Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Провадження № 11-кп/4820/286/19
Справа № 676/5865/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2
26 вересня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018240160000315 від 30.04.2018 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 13 лютого 2019 року, -
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 13 лютого 2019 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлодар, Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
На підставі ст.ст. 75, 76, 77 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку на три роки, зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу пробації, повідомляти органи пробації про зміну місця проживання та з'являтись у ці органи на реєстрацію.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 37 233,41 (тридцять сім тисяч двісті тридцять три гривні сорок одну копійку) матеріальної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 100 000 (сто тисяч) грн моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 судові витрати на правову допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Держави судові витрати на залучення експертів в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Скасовано арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 8 травня 2018 року на транспортний засіб марки «Муравей» синього кольору, без реєстраційного номера.
Повернуто транспортний засіб марки «Муравей» синього кольору - ОСОБА_11 .
Залишено арештованим транспортний засіб «ЗАЗ Таврія» державний номерний знак НОМЕР_1 .
За вироком суду, ОСОБА_7 29 квітня 2018 року о 13 год. 22 хв. в с.Залісся Друге поблизу будинку №2, по вул. Миколаївська, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 2.3 (б,д), 12.3 Правил дорожнього руху України, яке виразилось в тім, що під час руху він, як учасник дорожнього руху, зобов'язаний знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливим, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, при виникненні перешкоди руху, яку водій ОСОБА_7 , об'єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, створюючи загрозу життю та здоров'ю громадян, діючи з необережності, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події та проявляючи злочинну самовпевненість, побачивши на вул. Миколаївська, поблизу будинку №2 с. Залісся Друге, нерухомий транспортний засіб-моторолер марки «Муравей», без реєстраційного номера та ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , які ремонтували даний транспортний засіб, продовжив рух керованого транспортного засобу і скоїв наїзд на моторолер марки «Муравей» та на потерпілого ОСОБА_9 і ОСОБА_11 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 , спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а потерпілому ОСОБА_9 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: закритої травми живота, відриву селезінки, гемоперітонеуму, забою грудної клітки, перелому ребер зліва, що привело до гострого посттравматичного некротичного панкреатиту, гострої злукової тонкокишкової непрохідності, ексудативного плевриту зліва, зовнішньої неповної товсто кишкової нориці і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
Зважаючи на викладене, водій автомобіля «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 грубо порушив вимоги Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:
п.1.3 Учасники дорожнього руху зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимог цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
12.3 У разі виникнення небезпеки руху для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Вище вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 призвели до наїзду на нерухомий транспортний засіб-моторолер марки «Муравей» та на потерпілого ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , які ремонтували даний транспортний засіб, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали - заподіяння ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просив суд вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 13 лютого 2019 року змінити, пом'якшивши призначене судом покарання - не застосовувати до нього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, зменшити суму моральної шкоди стягнутої на користь потерпілого та скасувати арешт накладений ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 08.05.2018 р. на автомобіль ЗАЗ Таврія 110557, державний номерний знак НОМЕР_1 .
В уточненій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
При цьому вказує, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через його суворість.
При призначенні покарання суд не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання. Призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік та стягнення 100000 грн моральної шкоди на користь потерпілого не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого та за своєї суворістю є несправедливим.
Так обвинувачений до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, активно сприяв слідству в розкритті та розслідуванні злочину, не працює, оскільки в селі не має роботи, має постійне місце проживання, на утриманні перебуває хвора незряча похилого віку мати, якій постійно необхідний сторонній догляд та яку необхідно возити транспортним засобом у лікарню, купувати їй ліки.
Крім того, обвинувачений вказує, що належний йому автомобіль «ЗАЗ Таврія 110557» державний номерний знак НОМЕР_1 майже рік знаходиться на штраф майданчику, всі слідчі дії з участю ОСОБА_7 та автомобіля проведені. Накладений слідчим суддею арешт на вказаний автомобіль позбавляє можливості обвинуваченого ним користуватися.
Суд безпідставно стягнув з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 37233,41 грн матеріальної шкодита 100000 грн моральної шкоди, оскільки цивільно-правова відповідальність обвинуваченого щодо заподіяння шкоди третім особам в результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахована страховою компанією «Євроінс Україна». Тому страховик має виплатити страхове відшкодування потерпілому. Судом не враховано, що тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, потерпілого та його представника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і не оскаржується будь-ким із учасників судового процесу, в тому числі і самим обвинуваченим.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому, є вірною.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнав те, що ОСОБА_7 за місцем проживання позитивно характеризується, має на утриманні престарілу матір, щиро розкаявся, добровільно відшкодував значну частину моральної шкоди (63800грн).
Обставин, що обтяжують покарання суд першої інстанції не встановив, не встановлені такі обставини і апеляційним судом.
Також суд взяв до уваги, що ОСОБА_7 вчинив необережний тяжкий злочин, грубо порушив Правила дорожного руху України, що стало наслідком заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_9 та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.
Тому, враховуючи викладене, особу винного, суд прийшов до висноку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та звільнення його від відбування основного покарання з іспитовим строком відповідно до вимог ст.ст.75, 76 КК України.
Разом з тим враховуючи грубе порушення правил дорожнього руху обвинуваченим в результаті чого потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення, а також, що обвинувачений втік з місця пригоди, суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому ОСОБА_7 додатковий вид покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, і таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Колегія суддів не знаходить підстав не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Враховуючи викладене безпідставними є твердження апеляційної скарги обвинуваченого про порушення судом положень ст.65 КК України та що призначене судом додаткове покарання за суворістю не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
Задовольняючи частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування майнової і моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що неправомірними діями обвинуваченого позивачу завдана майнова шкода в розмірі 37 233,41 грн, тому відповідно до вимог ст.1166 ЦК України така шкода підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 .
При вирішенні позову про стягнення на користь потерпілого моральної шкоди, яку потерпілий оцінив у 200000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому заподіяно моральну шкоду, а тому враховуючи, що обвинувачений вчинив необережний злочин, добровільно відшкодував 63800 грн, офіційно не працює, утримує пристарілу матір, суд прийшов до висновку, що суму моральної шкоди, заявлену позивачем, слід зменшити до спроможної для виплати обвинуваченим і така сума має становити ще 100000 грн., крім добровільно відшкодованої суми моральної шкоди у розмірі 63800 грн.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з вироком суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Так апеляційним судом встановлено, що відповідно до полісу №2939148 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 березня 2018 року зі строком дії до з 02 березня 2018 р. до 01 березня 2019 р., між ОСОБА_7 та ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» укладено договір страхування, яким забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю 200000 грн, за шкоду заподіяну майну - 100000 грн, франшиза 1000 грн.
Відповідно до п. 22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р., № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю (ст.26-1 Закону № 1961-IV).
За ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже відповідальною особою за відшкодування шкоди, в межах суми страхового відшкодування, завданої обвинуваченим, є страховик останнього - ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність можливе за умови, що згідно з договором страхування або Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р., № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у ст.37 Закону № 1961-IV), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, що узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 р. у справі №755/18006/15ц (провадження №14-176цс18).
Матеріали кримінального провадження не містять доказів, про те, що у страховика ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» відповідно до договору страхування чи Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування.
При цьому судом першої інстанції справу розглянуто без участі страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу марки «ЗАЗ 110557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не роз'яснено належним чином процесуальні права цивільному позивачу ОСОБА_9 , у тому числі й право на заявлення клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду в частині цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової і моральної шкоди підлягає скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Не можуть бути задоволені вимоги апеляційної скарги обвинуваченого про скасування арешту на майно ОСОБА_7 - транспортний засіб «ЗАЗ Таврія» д.р.н. НОМЕР_1 , оскільки арешт автомобіля належного обвинуваченому накладений на забезпечення виконання судового рішення в частині відшкодування потерпілому шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 407, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 13 лютого 2019 року в частині цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової і моральної шкоди - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: