Справа №766/14793/19
Пров. №2/766/8410/19
30 вересня 2019 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., з участю секретаря судового засідання Неменко Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі судових засідань міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
25 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику осіб.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву. З поштового повідомлення про отримання ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви з додатками вбачається, що ОСОБА_2 отримав вказані документи 04.09.2019 року, але відзиву на позовну заяву до даного часу суду не надано.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому 10 серпня 2007 року шлюбі, який розірвано 21 лютого 2012 року, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 21.02.2012 р. Позивачеві після розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1 .
Позивач та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.03.2008 року.
Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 08 лютого 2016 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання доньки, то кошти на її утримання (аліменти) присуджує суд.
За змістом статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Тобто, СК України визначає можливість стягнення аліментів у твердій грошовій сумі лише за заявою одержувача аліментів та не пов'язує це з заявою платника аліментів та мінливості його доходу.
Щодо заявленого позивачем розміру аліментів, то позивачем визначено аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі одного прожиткового мінімуму на дитину щомісячно.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років відповідно до Закону України "Пpo Державний бюджeт на 2019 рік" становить з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути аліменти у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки позивач вважає необхідним стягнення алментів саме у твердій грошовій одиниці.
У відповідності зі ст. 191 СК України аліменти підлягають присудженню з дня подачі позову, тобто з 25 липня 2019 р.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн., з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору при поданні позовної заяви.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 30 вересня 2019 року.
На підставі викладеного, керуючись п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 липня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межі суми платежу за один місяць підлягає виконанню негайно.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус