про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду
27 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2583/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 №Ф-12516-17.
Ухвалою судді від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.09.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із заявою про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском 10-денного строку на оскарження вимоги.
19.09.2019 представником позивача подано до суду відповідь на відзив. Представник позивача заперечує проти клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском 10-денного строку на оскарження вимоги, в зв'язку з тим, що відповідачем порушено процедуру вручення вимоги.
24.09.2019 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій, зокрема, представник відповідача повторно просив задовольнити заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском 10-денного строку на оскарження вимоги.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Отже, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить шість місяців який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, КАС України або іншими законами може бути встановлений інший строк звернення до суду, недотримання якого може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) урегульовані відносини щодо надіслання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, порядок оскарження такої вимоги та узгодження сум недоїмки з єдиного внеску.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно із абзацом п'ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
За правилами абзацу дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Як передбачено абзацом десятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Суд звертає увагу, що абзацом п'ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI передбачено право платника єдиного внеску оскаржити вимогу в судовому порядку, при цьому, строк звернення до суду не визначений.
Крім того, суд також зазначає, що в абзаці десятому частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI двічі згадується строк у десять календарних днів, який стосується сплати сум недоїмки та штрафу, що вказані у вимозі, та сплати узгодженої суми недоїмки (але не стосується оскарження вимоги в судовому порядку), а недотримання цього десятиденного строку має наслідком надіслання органом доходів і зборів до підрозділу державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.
Разом з тим, представник відповідача на обґрунтування даного клопотання зазначає, що позивач пропустив 10-денний строк оскарження в судовому порядку, який встановлений Законом № 2464-VI, оскільки рішення про результати розгляду скарги від 08.05.2019 № 21206/6/99-99-11-05-02-25 відправлено на адресу для листування, зазначену в скарзі, та вручено 15.05.2019 за довіреністю, а адміністративний позов датовано лише 23.08.2019.
Однак, приписами частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI чітко регламентований строк у десять календарних днів для подання скарги на вимогу про сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі (абзац шостий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI), тоді як строк звернення до суду з позовом щодо оскарження вимоги вказаною статтею не визначений.
Представником відповідача до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не надав жодних доказів на обґрунтування твердження про те, що 15.05.2019 позивачу було вручено за довіреністю саме рішення за результатами розгляду скарги від 08.05.2019 № 21206/6/99-99-11-05-02-25.
В позовній заяві зазначено, що представником позивача 12.08.2019 було отримано лист від Державної фіскальної служби України, в якому була відповідь від 07.08.2019 № 37949/6/99-99-11-06-02-25, копія рішення про результати розгляду скарги від 08.05.2019 № 21206/6/99-99-11- 05-02-25, копія реєстру поштових відправлень та копія повідомлення про вручення поштового відправлення. Із копії повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити, що 15.05.2019 було вручено лист позивачу, а не невідомій йому особі за довіреністю. Рішення про результати розгляду скарги від 08.05.2019 № 21206/6/99-99-11-05-02-25 ОСОБА_1 не отримував, довіреності на отримання листа він нікому не давав. Оскільки скарга до ДФС України складалася та надсилалася представником позивача, то про результати розгляду скарги повинні були повідомити також і його.
Відтак, враховуючи те, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду останньому встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу (12.08.2019 - дата вручення рішення за результатами розгляду скарги від 08.05.2019 № 21206/6/99-99-11-05-02-25 представнику позивача) рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, який передбачений частиною четвертою статті 122 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи позивач вказаний строк дотримав, а тому відсутні правові підстави для залишення даної позовної заяви без розгляду.
Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, оскільки вона ухвалена у вказаній справі за інших фактичних обставин.
Керуючись статтями 12, 122, 166, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя Ф.А. Волдінер