м. Вінниця
30 вересня 2019 р. Справа № 120/2894/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни розглянувши письмово клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 11.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
23.09.2019 на адресу суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що відповідач заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, покликаючись на приписи частини 4 статті 260 КАС України.
Обґрунтовуючи таке прохання відповідач вказав, що дана справа має значний суспільний інтерес, а також має суттєве значення для відповідача. Крім того, представник відповідача зазначає, що за умови розгляду справи у спрощеному провадженні порушується безпосереднє право особи на перегляд справи та оскарження рішення суду.
Розглянувши вищевказане клопотання, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України про відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Виключний перелік категорій справ, які повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження, визначено ч. 4 ст. 12 КАС України. Така категорія справ, як дана, до цього переліку не включена.
У той же час, ч. 2 ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.
Відтак, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
З урахуванням зазначених критеріїв, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст.12 КАС України), ухвалою суду від 11.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, суд акцентує увагу відповідача, що положеннями частин першої, четвертої, сьомої, статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Так, пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута й будь-яка інша справа, за винятком тих, які імперативно заборонено розглядати в порядку спрощеного провадження.
Також суд зауважує, що наведенні в заяві відповідача обставини не дають підстав для висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, не вказано про необхідність витребування інших доказів або неможливість їх подати в установленому порядку.
Крім того, вирішуючи заявлене клопотання, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Євпропейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З приводу аргументів представника відповідача про право особи на перегляд справи та оскарження рішення суду, то таке право передбачено приписами положень ст. 13 КАС України та регулюються Розділом ІІІ глави 1, 2, 3 КАС України. Питання щодо відкриття апеляційного чи касаційного провадження вирішується відповідно судом апеляційної чи касаційної інстанції за скаргою учасника справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заяву представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального провадження слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.12, 259, 260, 262, 263, 256 КАС України суд, -
Клопотання представника відповідача про розгляд справи за №120/2894/19-а за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна