30 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2343/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_5,
представника відповідача Порхуна А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 №UА205110/2019/000516/2.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що декларантом митним брокером ФОП ОСОБА_3 для митного оформлення в режимі імпорту товару «легковий автомобіль марки AUDI, моделі - A4, календарний рік виготовлення - 2006, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об'єм двигуна 1968 см.куб.» було оформлено та подано відповідачу митну декларацію (далі-МД) від 20.05.2019 №UA205090/2019/063230, в якій заявлена митна вартість товару 1500 євро. Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю й виніс рішення від 03.06.2019 №UA205110/2019/000516/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 6476 євро. У зв'язку із прийняттям митним органом оскаржуваного рішення у митному оформленні (випуску) товарів представником позивача була подана нова митна декларація №UA205090/2019/069731 від 04.06.2019.
Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Їх відповідач безпідставно не взяв до уваги. Обраний декларантом метод визначення митної вартості (за ціною договору) повністю відповідає умовам його застосування, що передбачені ч.1 ст.58 МК України. Подані відомості щодо сплаченої ціни автомобіля, який позивачем імпортується в Україну, підтверджені документально, визначені кількісно, достовірні, у митній вартості враховані усі її складові, що є обов'язковими при обчисленні у відношенні цього товару. Крім того, на підтвердження заявленої декларантом митної вартості автомобіля подано договір купівлі продажу без номера від 16.05.2019 року, який складено відповідно до законодавства Німеччини та підписано сторонами. Жодних розбіжностей або ознак підробки подані декларантом документи не містять. А тому вимоги органу доходів і зборів про надання додаткових документів суперечить положенням ч.3 ст.53 МК України. При цьому потреба у проведенні експертного дослідження для надання висновку про вартісні і якісні характеристики автомобіля є необґрунтованою за наявності документально підтвердженої ціни товару, яка була сплачена. Позивач вказує, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.55 МК України, оскільки не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не містить числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також відповідачем не наведено конкретних обставин, які викликали сумніви та причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, не вказано, які складові митної вартості товарів є непідтвердженими. Крім того, відповідачем не виконано обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1-1а).
Відповідач у відзиві адміністративний позов ОСОБА_2 (а.с.32-38) не визнав, посилаючись на те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності визначення декларантом митної вартості. Декларантом було подано МД №UA205090/2019/063230, згідно з якою митну вартість товару заявлено на рівні 1550 євро. За результатом опрацювання запиту та документів поданих до митного оформлення встановлено, що декларантом заявлено митну вартість за резервним 6 методом визначення митної вартості товару на рівні 1550 Євро. При цьому, заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу у розмірі 1550 Євро не підтверджується жодним із наданих декларантом до митного контролю та оформлення документом. Таким чином, в митних цілях разом з митною декларацією від 20.05.2019 року №UA205090/2019/063230 жодних документів на підтвердження митної вартості на рівні 1550 Євро та пояснень щодо походження даної суми декларантом митниці надано не було. Звертає увагу суду, що згідно вимог МК України митна вартість товару не може базуватись на довільній або фіктивній вартості. Також встановлено, що в технічному паспорті НОМЕР_3 від 05.02.2015 року в графі С зазначений власник транспортного засобу - SCHLEICHER NORBERT KARL, в рахунку-фактурі № б/н від 16.05.2019 року - вказана інша особа. У зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п.3 ст.53 МКУ, а саме: документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування, декларацію країни відправлення, платіжні документи, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також надати розрахунок митної вартості декларантом, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларант не надав додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, з огляду на що прийнято рішення про визначення митної вартості та відмовлено в митному оформленні товару за заявленою митною вартістю. Крім того, зазначив, що вказаний транспортний засіб оформлено у вільний обіг 04.06.2019 року згідно МД №UA205090/2019/069731 без надання гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. Вказує, що оскільки позивач не згідний з митною вартістю, то він мав можливість скористатись правом випуску товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у оскарженому рішенні №UA205110/2019/000516/2 від 03.06.2019, вказавши її у новій митній декларації №UA205090/2019/0069731 від 04.06.2019, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації. З огляду на викладене відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Додатково зазначив, що декларантом в МД від 04.06.2019 №UA205090/2019/0069731 допущено помилку при заповненні графи 43, а саме не заповнено правий підрозділ вказаної графи з врахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості, з огляду на що до відповідача подану заяву про виправлення даної технічної помилки.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог позивача з підстав, викладених у відзиві, просив в позові відмовити. Додатково зазначив, що дійсно позивачем подано заяву про внесення виправлення в МД від 04.06.2019 №UA205090/2019/0069731, однак подані до митного оформлення документи не підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару за резервним методом на рівні 1550 Євро.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_2 16.05.2019 на підставі договору купівлі-продажу придбав у фізичної особи ОСОБА_4 легковий транспортний засіб марки AUDI, моделі - A4, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 1550 євро, про що свідчить договір купівлі-продажу від вказаної дати (а.с.17-18). Договором передбачено умови оплати: готівкою.
З метою здійснення митного оформлення даного товару декларант ФОП ОСОБА_3 20.05.2019 подав митному органу митну декларацію №UA205090/2019/063230, у якій визначив митну вартість товару за шостим методом (резервним) на рівні 1550 Євро, що в еквіваленті на гривну за курсом НБУ становить 45660,76 грн (а.с.39). У зазначеній декларації розраховані митні платежі, а саме: мито на товари, що ввозяться в Україну (код 121) - 4566,08 грн, ПДВ (код 128) - 20480,77 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA205090/2019/063230 митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру від 16.05.2019 року № б/н; свідоцтво про реєстрацію т/з від 05.02.2015 року НОМЕР_3; витяг з довідника SCHWACKE NET від 16.05.2019 року №024881/30116660; договір №0411 від 17.05.2019 про надання митно-брокерських послуг; квитанції про оплату; копії паспортів; акт про проведення митного огляду від 18.05.2019 року №UA209030/2019/33654 (а.с.41-60).
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA205090/2019/063230 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо: перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
Згідно з повідомлення декларанту (а.с.61) митниця зазначила, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 1550 Євро. Також встановлено, що в технічному паспорті НОМЕР_3 від 05.02.2015 в графі С зазначений власник транспортного засобу-SCHLEICHER NORBERT KARL, в рахунку-фактурі №б/н від 16.05.2019 вказана інша особа. Згідно даної фактури вартість становить 1500 євро.
Згідно ст.54 МКУ митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять yсіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VlN-кодами: НОМЕР_2 , валюта-EUR, вартість-6476.00» та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» відповідно до ст.53 та ст.54 УКУ митниця просила в 10-ти денний термін надати:
- документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування -декларацію країни відправлення,
- платіжні документи,
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті,
- рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник,
- висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також надати розрахунок митної вартості декларантом, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Згідно п.2 ч.2 ст.55 МКУ дані відомості повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних.
У відповідь на повідомлення митниці декларант повідомив, що вищевказані документи надаватись не будуть (а.с.62).
03.06.2019 відповідач прийняв рішення №UА205110/2019/000516/2 про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість товару визначив за шостим (резервним) методом на рівні 6476 Євро (а.с.67).
Обставини прийняття вказаного рішення зазначені у графі 33. Так, митниця вказала, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлена митна вартість становить 1550 євро. Також встановлено, що в технічному паспорті НОМЕР_3 від 05.02.2015 в графі С зазначений власник транспортного засобу - SCHLEICHER NORBERT KARL, в рахунку-фактурі № б/н від 16.05.2019 вказана інша особа. Згідно даної фактури вартість становить 1500 євро. Згідно ст.54 МКУ митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VlN-кодами: НОМЕР_1 , валюта- EUR, вартість - 6476,00» та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» відповідно до ст.53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано в 10-ти денний термін надати:документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування, декларацію країни відправлення, платіжні документи, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також надати розрахунок митної вартості декларантом, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Згідно п.2 4.2 СТ.55 МКУ дані відомості повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних. Декларант не надав додаткових документів, що підтверджують вартість товару, а саме: документально підтверджені транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування, декларацію країни відправлення, платіжні документи, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не надав розрахунок митної вартості декларантом, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.б ст.54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку», та спрацюванням системи ризиків АСАУР : «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VlN-кодами: НОМЕР_1 , валюта- EUR, вартість- 6476,00». Митницею відповідно до ст.55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 6476 Євро. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або в судовому порядку (а.с.67-68).
Після прийняття оскаржуваного рішення декларант в інтересах позивача подав нову МД №UA205090/2019/069731 від 04.06.2019, згідно з якою митну вартість товару заявлено на рівні 6476 Євро за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару та розраховано митні платежі, а саме: мито на товари, що ввозяться в Україну (код 121) - 19524,48 грн, ПДВ (код 128) - 53633,83 грн (а.с.65).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-четвертою та шостою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, відповідно до змісту наведених норм, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів: 1) визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи 2) приймає письмове рішення про її коригування, а також 3) випускає у вільний обіг товари, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, а у разі незгоди - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Частиною другою статті 310 МК України передбачено, що фінансові гарантії надаються: 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов'язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу органу доходів і зборів); 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Згідно із частиною сьомою статті 307 МК України вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним органом доходів і зборів підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, а згідно з пунктом 4 частини одинадцятої статті 311 МК України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням про збільшення митної вартості товару, крім сплати митних платежів із заявленої в декларації митної вартості, декларант або уповноважена ним особа гарантують сплату визначеної митним органом різниці митних платежів, розрахованих з митної вартості.
Частинами восьмою-дев'ятою статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої-другої статті 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.
Тобто у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10 робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію.
Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.П врегульовано Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684 (далі - Порядок №651).
Так, відповідно до глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку № 651 графа 43 «Метод визначення вартості» заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Отже, у графі 43 нової митної декларації декларант (уповноважена особа) зазначає два порядкових номери методів визначення митної вартості, що використовувалися, а саме: у лівому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосовано декларантом або уповноваженою ним особою, а у правому підрозділі - порядковий номер методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.
У графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України заявлена митна вартість товару.
Графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, та/або сплати плати.
При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється у графі 47 окремими рядками, а саме: митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Графа В «Подробиці розрахунків» заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати. У графі зазначаються зокрема: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; у разі забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа зазначається код за ЄДРПОУ гаранта та номер (номери) відповідних гарантійних документів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).
Отже, враховуючи наведені правила заповнення МД, суд зазначає, що якщо особа, яка придбала та імпортує товар на митну територію України, не погоджується з митною вартістю, визначеною митним органом в рішенні про коригування митної вартості товару, така особа має можливість скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МК України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом) та подати нову МД з відповідними застереженнями.
В свою чергу, митний орган при здійсненні перевірки нової митної декларації може встановити наявність чи відсутність рішення про коригування митної вартості товару та погодження декларанта (уповноваженої особи) із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, або непогодження із такою митною вартістю, вказаною у рішенні про коригування митної вартості, а також застосування декларантом чи уповноваженою ним особою порядку узгодження митної вартості, визначеної частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, шляхом: проставлення відповідних відміток у лівому та правому підрозділах графи 43 «Код МВВ» митної декларації; надання декларантом гарантії шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом та проставлення відповідних відміток у графах 47 «Нарахування платежів» та В «Подробиці розрахунків» митної декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, після винесення митницею оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 №UА2050110/2019/000516/2 декларант подав в інтересах ОСОБА_2 нову МД від 04.06.2019 №UА205090/2019/069731, згідно з якою товар (автомобіль) було випущено у вільний обіг.
При цьому, як встановлено судом, товар було випущено без надання гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 МК України.
Крім того, дослідивши зміст МД від 04.06.2019 №UА205090/2019/069731, суд зазначає наступне.
У вказаній митній декларації в графі 12 «Відомість про вартість» зазначено 195244,81 грн; у лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» декларантом вказано метод визначення митної вартості товарів - 6 (резервний метод); у графі 45 «Коригування» вказано вартість товару 195244,81 грн; у графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації зазначено види надходжень бюджету, що контролюються митними органами, за кодами 121, 185 та 128 та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом 02.
Відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011, код виду надходжень 121 позначає мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами, код 185 - акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами, код 128 - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами, а спосіб здійснення розрахунків за кодом 02 означає готівкову форму сплати.
Також нова МД від 04.06.2019 №UА205090/2019/069731 не містить: у правому підрозділі графи 43 «Код МВВ» порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів; в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України; у графі В «Подробиці розрахунків» відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів; спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку «55» згідно Класифікатора способів розрахунків.
Таким чином, враховуючи те, що декларант самостійно обрав шостий метод визначення митної вартості (резервний), який вказаний у лівому підрозділі графи 43 МД від 04.06.2019 №UА205090/2019/069731, а правий підрозділ цієї графи не заповнений, митна вартість визначена декларантом самостійно в розмірі 6476 Євро, що в еквіваленті становить 195244,81 грн, яка вказана у графах 45, 46 даної МД, в графі 47 визначено суму митних платежів, нарахованих згідно із зазначеною митною вартістю, визначеною декларантом, та не вказано суми митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом і різниці між цими сумами, а також відсутні записи про забезпечення сплати митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X МК України, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 (через уповноваженого декларанта) фактично погодився із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначених митницею в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товару від 03.06.2019 №UА205110/2019/000516/2, самостійно вказавши їх у новій МД від 04.06.2019 №UА205090/2019/069731, внаслідок чого спір між сторонами у справі вичерпано.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №816/2396/17.
Водночас судом встановлено, що ОСОБА_2 22 та 23 серпня 2019 року подав заяви до митного органу, в яких просив надати дозвіл на внесення змін до митної декларації №UА205090/2019/069731, як помилково внесені, а саме щодо коду МВВ, митної вартості товару та нарахованих митних платежів (а.с.77-79).
Листом від 06.09.2019 відповідач повідомив ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для внесення змін до митної декларації (а.с.80-82).
Таким чином, оскільки спір між сторонами у справі щодо узгодження митної вартості придбаного позивачем та ввезеного на митну територію України автомобіля марки AUDI, моделі - A4, календарний рік виготовлення - 2006, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об'єм двигуна 1968 см.куб, припинив існування з моменту подання позивачем через уповноваженого ним декларанта нової МД із зазначенням вартісних показників, визначених митним органом, без будь-яких застережень, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відсутні.
Крім того, суд зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи не підтверджували заявлену митну вартість за резервним методом в сумі 1550 Євро, оскільки в рахунку-фактурі вказано ціну придбання товару в сумі 1500 Євро, однак не надано доказів проведення оплати за товар на вказану суму та документів, що підтверджують включення до митної вартості товару суми 50 Євро.
При цьому обов'язок декларанта подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, закріплений у частині другій статті 52 МК України.
Вищенаведені обставини дають суду підстави дійти висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість визначення митної вартості за резервним методом на рівні 1550 Євро та, як наслідок, правомірність прийняття митним органом спірного рішення.
Інші доводи позивача не спростовують встановлених судом обставин справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що митниця як суб'єкт владних повноважень правомірно винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2019 №UА205110/2019/000516/2, відтак позовні вимоги позивача є безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Повне судове рішення складено 30 вересня 2019 року.