м. Вінниця
20 вересня 2019 р. Справа № 120/2682/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бошкової Ю.М.,
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: Вербицької Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 13322403)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у місті Вінниці з 03.12.2012 року як пенсіонер, якому призначена пенсія за віком згідно положень Закону України «Про державну службу». 20.06.2019 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про перерахунок пенсії, згідно довідки від 05.06.2019 року №01-58/1234. В зазначеній довідці, крім основних видів заробітної плати державного службовця, включені інші виплати: матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексація заробітної плати, виплати за лікарняними з грудня 2010 року по грудень 2012 року. На всі виплати, включені у довідку, нараховувалися страхові внески. Однак, відповідачем 25.07.2019 року винесено рішення №905060151917, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Вважаючи дії управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
10.09.2019 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано заяву про заміну управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оскільки управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці припинено 05.09.2019 року.
Крім того, 10.09.2019 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що чинним пенсійним та законодавством про державну службу не передбачено перерахунків пенсії, на яких наполягає позивач.
У судовому засідання позивач та його представник не заперечували щодо заміни відповідача його правонаступником.
Крім того, уточнили позовні вимоги та просили визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 05.06.2019 року №01-58/1234, виданою Вінницькою районною державною адміністрацією; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст.37 Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплати за лікарняними, а також індексації заробітної плати на підставі довідки від 05.06.2019 року №01-58/1234, виданої Вінницькою районною державною адміністрацією з 20.06.2019 року.
Представник відповідача у судовому засіданні просила замінити відповідача його правонаступником, а щодо задоволення позову заперечувала.
Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або зміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про заміну відповідач на його правонаступником.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 03.12.2012 року як пенсіонер, якому призначена пенсія за віком згідно положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723.
20.06.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки від 05.06.2019 року №01-58/1234.
В зазначеній довідці, крім основних видів заробітної плати державного службовця, включені інші виплати: матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексація заробітної плати, виплати за лікарняними з грудня 2010 року по грудень 2012 року. На всі виплати, включені у довідку, нараховувалися страхові внески.
Відповідачем 25.07.2019 року винесено рішення №905060151917, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що відсутні законні підстави.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Станом на день призначення ОСОБА_1 пенсії суспільні відносини, які охоплювали діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу встановлювались Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року. Цей Закон визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті (далі - Закон № 3723).
Відповідно до частини другої - п'ятої статті 37 Закон № 3723 (у редакції, що діяла у день призначення позивачці пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до підпункту 19 пункту 6 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» текст статті 37 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, зокрема, частини другу - п'яту: на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частин другої, шостої статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно із частиною другою статті 37 цього ж Закону державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Із 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання знайшло своє відображення у Постанові Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконаленні визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №865, за змістом пункту 3 якої посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, а, згідно із підпунктом 2.2 пункту 4 цієї ж постанови, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
Відповідно до довідки Вінницької районної державної адміністрації від 05.06.2019 року №01-58/1234 про складові заробітної плати для призначення пенсії осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і які на момент виходу на пенсію не займають посади державної служби на підставі Закону України «Про державну службу» за період із 01.12.2010 року по 31.12.2012 року ОСОБА_1 нараховано матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексація заробітної плати, виплати за лікарняними з грудня 2010 року по грудень 2012 року.
На усі виплати, включені у довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексація заробітної плати, виплати за лікарняними плати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 є складовою заробітної плати. На суми виплаченої матеріальної допомоги, премії, індексації заробітної плати, виплати за лікарняними нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відображено у наданій до пенсійного фонду довідці.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексація заробітної плати, виплати за лікарняними з грудня 2010 року по грудень 2012 року входить до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Як визначено статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058- ІV) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат, отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, суд встановив, що матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексація заробітної плати та виплати за лікарняними входили до системи оплати праці державного службовця у період роботи позивача та на час його виходу на пенсію.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням сум матеріальної допомоги, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексації заробітної плати, виплати за лікарняними, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 712/14740/16-а.
Доводи, представника відповідача про те, що матеріальна допомога, премії нараховані за період, що перевищує календарний місяць, індексація заробітної плати, виплати за лікарняними з грудня 2010 року по грудень 2012 року не є складовою частиною заробітної плати у розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу» є безпідставними, оскільки у ході розгляду справи судом установлено, що при обчисленні пенсії відповідач не врахував усі види оплати праці, які отримував позивач, і з яких було сплачено страхові внески, за правилами статті 41 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, такий заробіток повинен враховуватись під час обчислення пенсії, а відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії з 20.06.2019 року ОСОБА_1 з врахуванням таких видів заробітку.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При визначенні початкового терміну для здійснення перерахунку пенсії суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки позивач звернувся до органу пенсійного Фонду 20.06.2019 року, то обов'язок здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст.37 Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплати за лікарняними, а також індексації заробітної плати на підставі довідки від 05.06.2019 року №01-58/1234, виданої Вінницькою районною державною адміністрацією необхідно з 20.06.2019 року.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 05.06.2019 року №01-58/1234, виданою Вінницькою районною державною адміністрацією.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст.37 Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплати за лікарняними, а також індексації заробітної плати на підставі довідки від 05.06.2019 року №01-58/1234, виданої Вінницькою районною державною адміністрацією з 20.06.2019 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення виготовлено 27.09.2019 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна