м. Вінниця
30 вересня 2019 р. Справа № 802/1594/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка Михайла Васильовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Воробйовій І.А. у адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 21.10.2016 у справі №802/1594/16-а,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, за результатами розгляду якої 21.10.2016 року судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а 28.12.2016 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позову.
Наразі, в межах даної справи судом здійснюється розгляд заяви ОСОБА_1 від 16.07.2017 року про перегляд ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року за нововиявленими обставинами.
25.09.2019 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючої судді у цій справі Воробйової Інни Анатоліївни . В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що суддя Воробйова І.А. вже вісім разів розглядала справи за участю цих самих сторін, предметом розгляду яких було питання, пов'язане із виконанням рішення ЄСПЛ. Тобто, в судді уже наявна стала думка щодо обставин та оцінки доказів у справі. Також вказує на те, що суддя Воробйова І.А. останній разі у справі № 802/840/16-а заявила самовідвід з підстав, що нею розглядались зазначені справи між цими сторонами і склалася думка відносно обставин виконання рішення ЄСПЛ. Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 31.07.2019 року при перегляді рішення у справі № 0240/3698/18-а не погодився з висновками та думкою судді Воробйової І.А. щодо правильного вирішення нею питання виконання рішення ЄСПЛ.
Наведені обставини, на думку заявника, викликають у нього сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Воробйової І.А., тому згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заявляє їй відвід у розгляді адміністративної справи № 802/1594/16-а.
За приписами частини третьої та четвертої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Воробйової І.А. визнано необґрунтованою та передано на автоматичний розподіл для визначення в порядку, встановленому статтею 31 КАС України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою. До вирішення такої заяви провадження у справі зупинено.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2019 року, заяву про відвід у справі № 802/1594/16 передано на розгляд судді Слободонюку М.В.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Перевіривши обставини зазначені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді Воробйової І.А., в межах статтей 36-40 КАС України, суд встановив таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 наведеної норми, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
У той же час обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід судді Воробйової І.А. не є підставами для висновку, що суддя, визначений для розгляду цієї справи, може проявити упередженість при її розгляді. Доводи ОСОБА_1 про те, що суддя Воробйова І.А. вісім разів розглядали справи за його участі стосовно предмету спору, який охоплюється обставинами виконання рішення ЄСПЛ, у більшій мірі стосуються незгоди сторони спору із прийнятими процесуальними рішеннями по таким справах.
Викладені у заяві про відвід інші мотиви про те, що суддя Воробйова І.А. у справі № 802/840/16-а заявляла самовідвід, а у справі № 0240/3698/18-а має місце скасування Верховним Судом рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року, ухваленого під головуванням судді Воробйової І.А., на переконання суду також є не обґрунтованими, оскільки базуються на припущеннях і суб'єктивній оцінці та не підтверджуються фактичними обставинами та доказами про упередженість та безсторонність судді у даній адміністративній справі.
Більше того, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проаналізувавши доводи ОСОБА_1 суд приходить до висновку про те, що зміст заяви про відвід зводиться виключно до обставин участі судді Воробйової І.А. та прийняття нею рішень у інших справах, де стороною спору є ОСОБА_1 . Проте, такі обставини не можуть бути підставою для відводу, оскільки не доводять упередженості судді при розгляді саме цієї справи. Крім того, з предмета та меж перегляду в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ'єктивність судді, якому заявлено відвід. Тобто, відсутні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
При цьому відсутні інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Воробйової І.А. і викликали необхідність її відводу.
З урахуванням зазначеного, підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Воробйовій Інні Анатоліївні у адміністративній справі №802/1594/16-а, - відмовити.
Адміністративну справу передати для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович