Єдиний унікальний номер: 448/669/19
Провадження № 2/448/472/19
08.08.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.
з участю представника позивача - адвоката Гриньо М.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Галина Романівна про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом,
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Гриньо М.І. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що батькові позивачки - ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Останній за життя своїм майном розпорядився та заповів таке саме їй (позивачці). Стверджує, що позивачка у встановлений законом строк не звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 29.12.2018р. останній було визначено додатковий строк в один місяць для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини.
Зазначає, що приватний нотаріус у видачі свідоцтва на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за заповітом, - відмовив позивачу через відсутність правовстановлюючих документів на таке, оскільки спадкодавцем ОСОБА_3 за життя не було належно проведено державної реєстрації права власності на такий.
Стверджує, що немає інших спадкоємців, яким би належало право на обов'язкову частку у спадщині.
З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою ОСОБА_2 право власності на спірні житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак представником такої - адвокатом Гриньо М.І. в судовому засіданні підтримано позовні вимоги та просить такі задовольнити.
Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у їх відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р. в судове засідання не з'явилася, проте скерувала на адресу суду копію спадкової справи за №6/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.07.2019р. №56716485, інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.07.2019р. №56716389 та просила справу слухати у її відсутності.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (батька позивачки).
До складу даної спадщини входило наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
Будинковолодіння по АДРЕСА_1 , 1960 року будівництва, відносилося до суспільної групи "робітничий двір", головою якого був ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою-повідомленням Мостиської міської ради Львівської області від 06.02.2019р. №123, що складена згідно записів з погосподарських книг по с.Арламівська Воля Мостиського району Львівської області.
Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя усім своїм майном розпорядився, склавши 06.08.2008 року заповіт на користь своєї дочки ОСОБА_2 , позивачки по справі.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач ОСОБА_2 , як вбачається із копій матеріалів спадкової справи №6/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом у визначений, згідно рішення Мостиського районного суду Львівської області від 29.12.2018р. (справа Єдиний унікальний номер 448/906/18), додатковий строк, зокрема 11.02.2019р. звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті такого.
Тобто, в силу ст.1269 ЦК України, позивач ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р. позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дане спадкового майна - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 . Нотаріус роз'яснив позивачу ОСОБА_2 можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.
Судом не встановлено, що є інші спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, - батько і матір спадкодавця ОСОБА_4 і ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4. відповідно.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивач ОСОБА_2 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копією заповіту спадкодавця ОСОБА_3 від 06.08.2008р.; копіями сторінок спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за №6/2019; копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (батьків спадкодавця); інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.07.2019р. №56716485, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.07.2019р. №56716389; довідкою, виданою Мостиською міською радою Львівської області від 06.02.2019р. за №121 про склад сім'ї на час смерті ОСОБА_3 ; витягами з по господарських книг по с.Арламівська Воля Мостиського району Львівської області за 1980-1991 роки; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; іншими матеріалами справи.
Оскільки у даному випадку питання про право позивача ОСОБА_2 на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_3 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за заповітом до ОСОБА_2 , яка у встановленому порядку прийняла дану спадщину, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останньою право власності на спірне спадкове майно - будинковолодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Галина Романівна про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача - адвокат Гриньо Михайло Іванович, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач -Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Львівської області, код ЄДРПОУ - 26307500.
Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Галина Романівна, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 10/2, Львівської області.
Суддя Ю.В.Кічак
Рішення набрало законної сили «___» ______________ 20 р.
Суддя Ю.В.Кічак