19 червня 2019 року Справа № 160/4421/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» про визнання дій протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.11.2018 року №3434 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 29.12.2011 р. по 25.12.2012 р. в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат»; призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, а саме: з 11.09.2018 р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:
- позивач вважає незаконним рішення відповідача щодо неможливості призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки прийняттям такого рішення відповідач порушив конституційне право позивача на соціальний захист, а саме на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах (ст. 46 Конституції України, ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
- згідно рішення від 18.11.2018 № 3434 Відповідач безпідставно не зарахував до мого пільгового стажу період роботи з 29.11.2011 по 25.12.2012 за Списком № 1 за професією «розливальник сталі» в конверторному цеху ПАТ «ДМК», тим самим фактично занизивши мені пільговий стаж роботи на 11 місяців 27 днів, оскільки зарахував до мого пільгового стажу за Списком № 1 лише 9 років 19 днів (станом на 31.10.2018), замість фактично відпрацьованих мною 10 років на роботах за Списком № 1, що і стало причиною відмови у призначені мені пільгової пенсії за віком, оскільки за обрахунками Відповідача в мене не має 10 років пільгового стажу за Списком № 1. В обґрунтування такого рішення про не зарахування до мого пільгового стажу періоду моєї роботи за професією згідно Списку №1 з 29.11.2011 по 25.12.2012 Відповідач посилається на відсутність атестації робочих місць. Відповідач стверджує, що спірний період моєї роботи за вищевказаною професією згідно Списку № 1 не підтверджений атестацію робочих місць за умовами праці;
- такі твердження Відповідача про відсутність атестації робочих місць в спірний період на підприємстві ПАТ «Дніпровський меткомбінат» не відповідають дійсності та спростовуються;
- згідно записів в трудовій книжці та уточнюючих довідок від 08.05.2018 № 023-1198, від 18.09.2018 № 023-2525, від 18.09.2018 № 023-2526, що надавались Відповідачу моїм роботодавцем - ПАТ «ДМК» для призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджується, що на 11.09.2018 р. сумарне 10 років 00 місяць 12 днів я відпрацював на умовах повного робочого дня в конверторному цеху в сталеплавильному виробництві в ПАТ «ДМК» виконуючи роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 в наступні періоди: - з 22.07.2008 по 02.08.2016 - постійно 07 років 11 місяців 22 днів за професіями «ковшовий» (з 22.07.2008 по 03.11.2010) та професією «розливальник сталі» ( з 04.11.2010 по 02.08.2016), що передбачені в розділі III підрозділ 2 код КП 3.2.а Списку № 1, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 № 36; - з 03.08.2016 по 11.09.2018 - всього 01 рік 07 місяців 15 днів в період з 03.08.2016 по 05.04.2018 з відволіканням від основної роботи та постійно з 06.04.2018 по 11.09.2018 р. за професією «розливальник сталі», що передбачена в розділі III підрозділ 2 код КП: - Списку № 1, затвердженого Постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 р.;
- згідно уточнюючих довідок в розділі (мовою оригіналу) «Дополнительные сведения: указано «рабочие места атестованы»;
- таким чином з 04.11.2010 по поточну дату (в тому числі в спірний період з 29.12.2011 по 25.12.2012 постійно) позивач постійно на умовах повного робочого дня працював та працює за професією «розливальник сталі», передбаченою Списком № 1 в ПАТ «ДМК» та весь цей період умови його праці за вказаною професією були незмінними та підтверджені атестацією робочих місць, результати якої застосовувались, в тому числі і в спірний період;
- незмінність та атестованість умов праці позивача на комбінаті за професією «розливальник сталі» в сталеплавильному виробництві в конверторному цеху ПАТ «ДМК» в зазначений період з повним робочим днем згідно Списку № 1 підтверджена кожною черговою атестацією робочих місць за умовами праці, що діяла у період його роботи за даною професією на комбінаті: черговою атестацією, затвердженою постановою адміністрації та профкому комбінату від 29.12.2006 № 992 «Про атестацію робочих місць ш умовами праці», черговою атестацією, затвердженою постановою адміністрації та профкому комбінату від 26.12.2012 № 658 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників конверторного цеху», що підтверджено роботодавцем в виданій мені уточнюючій довідці № 023-2526 від 18.09.2018 р.;
- результати атестації робочих місць за умовами праці 2006 були в установленому порядку продовжені на весь міжатестаційний період (з 29.12.2011 по 25.12.2012) та робоче місце позивача - розливальник; сталі за умовами та характером праці в цей період під час проведення чергової атестації не змінювалось, що підтверджено результатами наступної атестації робочих місць 2012 року;
- на дату звернення загальний трудовий стаж позивача та його стаж роботи за Списком № 1 були достатніми для набуття мною права на вихід на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, 03 червня 2019 до суду засобами електронного зв'язку та 05 червня 2019 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши таке:
- відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 18.11.2018 № 3434 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність пільгового стажу за Списком № 1 - 10 років;
- відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Розділу XIV-1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами, право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайнятті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- таким чином, основою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії і виробництва в Списках №1 і №2; зайнятість робітника на роботах, передбачених Списками №1 або №2, не менше 80% робочого часу, встановленого для цього виробництва; підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації;
- відсутність хоч би однієї з цих умов не надає права робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах;
- періоди роботи з 29.12.2011 по 25.12.2012 на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано, оскільки цей період підприємством не проведено атестацію робочого місця;
- за період роботи з 29.12.2011 по 25.12.2012 ОСОБА_1 надав до управління довідки від 08.09.2018 № 023-1198, від 18.09.2019 № 023-2525, № 023-2526 (за період роботи з 22.07.2008 по 02.08.2016), уточнюючі особливий характер робіт, умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії, видані ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». У вищезазначених довідках зазначено, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась на підставі Постанов: від 29.12.2006 № 992, від 26.12.2012 № 658, від 26.12.2017 № 24, тобто в період роботи з 29.12.2011 по 25.12.2012 підприємством не проводилась атестація робочих місць. Документи, які б свідчили про протилежне, до управління не надавались;
- таким чином, підстав для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 29.12.2011 по 25.12.2012 до пільгового стажу за Списком № 1 управління немає;
- загальний страховий стаж ОСОБА_1 зараховано по 31.10.2018 та складає: 27 років 11 місяців 12 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком № 1 - 09 років 19 днів за вказаних умов;
- через відсутність пільгового стажу роботи для зменшення віку виходу на пенсію, не має законних підстав, тому в призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню 50 років, 08 листопада 2018 року через уповноважену позивачем особу ПАТ «ДМК» було подано до ПФУ за місцем проживання позивача заяву про призначення позивачу пенсії (копія листа відділу кадрів ПАТ «ДМК» від 08.11.2018 № 023-2491), заява про призначення/перерахунок пенсії від 09.11.2018 року, отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області Кам'янський відділ обслуговування громадян 12.11.2018 року.
Згідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач у період з 22.07.2008 р. по теперішній час працює в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на посаді розливника сталі.
Для підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах позивачем відповідачу крім обов'язкових документів також надано довідки (копії містяться в матеріалах справи), що уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за відсутності трудової книжки або записів у ній, за професією розливник сталі, що передбачено Списком 1 розділ ІІІ підрозділ 2, код КП 3.2.а, згідно яких:
- довідка від 18.09.2018 № 023-2526 за період з 22.07.2008р по 02.08.2016р - 07 років 11 місяців 22 дні;
- довідка від 08.05.2018 № 023-1198 за період з 03.08.2016р по 05.04.2018 - 01 рік 7 місяців 15 днів;
- довідка від 18.09.2018 № 023-2525, за період з 06.04.2018 по 11.09.2018р - постійно.
Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 Управління застосування пенсійного законодавства Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18 листопада 2018 року № 3434 «Про відмову в призначенні пенсії» позивачеві відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №1 - 10 років.
Підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №1 - 10 років. Зазначено, що за документами, наданими для призначення пенсії, загальний стаж зараховано по 31.10.2018 та складає 27 років 11 місяців 12 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком №1 - 9 років 19 днів. Не зараховано до пільгового стажу період роботи з 29.12.2011 по 25.12.2012 за Списком №1 на посаді розливника сталі через відсутність атестації робочих місць.
Не погоджуючись із відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XI (у редакції чинний на момент правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічні положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" міститься в статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, визначено, що професія «розливальник сталі» зазначена у 2 пункті «Виробництво сталі та феросплавів. Підготовка сумішей та ремонт металургійних печей» розділу ІІІ «Чорна металургія».
За положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
З записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 встановлено, що позивач зокрема працював в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» (до 23.05.11 Відкритому акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського», наказ від 23.05.2011 №479):
- з 22.07.2008 по 04.11.2010 - ковшовим 5 розряду конверторного цеху (наказ №124 від 18.07.208);
- з 04.11.2010 по 04.04.2014 - розливником сталі 5 розряду конверторного цеху (наказ №707 від 12.08.2010 , Розпорядження по цеху №435 від 04.11.10)
- з 04.04.2014 по теперішній час - розливником сталі 6 розряду конверторного цеху (Розпорядження №584 від 04.04.14)
Також в трудовій книжці НОМЕР_2 внесені записи про те, що робоче місце атестоване за Списком №1 розділ ІІІ «Чорна металургія» Підрозділ 2 «Виробництво сталі і феросплавів» код КП 3.2.а, відповідно до постанов №658 від 12.12.12, №24 від 26.12.17.
Отже, на час досягнення 50-річного віку позивач мав загальний стаж 27 років 11 місяців 12 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком № 1 - 10 років 00 місяців 12 днів на посаді розливника сталі, що передбачено Списком 1 розділ ІІІ підрозділ 2, код КП 3.2.а.
Водночас, позивач працює на посаді в ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", яка відноситься до Списку №1 і при цьому його пільговий стаж надає право отримати пенсію на пільгових умовах із зменшенням віку.
Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є встановлення факту атестації робочих місць. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (в редакції чинній на спірний період, далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Положеннями Порядку № 442 (пункти 8,9) визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Судом встановлено, що робоче місце позивача атестоване: відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці, в уточнювальних довідках від 08.03.2018 № 023-1198, від 18.09.2018 № 023-2525, від 18.09.2018 № 023-2526 зазначено, що робочі місця атестовані згідно постанови №992 від 29.12.2006 р. №658 від 26.12.2012 р., №24 від 26.12.2017 р.
Згідно п.4.2 Порядку застосування Списків №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенси за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Проведення атестації робочих місць за умовами праці здійснюється в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до п.4 Порядку 442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
В окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 р. № 205 «Про затвердження Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках» з метою запобігання необґрунтованому позбавленню працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, належних їм пільг і компенсацій, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, примкнень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку атестації робочих місць.
При цьому має бути затверджений наказом по підприємству за узгодженням з місцевою державною експертизою умов праці, головним державним санітарним лікарем, відповідно, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, та з виборним органом профспілкової організації і уповноваженим трудового колективу підприємства з питань охорони праці план-графік проведення атестації цих робочих місць у повному обсязі при поліпшенні фінансово-економічного стану підприємства, але не пізніше як через рік, за рахунок фонду охорони праці або інших коштів підприємства.
Згідно п.11 Порядку №442 та Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року № 357 (що діяло в спірний період) державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесення їх до категорії з шкідливим і важкими умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладалось на органи Державної експертизи умов праці.
Факт проведення та чинності атестації робочих місць за умовами праці саме у спірний період з 29.12.2011 по 25.12.2012 в ПАТ «ДМК» підтверджується наступним:
- постановою адміністрації і профкому комбінату від 29.12.2006 № 992 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» затверджено результати чергової атестації робочих місць за умовами праці та перелік професій робітників, робота за якими дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (Додаток № 1).
За результатами даної атестації робочих місць професія «розливальник сталі» в конверторному цеху дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Згідно наказу по комбінату від 30.11.2009 № 1064 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці (АРМ)» було розпочато проведення чергової атестації робочих місць та затверджено графік проведення атестації робочих місць, який було оновлено наказом № 941 від 01.08.2012.
Внаслідок скрутного фінансово-економічного стану підприємства та проведення структурних змін на комбінаті в 2011 році проведення цієї чергової атестації робочих місць на підприємстві не було завершено до 28.12.2011 та її проведення продовжувалось по грудень 2012 до моменту її завершення.
З метою забезпечення соціального захисту працівників комбінату, зайнятих на шкідливих/особливо шкідливих та важких/ особливо важких роботах, на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 р. N 205 Головний державний експерт з умов праці у Дніпропетровській області надав згоду на поширення терміну дії наказу по підприємству від 29.12.2006 № 992 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 29.12.2012 року, що підтверджується листом від 29.11.2011 №003/07-1-406 Головного державного експерта області з умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення, направленого директору з персоналу ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", надано згоду на поширення дії наказу по комбінату від 29.12.2006 №992 "Про атестацію робочих місць за умовами праці" до 29.12.2012 року.
За даних обставин, рішенням органу, що здійснює державний контроль за правильністю застосування списків 1,2, було погоджено використання результатів атестації робочих місць згідно постанови № 992 від 29.12.2006 після спливу 5 років з дати їх затвердження, тобто в спірний період з 29.12.2011 по 25.12.2012.
26.12.2012 постановою адміністрації та профкому комбінату № 658 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці робітників конверторного цеху» затверджено результати чергової атестації робочих місць, розпочатої ще в 2009 році та затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників за Списком №1 (Додаток № 1).
За результатами даної атестації робочих місць професія «розливальник сталі» в конверторному цеху дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Таким чином, результати атестації робочих місць за умовами праці 2006 були в установленому порядку продовжені на весь міжатестаційний період (з 29.12.2011 по 25.12.2012) та робоче місце розливальника сталі за умовами та характером праці в цей період під час проведення чергової атестації не змінювалось, що підтверджено результатами наступної атестації робочих місць 2012 року.
За наведених обставин, ні після закінчення п'ятирічного строку дії результатів чергової атестації робочих місць 2006 року, ні до та після затвердження наступної чергової 2012 року умови праці за професією «розливальник сталі» в конверторному цеху не змінювались.
Таким чином, відповідачем не подано належного обґрунтування не включення періоду роботи позивача до пільгового стажу з 29.12.2011 по 25.12.2012.
Суд враховує, що записи в трудовій книжці позивача, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, відповідають вимогам п. 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.
Отже, основним підтвердженням (доказом) того, що позивач, у зазначений період (який йому не зараховано до пільгового стажу), працював розливником сталі є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не потребує інших способів доведення цього факту.
Також суд звертає увагу, що відповідно до відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день. У трудовій книжці позивача не зазначено жодних даних щодо неповного робочого дня під час роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на посаді розливника сталі 5 розряду.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.11.2018 року №3434 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014 по справі №21-307а14 та підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі №352/547/16-а.
На підставі положень частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, вирішуючи питання про зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах, суд звертає увагу на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Натомість, згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» від 08 листопада 2017 року №821 реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України, зокрема, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Васильківське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Кам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України, Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України, Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Новомосковське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Першотравенське об'єднане управління Пенсійного фонду України, П'ятихатське об'єднане управління Пенсійного фонду України та Царичанське об'єднане управління Пенсійного фонду України реорганізовано шляхом злиття у Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
В той же час, згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Зазначена норма не передбачає дискреційних повноважень у відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсії у розумінні Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 29.12.2011 р. по 25.12.2012 р. в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».
Крім цього, позивач також просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, а саме: з 11.09.2018 р., тобто, позовні вимоги заявлені також на майбутнє.
Суд звертає увагу, що згідно з частинами 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено пунктом 4 частини 5 статті 246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Відповідно до частини сьомої статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
З аналізу вищезазначених норм КАС України вбачається, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.
Суд зазначає, що резолютивна частина рішення не може містити зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
В той же час, пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 08.11.2019, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, то належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення ним пенсійного віку - 11.09.2018 року.
Таким чином, вищевказана позовна вимога ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 139 КАС України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1 152,60 грн., сплачений ОСОБА_1 при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 19.04.2019 №0.0.1331761042.1, дублікат якої міститься у матеріалах справи, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) про визнання дій протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.11.2018 року №3434 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 29.12.2011 року по 25.12.2012 року в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку - 11.09.2018 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 152,60 грн (одна тисяча сто п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно