав пояснення стосовно складеного ним висновку №3045-3049 від 25.07.2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.
19.09.2019 у судове засідання з'явились представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача проти позову заперечив, просив здійснити розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 9000грн.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст.42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
22.06.2018 між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь, Донецька область (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.Інжинірінг Україна», м. Київ (підрядник) був укладений договір підряду №347 з додатковими угодами №1 від 17.07.2018, №2 від 30.07.2018, №3 та №4 від 04.09.2018.
За умовами п.1.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 30.07.2018 підрядник прийняв на себе зобов'язання на свій ризик, власними силами або із залученням субпідрядника із застосуванням власних матеріалів, ресурсів та устаткування виконати роботи: «Капітальний ремонт водоводу ф500 від готелю «Азовсталь» до вул.Якова Гугеля (по пр. Перемоги) в Лівобережному районі м.Маріуполя», обсяг та найменування яких визначені у кошторисній документації, проектній документації, технічних умовах тощо, а замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами договору.
Пунктом 1.3 договору визначено, що підписавши цю угоду, підрядник підтвердив, що повністю ознайомлений з проектно-кошторисною документацією, технічними умовами, зауважень по обсягам, матеріалам, видам робіт не має.
Вартість робіт, як погоджено п.2.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 04.09.2018, визначається згідно з кошторисною документацією і договірною ціною (додаток №1), розрахованою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і становить 10999900,00грн з ПДВ.
За умовами п.2.2 договору вартість робіт може бути переглянута у разі зміни обсягів робіт тільки за ініціативою замовника і оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод до цього договору у випадках, встановлених п.13.3 договору.
Відповідно до п.2.3 у договірну ціну входять належні підряднику винагорода і компенсація його витрат, у тому числі вартість устаткування, матеріалів, механізмів тощо.
Пунктом 2.4 договору сторони встановили, що ціна роботи, зазначена в договірній ціні (додаток №1) та додатках до договору, є динамічною та може змінюватись у випадках та у спосіб, встановлений п.13.3 договору.
За умовами п.13.3 договору всі зміни, доповнення, додатки до договору повинні бути здійснені в письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.
Порядок здійснення розрахунків погоджено сторонами розділом 4 договору. Відповідно до п.4.1 в редакції додаткової угоди №2 від 30.07.2018 замовник на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та Розпорядження міського голови Маріупольської міської ради, здійснює передплату у розмірі 30% від договірної ціни протягом 30 календарних днів з моменту укладання договору. Підрядник протягом 90 календарних днів з дня отримання передплати зобов'язаний надати замовнику акт/акти виконаних будівельних робіт за формою Кб-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 з документами, необхідність яких встановлена умовами договору та чинним законодавством України, що підтверджують виконання робіт за договором на суму передплати. У випадку невиконання та/або неналежного виконання підрядником зобов'язань щодо виконання робіт у встановлені строки та/або нецільового використання передплати підрядник зобов'язується повернути суму отриманої передплати, використаної не за призначенням, протягом 10 календарних днів з моменту направлення замовником відповідної вимоги.
Подальші розрахунки за виконану роботу, як зазначено в п.4.1.1 договору, здійснюються на підставі рахунка на оплату, до якого додаються: акт приймання виконаних підрядних робіт за формою Кб-2в, довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою Кб-3, виконавча документація та інші документи, що підтверджують обсяг та вартість виконаних робіт. Оплата виконаних робіт відповідно до п.4.2 договору здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з дати підписання повноважними представниками сторін акту приймання виконаних будівельних робіт за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за умови отримання замовником всіх документів, необхідність яких встановлена умовами договору та чинним законодавством України.
Як встановлено п.6.1 договору виконання робіт здійснюється підрядником у відповідності з умовами даного договору проектної (кошторисної) документації, технічними умовами, вимогами ДБН, технічними нормами і правилами провадження робіт.
За приписами п.6.12 договору підрядник зобов'язаний якісно виконати роботи в обсязі, що визначений проектно-кошторисною документацією згідно з календарним графіком виконання робіт; у разі перевищення обсягів робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, усі пов'язані з цим витрати несе виконавець.
Згідно з п.3.1 договору термін виконання робіт (етапів робіт), початкові та кінцеві строки їх виконання визначаються графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток 2). Терміни виконання робіт як встановлено п.3.2 договору можуть бути змінені з урахуванням умов, визначених п.13.3 договору шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
За умовами п.6.14 договору в редакції додаткової угоди №3 від 04.09.2018 дата початку робіт - 06.08.2018; дата закінчення робіт - 29.12.2018, що співпадає з відомостями календарного графіку виконання робіт, викладеному в редакції додатку №3 до додаткової угоди №3 від 04.09.2018 до договору №347 від 22.06.2018.
При виникненні обставин, що перешкоджають виконанню робіт і не мають ознак обставин непереборної сили за умовами п.6.16 договору підрядник негайно, але не пізніше 5 календарних днів з моменту виникнення таких обставин зобов'язаний письмово повідомити про виникнення таких обставин керівника проекту, надати дані про характер обставин, дати оцінку їх впливу на виконання і можливий термін виконання робіт.
Відповідно до п.8.1 договору здача-приймання виконаних за договором робіт здійснюється за фактом виконання робіт (етапів виконаних робіт) шляхом оформлення сторонами (підписання і скріплення печатками) акту приймання виконаних будівельних робіт за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3.
Пунктом 8.2 договору визначений обов'язок замовника розглянути надані підрядником документи протягом 15 робочих днів і за відсутності зауважень підписати та скріпити печаткою акт приймання виконаних будівельних робіт за формою Кб-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3.
За умовами п.8.3 договору в разі невідповідності виконаних робіт вимогам, встановленим цим договором, замовник складає акт, в якому вказує перелік недоліків у виконаних роботах і терміни їх усунення.
За зрив без поважних причин строків, терміну виконання робіт виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1 відсотка від ціни договору, за кожен день прострочення. За прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (п.11.2 договору).
Відповідно до п.13.1 договору цей договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 29.11.2019 та в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Закінчення строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань сторін.
Договір може бути розірваний за згодою сторін, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України та цим договором. Розірвання цього договору тягне припинення дії всіх додатків до цього договору, укладених (підписаних) між виконавцем і замовником (п.13.2 договору).
Згідно з п.13.4 договору замовник має право в будь-який час розірвати цей договір або додаток до нього в односторонньому порядку. У разі одностороннього дострокового розірвання договору виконавця має бути повідомлено про це менш ніж за місяць до дати розірвання договору або додатку до нього. У разі невиконання виконавцем зобов'язань за цим договором, замовник має право достроково розірвати договір, повідомивши про це його у строк 10 (десять) календарних днів.
У виконання умов договору підряду від 22.06.2018 №347 позивачем на користь відповідача платіжними дорученнями №7 від 03.08.2018 та №2 від 11.09.2018 був перерахований аванс (попередня оплата) на загальну суму 3299970,00грн (платежі від 06.08.2018 на суму 1170000,00грн та від 17.09.2018 на суму 2129970,00грн); отримання попередньої оплати у вказаному розмірі відповідачем визнається.
Відповідач, в свою чергу, розпочав та виконав, а позивач прийняв без зауважень підрядні роботи на суму 1170000,00грн, що вбачається з акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 від 03.09.2018 за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за вересень 2018 від 03.09.2018.
За наслідком подальшого виконання робіт відповідачем був складений акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 на суму 2129970,00грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за жовтень 2018 на суму 2129970,00грн з ПДВ.
З заяви свідка від 07.03.2019, головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.Інжинірінг Україна» Абраменко Володимира Володимировича, підпис якого на заяві свідка посвідчено приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Грищенко В.В. (зареєстровано в реєстрі за №589) вбачається, що акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 за формою Кб-2в був переданий на підпис замовнику на початку жовтня 2018.
Факт отримання акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 відповідачем визнається.
Як пояснено позивачем, роботи, що увійшли до спірного акту були виконані підрядником з відхиленням від погодженої сторонами проектної документації, що пов'язано зі зміною обсягу будівельних робіт за договором у зв'язку з відміною за погодженням з замовником виконання робіт з демонтажу існуючого водоводу. Крім того, спірний акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 за формою Кб-2в був складений відповідачем з відхиленням від кошторису в частині збільшення вартості використаних матеріалів, а також збільшення сум коштів, які виділяються на кошторисну заробітну плату Про вказані обставини також йдеться в заяві свідка ОСОБА_2 .В. від 07.03.2019.
Після отримання спірної виконавчої документації позивач листом від 30.10.2018 №4612 відмовився від підписання акту №2 виконаних робіт за формою Кб-3 за жовтень 2018 на суму 2129000,00грн, зокрема, з мотивів збільшення підрядником вартості використаних матеріалів, зазначивши, що акт буде розглянуто замовником після укладання додаткової угоди про зміну договірної ціни за умови надання перерахунку договірної ціни з врахуванням узгодженого зняття демонтажних робіт не більше ніж на 10% у разі надання підрядником обґрунтованого та документального підтвердження.
Отримавши відмову позивача від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 за формою Кб-2в, відповідач зупинив виконання робіт за договором.
Численне листування сторін не призвело до підписання ані додаткової угоди про зміну договірної ціни, ані до внесення змін до проектно-кошторисної документації в частині обсягів робіт, вартості матеріалів тощо. Виконання робіт продовжено не було.
Позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про виконання належним чином прийнятих на себе зобов'язань за договором, що відповідачем не заперечується. Однак, звернення позивача з вимогою до відповідача не призвело до позитивних результатів, роботи у погоджений сторонами строк до 29.12.2018 останнім завершено не було; виконавчі документи щодо виконання робіт за договором на суму передплати у розмірі 3299970,00грн, складені, виходячи з вартості матеріалів відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації, замовнику не надано; суму отриманої передплати, використання якої підрядником не було підтверджено протягом 90 календарних днів після її отримання, відповідачем повернуто не було. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, розглядаючи який, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір від 22.06.2018 №347 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, отже, договірні правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.
Як зазначалось, п.4.1 договору сторони погодили обов'язок підрядника повернути суму отриманої передплати, використання якої не було підтверджено протягом 90 календарних днів з дня отримання передплати шляхом надання замовнику акт/актів виконаних будівельних робіт за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3, що підтверджують виконання робіт за договором на суму передплати, візповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти»
Судом встановлено, що матеріали справи містять докази належного виконання підрядником робіт за договором на суму 1170000,00грн з ПДВ, що вбачається з акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 від 03.09.2018 за формою Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за вересень 2018 від 03.09.2018.
Вказаний акт приймання-передачі підписаний повноважними представниками сторін без зауважень щодо обсягу та якості робіт, містить посилання на договір виконання підрядних робіт №347 від 22.06.2018, внаслідок чого, враховуючи приписи положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, приймається судом як такий, що підтверджує належне виконання підрядником робіт на суму 1170000,00грн.
Водночас, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про належне виконання підрядником загальної вартості робіт за договором у погоджений сторонами строк, зокрема, в частині виконання робіт на суму решти отриманої від позивача передплати у розмірі 2129970,00грн.
При цьому, складений відповідачем та переданий позивачеві на підписання акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 на суму 2129970,00грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за жовтень 2018 на суму 2129970,00грн з ПДВ, не розцінюються судом в якості належного доказу виконання робіт на зазначену в акті суму, з огляду на те, що вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за порядком складання і наведеними розрахунками не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме: п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», та проектно-кошторисній документації за договором №347 від 22.06.2018 в частині самовільного збільшення підрядником цін на матеріали, що були погоджені з замовником при укладанні договору.
Про вказане свідчить наявний в матеріалах справи висновок судового експерта №3045-3049 від 25.07.2019, складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.
З урахуванням наведеного, судом не приймаються посилання відповідача на безпідставні ухилення позивача як замовника від прийняття виконаних робіт за договором шляхом підписання актів №2 приймання виконаних будівельних робіт Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за жовтень 2018 на суму 2129970,00грн з ПДВ.
З огляду на висновок суду щодо наявності обґрунтованих підстав для відмови позивача як замовника від підписання акту №2 Кб-2в та довідки Кб-3 за жовтень 2018, суд зауважує, що не розцінює зазначені в даних виконавчих документах підрядні роботи на суму 2129970,00грн прийнятими позивачем в порядку ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи наведений висновок, суд зазначає, що згідно із ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Порядок внесення змін до проектно-кошторисної документації врегульовано ст. 878 Цивільного кодексу України, відповідно до яких замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України ціна роботи або способи її визначення встановлюються умовами договору підряду.
Як встановлено ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.
Згідно з п.21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, у разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру).
Пунктом 2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Отже, враховуючи самовільне збільшення підрядником цін на матеріали, що були погоджені з замовником у проектно-кошторисній документації, а також виконання робіт з відхиленням від проекту, зумовлює висновок щодо неможливості розцінювання акту №2 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою Кб-3 за жовтень 2018, в якості належного доказу виконання робіт за договором на суму 2129970,00грн з ПДВ, внаслідок невідповідності цієї виконавчої документації за порядком складання і наведеними розрахунками приписам нормативно-правових актів у галузі будівництва та погодженій сторонами договору проектно-кошторисній документації.
Таким чином, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджено належне виконання підрядних робіт підрядником згідно з актом №1 за вересень 2018 на суму 1170000,00грн з ПДВ.
Належних доказів виконання підрядних робіт на решту суми попередньої оплати, перерахованої позивачем платіжним дорученням №2 від 11.09.2018 на суму 2129970,00грн матеріали справи не містять. Водночас, по закінченню встановленого п.4.1 договору строку (90 календарних днів) грошові кошти, одержані відповідачем в якості попередньої оплати, використання яких є непідтверджене актами виконаних підрядних робіт Кб-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Кб-3, у загальному розмірі 2129970,00грн позивачу повернуті не були.
З урахуванням того, що попередня оплата за договором №347 від 22.06.2018 в розмірі 2129970,00грн згідно з відміткою казначейської служби на платіжному дорученні №2 від 11.09.2018 була перерахована відповідачу 17.09.2018, враховуючи встановлений п. 4.1 договору строк, відповідач мав підтвердити її використати не пізніше 16.12.2018.
Між тим, обставини справи свідчать, що відповідач не надав належним чином оформлені в частині визначення вартості робіт (що й стало підставою для відмови у підписанні виконавчих документів відповідачем) у підтвердження цільового використання частини коштів попередньої оплати в сумі 2129970,00грн. Дана обставина відповідачем не спростована. Доказів повернення позивачу невикористаної суми попередньої оплати матеріали справи також не містять.
На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми передплати за договором на виконання підрядних робіт №347 від 22.06.2018 у сумі 2129970,00грн; решта позовних вимог в частині стягнення передплати у сумі 1170000,00грн є такою, що задоволенню не підлягає з причини безпідставності цих вимог.
Суд також зауважує, що не приймає до уваги висновок експерта щодо завищення вартості виконаних робіт за актом №2 за жовтень на 262929,98грн, оскільки з пояснень, наданих судовим експертом у судовому засідання 13.09.2019, судом було з'ясовано, що цю суму експерт вирахував шляхом зіставлення даних зроблених ним обмірів довжини труб з тими даними, що зазначені підрядником в акті №2. При цьому, при розрахунку вартості між наявними та зазначеними в акті роботах експерт використовував саме вартість матеріалів, що були збільшені самим відповідачем без узгодження такого збільшення із замовником. Експертом також надані пояснення щодо неврахування прихованих робіт при приведенні експертизи. Вказане питання експертом не досліджувалось. З огляду на викладене, а також з урахуванням заперечень відповідача щодо неналежних вимірювальних пристроїв, які були використані при приведенні експертизи, суд дійшов висновку, що завищення вартості робіт, встановлене при проведенні експертизи є неінформативним. При цьому, суд зауважує, що клопотань про проведення повторної або додаткової експертизи представниками сторін не заявлялось. Більш того, при призначенні судом будівельно-технічної експертизи ухвалою від 17.04.2019, відповідач висловлював позицію щодо недоцільності проведення експертизи взагалі.
Стосовно посилання відповідача на розкрадання укладених труб невідомими особами, суд зазначає, що за умовами п.6.5 договору саме підрядник зобов'язаний вживати заходів щодо збереження матеріальних цінностей на будівельному майданчику, а згідно з п. 6.10 договору має право на укладання договору страхування ризику знищення або пошкодження об'єкту. Разом з тим, як вбачається з обставин справи, підрядник всупереч умов договору в односторонньому порядку зупинив виконання робіт у жовтні 2018 та самовільно залишив будівельний майданчик.
Розглядаючи позов в частині стягнення пені у сумі 824992,50грн та штрафу у сумі 769993,00грн, судом враховано наступне.
Як визначено ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Між тим, обставини справи свідчать про невиконання відповідачем передбачених договором №347 від 22.06.2018 у повному обсязі в строк, визначений календарним графіком виконання робіт в редакції додаткової угоди №3 від 04.09.2018 - до 29.12.2018. В матеріалах справи наявні належні докази виконання робіт на суму 1170000,00грн, що є меншим від запланованого обсягу робіт.
Враховуючи прострочення відповідача у виконанні обов'язку здійснити будівельні роботи належним чином у погоджений договірними умовами строк, суд дійшов висновку про те, що відповідач у розумінні ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, що прострочив виконання зобов'язання.
Дійшовши такого висновку, суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненастання прострочення боржника, оскільки зобов'язання з виконання робіт не могло бути виконане відповідачем внаслідок прострочення позивачем як кредитором виконання зустрічного зобов'язання щодо погодження внесення змін до проектно-кошторисної документації з причини недоведеності відповідачем наявності таких обставин, зокрема доказів письмового інформування відповідачем замовника про обставини, що перешкоджають наданню послуг за договором, обов'язок чого прямо встановлений п.3.4 та п.6.16 договору.
Разом з тим, як встановлено ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що у даному випадку саме відповідач посилається на неможливість виконання будівельних робіт, суд зазначає, що саме відповідач мав представляти суду відповідні докази на підтвердження своїх заперечень.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що не приймає до уваги інші доводи відповідача як такі, що не спростовують твердження позивача щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з приписами ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом, заявлену до стягнення пеню у сумі 824992,50грн та штраф у сумі 769993,00грн, позивачем нараховано на підставі п.11.2 договору №347 від 22.06.2018, за умовами якого за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Періодом нарахування пені, як вбачається з матеріалів справи є період з 01.10.2018 по 14.12.2018. При цьому, за умовами п.6.14 договору в редакції додаткової угоди №3 від 04.09.2018 дата початку робіт - 06.08.2018; дата закінчення робіт - 29.12.2018, що співпадає з відомостями календарного графіку виконання робіт, викладеному в редакції додатку №3 до додаткової угоди №3 від 04.09.2018 до договору №347 від 22.06.2018, отже, 29.12.2018 є останнім днем виконання робіт, а 30.12.2018 є першим днем прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, нарахування пені у період з 01.10.2018 по 14.12.2018, тобто до спливу кінцевого строку виконання робіт та за відсутності факту прострочення виконання зобов'язань з боку відповідача у цей період, є неправомірним, отже, позов в частині стягнення пені у сумі 824992,50грн задоволенню не підлягає з мотивів безпідставності.
Штраф у сумі 769993,00грн розраховано позивачем, виходячи з загальної ціни договору, з посиланням на невиконання відповідачем робіт на всю погоджену сторонами вартість робіт у розмірі 10999900,00грн.
Однак, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено належне виконання підрядних робіт відповідачем згідно з актом №1 за вересень 2018 на суму 1170000,00грн, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем робіт у погоджений умовами договору строк не на загальну суму договору, а на суму 9829900грн.
Приписами ч.2 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Частиною 4 вказаної статті визначено, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Таким чином, встановивши факт прострочення виконання робіт з боку відповідача на суму 9829900грн за договором №347 від 22.06.2018 про закупівлю робіт за бюджетні кошти, суд дійшов висновку про невідповідність наданого позивачем розрахунку штрафу фактичним обставинам справи.
За розрахунком суду, належним розміром штрафу є 688093грн (7% від 9829900грн - вартість робіт, з яких допущено прострочення виконання понад 30 днів, виходячи з граничного строку виконання робіт (29.12.2018).
Отже, позовні вимоги в частині стягнення в відповідача штрафу у сумі 688093грн підлягають задоволенню, решта позовних вимог щодо стягнення штрафу є такою, що задоволенню не підлягає.
Здійснюючи розрахунок штрафу саме з вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, а не з загальної вартості робіт за договором, суд вважає за необхідне зазначити, що цивільні та господарські правовідносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Розглядаючи позов в частині розірвання договору на виконання підрядних робіт №347 від 22.06.2018, укладеного між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Положеннями ч.1 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За змістом ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до п.13.1 договору №347 від 22.06.2018 цей договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 29.11.2019 та в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Закінчення строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань сторін.
Умовами договору встановлено, що договір може бути розірваний за згодою сторін, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України та цим договором. Розірвання цього договору тягне припинення дії всіх додатків до цього договору, укладених (підписаних) між виконавцем і замовником (п.13.2 договору).
Замовник має право в будь-який час розірвати цей договір або додаток до нього в односторонньому порядку. У разі одностороннього дострокового розірвання договору виконавця має бути повідомлено про це менш ніж за місяць до дати розірвання договору або додатку до нього. У разі невиконання виконавцем зобов'язань за цим договором, замовник має право достроково розірвати договір, повідомивши про це його у строк 10 (десять) календарних днів (п.13.4 договору).
Згідно з ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Частиною 4 ст.849 Цивільного кодексу України також встановлено право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Разом з тим, суд підкреслює, що передбачена умовами договору №347 від 22.06.2018 та ст.849 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір підряду шляхом відмови від нього у позасудовому порядку є правом, а не обов'язком замовника, отже, право замовника відмовитися від договору підряду не є перешкодою для його звернення до суду з вимогою про розірвання договору підряду в судовому порядку.
Згідно із ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення відповідачем умов договору №347 від 22.06.2018 в частині своєчасного у погоджений сторонами строк до 29.12.2018 виконання прийнятого на себе зобов'язання виконати роботи: «Капітальний ремонт водоводу ф500 від готелю «Азовсталь» до вул.Якова Гугеля (по пр. Перемоги) в Лівобережному районі м.Маріуполя», відповідно до умов проектно-кошторисній документації, на загальну суму 10999900,00грн з ПДВ, приймаючи до уваги, що таке порушення є підставою для розірвання договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно розірвання спірного правочину.
Дійшовши такого висновку, судом також враховано, що з жовтня 2018 будівельні роботи відповідач в односторонньому порядку зупинив, будівельний майданчик залишив.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат сторін, суд виходить з такого.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 75186,33грн, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати позивача на проведення судової експертизи, які становлять відповідно до платіжного доручення №1830 від 18.06.2019 15072,00грн покладаються на сторін в рівних долях.
Щодо заявлених відповідачем до стягнення 9000,00грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При цьому, ч. ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказані норми узгоджуються з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якими гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2018 між відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ. АЙ. Інжиніринг Україна», м. Київ, та Адвокатським об'єднанням «Адвокати Київщини», укладений договір №11.12-18 про надання правничої допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, що стосуються виконання клієнтом господарського договору №347 на виконання підрядних робіт від 22.06.2018.
Правничу допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу сум грошових коштів в національній валюті (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.4 договору за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правничої допомоги та її вартість.
Сума, вказана в п.4.1 договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги та підлягає поверненню в разі дострокового розірвання договору, за вирахуванням сум фактично наданих послуг (п.4.7 договору).
Відповідачем до матеріалів справи надано договір №11.12-18 про надання правничої допомоги від 11.12.2018, ордер КС№351466 від 05.02.2019, акти про надання послуг №2 від 21.02.2019 на суму 3000,00грн, №3 від 21.03.2019 на суму 3000,00грн, №4 від 22.04.2019 на суму 3000,00грн, платіжні доручення №512 від 23.01.2019 на суму 3000,00грн, №604 від 14.05.2019 на суму 3000,00грн, №636 від 19.07.2019 на суму 11000,00грн.
За даними актів про надання послуг №2 від 21.02.2019 на суму 3000,00грн, №3 від 21.03.2019 на суму 3000,00грн, №4 від 22.04.2019 на суму 3000,00грн, витрати, пов'язані з наданням правової допомоги складаються з наступного: №2 від 21.02.2019 відповідно до якого були надані наступні послуги: складання процесуальних документів для суду - 1500,00грн, представництво інтересів у судовій справі №905/46/19 - 1000,00грн, надання правової допомоги у підготовці позову (консультація) - 500,00грн, всього 3000,00грн; - №3 від 21.03.2019 відповідно до якого були надані наступні послуги: складання процесуальних документів для суду - 1500,00грн, представництво інтересів у судовій справі №905/46/19 - 1000,00грн, надання правової допомоги (консультація) - 500,00грн, всього 3000,00грн; - №4 від 22.04.2019 відповідно до якого були надані наступні послуги: складання процесуальних документів для суду - 1500,00грн; представництво інтересів у судовій справі №905/46/19 - 1000,00грн, надання правової допомоги (консультація) - 500,00грн, всього 3000,00грн.
На підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано платіжні доручення №512 від 23.01.2019 на суму 3000,00грн, №604 від 14.05.2019 на суму 3000,00грн, №636 від 19.07.2019 на суму 11000,00грн.
Таким чином, матеріали справи свідчать про надання адвокатом послуг за договором про надання правової допомоги та фактичну сплату цих послуг відповідачем.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, заява відповідача про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню та з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00грн.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ. АЙ. Інжиніринг Україна», м. Київ, про розірвання договору на виконання підрядних робіт №347 від 22.06.2018, стягнення передплати у сумі 3299970,00грн, пені у сумі 824992,50грн та штрафу у сумі 769993,00грн, всього 4894955,50грн, задовольнити частково.
Розірвати договір на виконання підрядних робіт №347 від 22.06.2018, укладений між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь, Донецька область, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ. АЙ. Інжиніринг Україна», м. Київ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ. АЙ. Інжиніринг Україна» (01001, м. Київ, вул. Костьольна, б.6, кв.1, код ЄДРПОУ 38293320) на користь Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Соборна, б.7, код ЄДРПОУ 03361508) передплату у сумі 2129970,00грн, штраф у сумі 688093,00грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 44032,95грн та витрати на проведення судової експертизи у сумі 7536грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Соборна, б.7, код ЄДРПОУ 03361508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ. АЙ. Інжиніринг Україна» (01001, м. Київ, вул. Костьольна, б.6, кв.1, код ЄДРПОУ 38293320) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 19.09.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2019.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя К.І. Аксьонова