про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
30 вересня 2019 р. Справа № 120/3091/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 4 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною 2 цієї статті.
Вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви встановлено статтею 94 КАС України.
Так, частиною 2 статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
В порушення вказаних норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.10.2018 року в справі № 2а-15994/12/2670.
Крім того, частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацами 3, 4, 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено 10-денний строк для звернення до суду з позовом про оскарження вимоги , який обчислюється з дня її отримання платником внеску.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2019 року ОСОБА_1 надійшла вимога Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-6714-17У.
До суду позивач звернувся 26.09.2019 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не надавши при цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення до суду не надано, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України.
За відсутності вказаної заяви неможливо вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та вирішити питання щодо його поновлення.
Частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір"
Згідно положень частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В позовній заяві позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-6714-17У, та зобов'язати Головне управління ДФС у Вінницькій області зняти ОСОБА_1 з обліку платника єдиного внеску.
Отже, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною, а дві самостійними, відтак сума судового збору за звернення до суду з даним позовом становить 1536,80 грн.
Всупереч зазначеному, позивачем сплачено судовий збір лише в сумі 768,40 грн., отже є необхідним доплатити судовий збір в сумі 768,40 грн.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161, 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- надання до суду засвідчених копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для направлення відповідачу);
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- надання до позовної заяви документу про сплату судового збору.
За правилами визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161 169, 172 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, залишити без руху.
Позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович