29 серпня 2019 року Справа № 160/6967/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2019 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні йому часу навчання з 01.09.1983 р. по 10.01.1987 р. в СПТУ № 101, відмову в зарахуванні до підземного стажу роботи строку служби в армії та відмову в зарахуванні періоду роботи з 15.01.1987 р. по 10.05.1988 р. на посаді електрослюсаря 4 розряду підземника в Шахтоуправлінні імені газета "Правда" та періоду роботи з 26.08.1991 р. по 01.10.1998 р. на посаді електрослюсаря підземника 4 розряду та електрослюсаря підземника 5 розряду в Державному відкритому акціонерному товаристві "Шахта імені 60-річчя радянської України", що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці;
- зобов'язати відповідача зарахувати йому, час навчання з 01.09.1983 р. по 10.01.1987 р. у СПТУ № 101 до загального трудового стажу та до пільгового стажу роботи, зарахувати до підземного стажу роботи строк служби в армії у період з травня 1988 року по травень 1991 року, а також стаж роботи з 15.01.1987 р. по 10.05.1988 р. на посаді електрослюсаря 4 розряду підземника в Шахтоуправлінні імені газета "Правда" та стаж роботи з 26.08.1991 р. по 01.10.1998 р. на посаді електрослюсаря підземника 4 розряду та електрослюсаря підземника 5 розряду в Державному відкритому акціонерному товаристві "Шахта імені 60-річчя радянської України", що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці та призначити йому пільгову пенсію починаючи з 11 лютого 2019 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є внутрішньо-переміщеною особою. Позивач працював на підприємстві, де виконував роботи, що надають йому право на пільгове пенсійне забезпечення, тому 11.02.2019 року він звернулася до структурного підрозділу Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1, згідно із ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав відповідний пакет документів. Проте, листом від 04.04.2019 р. йому було відмовлено у призначенні такої пенсії, оскільки відповідачем не враховано періоди навчання, строку служби в армії і роботи в шахті, а саме: з 01.09.1983 р. по 10.01.1987 р. навчання у закладі професійно-технічної освіти в СПТУ №101; з 15.01.1987 р. по 10.05.1988 р. робота в Шахтоуправлінні імені газета «Правда»; з 20.05.1988 р. по 21.05.1991 р. строк служби в армії; з 26.08.1991 р. по 30.09.1998 р. робота в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта ім. 60-річчя радянської України». Позивач вважає відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах протиправною та такою, що порушує його права на пенсійне забезпечення, а тому він звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 30.07.2019 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 21.08.2019 року відповідачем було подано відзив на позов, в якому зазначено, що до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем надана трудова книжка, диплом та довідки, що підтверджують пільговий характер роботи №392 від 25.10.2018 року та №16-207 від 26.10.2018 року на посаді підземного електрослюсаря та електрослюсаря-ремонтника, видані організаціями що знаходяться на території тимчасово непідконтрольній Україні.
Відповідно до Постанови КМУ №1028 від 09.12.2015 року про «Внесення змін до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у пункті 20 вказаного Порядку зазначено, що у разі, коли підприємства, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За даними реєстру застрахованих осіб пільговий стаж позивача склав 4 роки 5 місяців 10 днів (з 01.10.1998 р. по 10.06.2002 р.), загальний трудовий стаж - 26 років 10 місяців 18 днів. Враховуючи вищезазначене, в призначенні пенсії за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовлено в зв'язку з відсутністю умов для такого призначення. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 лютого 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зв'язку з досягненням ним 50-го віку, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах із наданням необхідних документів, зокрема, трудової книжки та довідками з підприємств, підконтрольних ДНР. Зокрема, довідки № 16-207/2 від 26.10.2018 р., довідки № 394 від 25.10.2018 р., довідки № 16-207/3 від 26.10.2018 р., довідки № 16-207 від 26.10.2018 р., довідки № 392 від 25.10.2018 р., довідки №16-207/4 від 26.10.2018 р., довідки № 551 від 25.10.2018 р., довідки № 393 від 25.10.2018 р., копій особових карток та акту про нещасний випадок на виробництві від 17.03.1994 р. за формою Н-1.
У зв'язку із проведенням антитерористичної операції позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № 0000605617 від 29.08.2018 р.
Листом від 04.04.2019 р. №375 відповідач повідомив позивача про те, що на підставі наданих документів пільговий стаж складає: 4 роки 05 місяців 10 днів, загальний стаж складає: 26 років 10 місяці 18 днів, тому позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50-ти років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно із ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Так, позивачем для призначення йому пенсії було надано трудову книжку НОМЕР_1 , яка містить записи про період та характер його роботи, а саме: Шахтоуправління імені газета «Правда», на посаді електрослюсаря 4 розряду підземника у період з 15.01.1987 р. по 10.05.1988 р. Після досягнення призовного віку, позивач був призваний на службу в армію. За закінченням строку служби був знову прийнятий на посаду електрослюсаря підземника 4 розряду до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта ім. 60-річя радянської армії» де пропрацював у період з 26.08.1991 р. по 10.06.2002 р. У період роботи на зазначеному підприємстві з 23.01.1998 р. був переведений електрослюсарем підземником 5 розряду.
Для підтвердження вказаних періодів роботи позивач надав довідки № 16-207/2 від 26.10.2018 р., довідки № 394 від 25.10.2018 р., довідки № 16-207/3 від 26.10.2018 р., довідки № 16-207 від 26.10.2018 р., довідки № 392 від 25.10.2018 р., довідки № 16-207/4 від 26.10.2018 р., довідки № 551 від 25.10.2018 р., довідки № 393 від 25.10.2018 р., копії особових карток та акту про нещасний випадок на виробництві від 17.03.1994 р. за формою Н-1. Чим підтверджується, що позивач за періоди роботи з 26.08.1991 р. по 10.06.2002 р. був зайнятий на гірських роботах за спеціальністю електрозварювальник з повним робочим днем на підземних роботах по добичі вугілля, що передбачено Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162.
Судом також встановлено, що відповідно до трудової книжки та до довідки №66 на заміну військового квитка, у період з 20.05.1988 р. по 21.05.1991 р. позивач проходив військову службу. З 15.01.1987 року по 10.05.1988 року позивач працював підземним електрозварювальником 4 розряду з повним робочим днем під землею та був звільнений у зв'язку із призивом на військову службу. Проте відповідачем не зараховано пільговий стаж за період роботи на шахтах.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Згідно із абз.2 ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
Відповідно до довідки №66 на заміну військового квитка, позивач у період з 20.05.1988 р. по 21.05.1991 р. проходив строкову військову службу в збройних силах. Також, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 та диплома НОМЕР_3 позивач проходив навчання у закладі професійно-технічної освіти СПТУ №101 у період з 01.09.1983 р. по 10.01.1987 р.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказаний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи на посаді електрослюсар підземник.
Разом із цим, суд звертає увагу, що відсутність будь якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи, що він має необхідний пільговий стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, уточнюючу довідку передбачену пунктом 20 Порядку №637.
При цьому, пунктом 10 цього Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, уточнюючу довідку передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу, виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року)) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Згідно із ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VІІ (далі - Закон № 1706-VІІ), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст.2 Закону №1706-VІІ, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.7 Закону №1706-VІІ, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Отже, суд вважає, що вищевказані відомості є повними та достатніми, всі записи засвідчені печатками підприємства, тобто, відомості, зазначені в трудовій книжці позивача, та довідках підтверджують наявність в нього пільгового стажу роботи, а тому відповідачем безпідставно не враховано часу навчання з 01.09.1983 р. по 10.01.1987 р. в СПТУ № 101, безпідставно відмовлено в зарахуванні до підземного стажу роботи строку служби в армії та періоду роботи з 15.01.1987 р. по 10.05.1988 р. на посаді електрослюсаря 4 розряду підземника в Шахтоуправлінні імені газета "Правда", періоду роботи з 26.08.1991 р. по 01.10.1998 р. на посаді електрослюсаря підземника 4 розряду та електрослюсаря підземника 5 розряду в Державному відкритому акціонерному товаристві "Шахта імені 60-річчя радянської України", що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено, слід повернути позивачу судові витрати по справі в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 134, 139, 205, 241-246, 250, 263 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 часу навчання з 01.09.1983 р. по 10.01.1987 р. в СПТУ № 101, відмову в зарахуванні до підземного стажу роботи строку служби в армії та відмову в зарахуванні періоду роботи з 15.01.1987 р. по 10.05.1988 р. на посаді електрослюсаря 4 розряду підземника в Шахтоуправлінні імені газета "Правда" та періоду роботи з 26.08.1991 р. по 01.10.1998 р. на посаді електрослюсаря підземника 4 розряду та електрослюсаря підземника 5 розряду в Державному відкритому акціонерному товаристві "Шахта імені 60-річчя радянської України", що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , час навчання з 01.09.1983 р. по 10.01.1987 р. у СПТУ № 101 до загального трудового стажу та до пільгового стажу роботи, зарахувати до підземного стажу роботи строк служби в армії у період з травня 1988 року по травень 1991 року, а також стаж роботи з 15.01.1987 р. по 10.05.1988 р. на посаді електрослюсаря 4 розряду підземника в Шахтоуправлінні імені газета "Правда" та стаж роботи з 26.08.1991 р. по 01.10.1998 р. на посаді електрослюсаря підземника 4 розряду та електрослюсаря підземника 5 розряду в Державному відкритому акціонерному товаристві "Шахта імені 60-річчя радянської України", що дає право на пільгову пенсію для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці та визначити йому пільгову пенсію починаючи з 11 лютого 2019 року.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати по справі у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма