Справа №449/1016/19
18.09.2019 м. Перемишляни
18.09.2019 року , суддя Перемишлянського районного суду Львівської області - Борняк Роман Орестович розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого, -
ч. 1 ст.184 КпАП України, -
ОСОБА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в будинку де проживає син, умови проживання незадовільні.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.9 КУпАП одним із елементів складу адміністративного правопорушення є вина правопорушника у формі умислу чи необережності.
У ч.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №125216 від 01.08.2019 року, рапортом, поясненнями та іншими матеріалами справи.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано, тому вищевикладені докази суд вважає належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Таким чином, вважаю доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання її малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого нею правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.184КУпАП у вигляді попередження.
Застосоване судом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу - 384 (триста вісімдесят чотири) грн., 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Борняк Роман Орестович