27 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2179/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання зарахувати до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, періоди з 01 червня 2004 року по 31 грудня 2004 року включно, з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року включно, з 01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року включно, провести перерахунок розміру пенсії за віком і виплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних, починаючи із дати її призначення (11 листопада 2016 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при призначенні йому пенсії відповідач вніс у відповідні документи завідомо неправдиві відомості з метою штучного зменшення загального стажу, який дає право на пенсію за віком (трудову пенсію), що потягнуло за собою встановлення заниженого розміру пенсії і тим самим наніс мені матеріальну шкоду. Вказав, що із 17 січня 2003 року дотепер (безперервно) зареєстрований як фізична особа-підприємець та сплачує усі необхідні податки та збори. Його загальний трудовий стаж становить 38 років 0 місяців 3 дні, що стверджується записами у трудовій книжці, однак відповідно до помилкових розрахунків відповідача такий стаж становить 32 роки 11 місяців 2 дні. Відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу період роботи із 01 червня 2004 року по 31 грудня 2004 року, 01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року, оскільки за вказані періоди єдиний податок було сплачено у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством. Також протиправно не зараховано до страхового стажу 2005 рік; недоїмку за І квартал 2005 року з позивача було стягнуто у судовому порядку, за інший період - сплачено добровільно.
Керуючись наведеним, позивач просить зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи періоди з 01 червня 2004 року по 31 грудня 2004 року включно, з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року включно, з 01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року включно, провести перерахунок розміру пенсії за віком і виплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних, починаючи із дати її призначення.
У відзиві на позов № 13153/06-39 від 14 серпня 2019 року (арк. спр. 96-99) відповідач його вимог не визнав. Вказав, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як одержувач пенсії за віком з 11 листопада 2016 року, пенсію призначено відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії позивача визначено відповідно до вимог статей 17, 27, 28 вказаного Закону; страховий стаж визначено з урахуванням вимог статті 24 Закону та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року.
У зв'язку із наведеним, відповідач вважає, що його дії з приводу призначення і визначення розміру пенсії ОСОБА_1 є правомірними, а позовні вимоги безпідставними.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд звертає увагу, що ураховуючи предмет даного спору (правомірність визначення розміру пенсії уповноваженим органом), право на звернення до суду із даним позовом не обмежується будь-яким строком, оскільки його вимоги пов'язані із виплатами сум пенсії за минулий час (правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку у Ковельському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, як одержувач пенсії за віком, із 11 листопада 2016 року, пенсію призначено відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 6).
При цьому, із 17 січня 2003 року і дотепер зареєстрований як суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець (арк. спр. 7-8).
Із повідомлення про призначення пенсії № 10407/02-21-22 від 13 грудня 2016 року (арк. спр. 77) позивач дізнався, що при призначенні йому пенсії враховано заробітну плату за період із 01 грудня 1988 року по 30 листопада 1993 року, за періоди роботи після 01 липня 2000 року по 30 вересня 2016 року. Розмір заробітної плати для обчислення пенсії визначений на підставі статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та становить 2 691 грн 49 коп. Розмір заробітної плати для обчислення пенсії без урахування періоду заробітку із 01 грудня 1988 року по 30 листопада 1993 року становить 1 389 грн 41 коп.
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом на інформацію, яким просив повідомити йому причини незарахування до його страхового стажу 2005 рік роботи (арк. спр. 81).
Листом № 49/Н-01 від 05 квітня 2017 року (арк. спр. 82) Ковельське ОУПФ України надало відповідь на запит ОСОБА_1 . Так, позивачу було роз'яснено, що пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви на призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Абзацом 4 пункту 2.1 Порядку передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01 січня 2004 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України. Згідно із Постановою правління Пенсійного фонду України № 25-2 від 03 грудня 2013 року відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника. Рекомендовано ОСОБА_1 подати для перевірки звіт за формою «Індані-СПД» за 2005 рік до пенсійного органу для можливого подальшого зарахування періоду роботи у 2005 році до страхового стажу.
Однак, позивач, не погоджуючись із позицією пенсійного органу щодо не зарахування до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, періоди з 01 червня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року, звернувся із даним позовом до суду та просить зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії за віком із урахуванням вказаних періодів роботи і виплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних, починаючи із дати її призначення (11 листопада 2016 року).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до вимог частини другої 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №1058).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Як визначено статтями 27, 28 Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Страховий стаж та коефіцієнт страхового стажу (Кс) обчислюється відповідно до статей 24, 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до статті 24 Закону страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Суд звертає увагу, що обчислення пенсії позивача здійснено на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому ЗУ «Про пенсійне забезпечення» не застосовувався.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви на призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 2.1 Порядку передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01 січня 2004 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Відповідно до інформації, що міститься у реєстрі застрахованих осіб, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 11 місяців 02 дні (395 місяців). Коефіцієнт страхового стажу (Кс) з врахуванням кратності 1,35 становить - 0,44438.
Стаж роботи позивача до 01 січня 2004 року, обчислений відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі трудової книжки ОСОБА_1 становить 25 років 01 місяць 25 днів. Страховий стаж після 01 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК5 з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за номером облікової картки НОМЕР_1 ) становить 7 років 9 місяців 7 днів.
Як установлено, в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК5 з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за номером облікової картки № НОМЕР_1 будь - яка інформація щодо страхового стажу ОСОБА_1 та його заробітної плати за 2005 рік не значиться (арк. спр. 116-118).
Як визначено статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати річний звіт за 2005 рік (додаток 26 «Звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Індивідуальні відомості про застраховану особу - суб'єкта підприємницької діяльності) до 01 квітня 2006 року.
Позивач такий звіт було подано 13 жовтня 2006 року із зазначенням встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2005 рік» фіксованого розміру страхового внеску за січень, лютий та 30 днів березня 2005 року з розрахунку 83,84 грн. за місяць. Враховуючи кошти, які надійшли на рахунки Пенсійного фонду, як розщеплення від єдиного податку в розмірі 42% сума до сплати становила - 160,62 грн. Вказана сума в примусовому порядку була стягнута на рахунки Пенсійного фонду 07 жовтня 2010 року (арк. спр. 35-42). Вказані обставини сторони не заперечили і не спростували.
Відповідно до пунктів 1, 8 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 (чинною, станом на виникнення спірних правовідносин), у ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, існував обов'язок подати Індивідуальні відомості про застраховану особу - суб'єкта підприємницької діяльності за 2005 рік. Однак, доказів виконання вказаного обов'язку позивач суду не надав, таким чином, вказано обставина є неспростованою. Оскільки Індивідуальних відомостей про застраховану особу позивач пенсійному органу не подав, тому відповідна інформація не внесена до системи персоніфікованого обліку відомостей.
На переконання суду, для зарахування до страхового стажу 2005 рік роботи позивачу необхідно подати для перевірки звіт за формою «ІНДАНІ-СПД» за 2005 рік до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України, який за результатами проведення перевірки буде внесений до реєстру застрахованих осіб. І лише після цього звернутися із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням даного періоду стажу. На даний час вимога про перерахунок пенсії за вказаний період є передчасною.
Відповідно до пункту 2 Постанови правління Пенсійного фонду України № 25-2 від 03 грудня 2013 року відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.
Як визначено абзацом третім статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь - яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з частиною третьою статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Для розрахунку заробітку для призначення пенсії ОСОБА_1 використовуються наступні дані: з наданої довідки про заробітну плату за період з 01 грудня 1988 року по 30 листопада 1993 року, виданої ПАТ «Ковельсільмаш» - 60 місяців; із системи персоніфікованого обліку за період із 01 липня 2000 року по 30 вересня 2016 року -183 місяців. Кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати дорівнює 243 місяців роботи. Сума коефіцієнтів зарплати 128,83404. Заробітна плата з якої обчислюється пенсія по віку становить: 3п=3263,44х0,82463=2691,13 грн. (де 3263,44 грн - середня заробітна плата по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2013- 2015 роки). Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, визначений як добуток: заробітна плата - 2691,13 грн помножена на коефіцієнт стажу - 0,32917 і становить 1 195 грн 88 коп.
За періоди із 01 червня 2004 року по 31 грудня 2004 року, із 01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року позивачу зараховано стажу згідно із даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та з урахуванням вимог частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - суми сплачених позивачем за місяць внесків з мінімальної заробітної плати є меншими мінімального страхового внеску. Тому,зарахування стажу за вказані періоди здійснено пропорційно до сплачених страхових внесків.
З огляду на встановлені вище обставини суд, суд дійшов висновку, що відповідач, призначаючи позивачу пенсію і визначаючи її розмір, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами і підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх дій.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження позиції щодо наявності в діях відповідача протиправності щодо визначення розміру його пенсії.
Також, суд звертає увагу, що Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою необхідно дотримуватись при зверненні до пенсійного органу із відповідною заявою. Розглядаючи даний спір, суд установив, що позивач у 2017 році звернувся до відповідача із запитом на інформацію, водночас, доказів про звернення до Управління із заявою про перерахунок пенсії на підставі Порядку № 22-1 суду не надав.
Підсумовуючи вищенаведене та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним судових витрат суду не надано, судові витрати у цій частині стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 101 ідентифікаційний код юридичної особи 37788984) про зобов'язання зарахувати до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, періоди з 01 червня 2004 року по 31 грудня 2004 року включно, з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року включно, з 01 січня 2006 року по 30 червня 2010 року включно, провести перерахунок розміру пенсії за віком і виплатити недоплачену частину пенсії з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних, починаючи із дати її призначення (11 листопада 2016 року), відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2019 року.