Справа № 463/6487/18
Провадження № 2/463/586/19
13 вересня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Леньо С. І.
з участю секретаря Онищака М.П.
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідачів Лилика В .В., Хобти Д .О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42605392 від 18.08.2018р., прийняте державним реєстратором КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Х .Р., згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка була предметом іпотеки, зареєстровано за ПАТ «ПУМБ».
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.08.2018р. державний реєстратор КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Х.Р. прийняла оскаржуване рішення, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ «ПУМБ». Вважає, таке рішення незаконним, оскільки державний реєстратор не перевірила відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, і зокрема, та крім цього, прийняла рішення за відсутності копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем, а також документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання письмової вимоги. Також, рішення прийнято за відсутності звіту про оцінку вартості квартири, що в сукупності, свідчить про незаконність такого рішення, яке просить скасувати в судовому порядку.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2018р. відкрито провадження у справі та призначено таку до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.
Крім того, ухвалами Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2018р. в порядку забезпечення позовних вимог накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , а також витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради реєстраційну справу № 1625081046101.
Матеріали реєстраційної справи, сформованої шляхом друку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надійшли на адресу суду 12.12.2018р. (а.с.86-124).
Відповідач - ПАТ «ПУМБ» надав відзив на позовну заяву, долучивши докази його направлення іншим учасникам справи. З позовними вимогами не погоджується. Зокрема, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, рішенням Личаківського районного суду м. Львова 02.10.2015р. з позивача стягнено заборгованість за таким кредитним договором, однак таке рішення залишається невиконаним. Крім того, іншим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.06.2015р. звернуто стягнення на предмет іпотеки, однак таке рішення також залишились невиконаним, у зв'язку з чим у відповідності до умов іпотечного договору банк прийняв рішення застосувати позасудовий спосіб врегулювання спору шляхом переходу права власності на предмет іпотеки. Відповідна вимога отримана позивачем 16.03.2016р., однак остання її проігнорувала та не погасила заборгованість за кредитним договором. Як наслідок, рішення про реєстрацію права власності за банком відповідає вимогам закону та на підставі всіх необхідних документів, в тому числі тих, які підтверджують факт завершення 30-денного строку з моменту отримання письмової вимоги. Тому, в задоволенні позову просить відмовити.
Відповіді на цей відзив позивач не надав.
Відповідач - Державний реєстратор КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Х.Р. відзиву на позовну заяву не скерувала.
В процесі розгляду справи ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 12.03.2019р. відмовлено у прийняті до розгляду зустрічного позову ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення.
Ухвалою цього ж дня закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду по суті.
Узагальнена позиція сторін під час розгляду справи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні вищенаведеним та крім цього, додатково пояснив, що серед наданих державному реєстратору документів відсутнє повідомлення про та копія опису про те, що отримав ОСОБА_6 . Крім того, державний реєстратор повинен був перевірити зміст цих повідомлень. Крім того, надані державному реєстратору повідомлення стосуються договору іпотеки № 9314337 від 14.07.2010р., проте між ОСОБА_6 та банком укладено договір іпотеки від 03.11.2006р. за № 5084091 і відповідно, надані реєстратору вимоги не стосуються договорів кредиту та іпотеки, оскільки за договором № 5084091 банк не пред'являв жодної вимоги. Просить позов задовольнити.
Повноважний представник відповідача - ПАТ «ПУМБ» в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечила з підстав, викладених у відзиві. Просить в задоволені позову відмовити.
Повноважний представник відповідача - державного реєстратора КП «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Х.Р. в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечив з підстав, які аналогічні тим, що і представник відповідача ПАТ «ПУМБ». Просить в задоволенні позову відмовити.
Позиція суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 , що стверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 12.10.2006р. (а.с.9).
В подальшому, 03.11.2006р. між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір на суму 11 000 доларів США (а.с.11-12). В якості забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором 03.11.2006р. між банком, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено іпотечний договір, предметом якого є згадана вище квартира (а.с.21-25).
В подальшому, 01.11.2007р. між банком та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 5788265 на суму 12 000 доларів США (а.с.50-55).
Додатковим договором від 01.11.2007р. (а.с.99-108) до договору іпотеки від 03.11.2006р. внесено зміни, згідно яким предметом іпотеки за цим договором забезпечується виконання ОСОБА_6 зобов'язань, які випливають як за умовами кредитного договору від 03.11.2006р., так і за умовами кредитного договору від 01.11.2007р.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за цими кредитними договорами, на підставі заяви повноважного представника ПАТ «ПУМБ» (а.с.87-88) державним реєстратором КП «Реєстрація майна та бізнесу» 18.08.2018р. прийнято оскаржуване рішення № 42605392 (а.с.122), про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ «ПУМБ».
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Сам договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавцю, у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання.
Пунктом 4.2 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється одним з таких способів за вибором іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно п. п. 4.7.1., 4.7.2 п. 4.7, у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя,є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором від 01.11.2007р., заочним рішення Личаківського районного суду м. Львова 02.10.2015р. (а.с.67), стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ПУМБ» борг в розмірі 6109,87 доларів США, 1189,65 доларів США заборгованості по відсотках, 57 861,71 грн. пені, 2535,20 грн. штрафу, 29 000 грн. штрафу та 2478,99 судового збору.
Іншим заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.06.2015р., яке також набрало законної сили (а.с.68-74), звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03.11.2006р. в загальному розмірі 7 032,25 доларів США та 68 418,41 грн. шляхом продажу предмета іпотеки від імені банку будь-якій особі покупцеві.
Рішення суду не виконані, а заборгованість за кредитними договорами не погашена, що сторонами не оспорюється та відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, як зазначив Верховний Суд від час розгляду цивільної справи № 645/5280/16-ц (постанова від 13.06.2018р.), наведеними правовими нормами визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Згідно матеріалів реєстраційної справи, оспорюване рішення прийнято державним реєстратором Бойко Х.Р. в том числі на підставі вимоги № 44100/51 від 03.03.2016р., яка адресована ОСОБА_7 (а.с.109-110), вимоги № 44100/56 від 03.03.2016р., яка адресована ОСОБА_4 (а.с.112-113), вимоги № 44100/55 від 03.03.2016р., яка адресована ОСОБА_6 .
Згідно копії повідомлень про вручення поштового відправлення разом з описом вкладення у цінний лист ОСОБА_6 отримав вимогу банку 16.03.2016р. (а.с.111), ОСОБА_4 - 16.03.2016р. (а.с.114), ОСОБА_7 - 16.03.2016р. (а.с.115).
З огляду на такі обставини, слід визнати неспроможними доводи позивача про відсутність документів, які підтверджують факт завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя.
При цьому, той факт що у вказаних вимогах зазначено про договір іпотеки від 14.07.2010р. № 9314337 не змінює висновків суду про безпідставність позовних вимог.
Зокрема, як пояснила представник банку, вказана обставина є технічною помилкою, тоді як вся інша інформація, зазначена у вимогах, в тому числі розмір заборгованості відповідає дійсності.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
За змістом цієї норми істотними умовами вимоги про усунення порушень є стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Оскільки вся ця інформація відображена у вимогах, які направлялись іпотекодавцям, наявність технічної помилки щодо дати та номеру іпотечного договору не може мати правового значення.
Так само, не мають правового значення доводи представника позивача про відсутність звіту про оцінку вартості квартири, оскільки, з одного боку, чинне законодавство не передбачає обов'язок подання таких документів при задоволенні вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а з іншого вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень передбачений частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і як зазначив Верховний Суд під час розгляду цивільної справи № 645/5280/16-ц, така обставина не є підставою для скасування державної реєстрації.
Більше того, за змістом частини п'ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку» обов'язку іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя кореспондує відповідне право іпотекодавця на отримання такого відшкодування, за захистом якого у випадку порушення останній вправі звернутись з відповідним позовом до суду.
Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу, що за змістом п. 4.7.3 договору іпотеки, іпотекодавець бере на себе обов'язок вчиняти всі залежні від нього дії, які можуть стати необхідними для переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а також дії, які не є необхідними, але можуть зробити процес переходу права власності належним, простим та максимально швидким.
Тобто, реєстрація права власності на предмет іпотеки за ПАТ «ПУМБ» здійснена за згодою іпотекодавців, яка висловлена в п. 4.7.3 договору іпотеки і тому, як зазначив Верховний Суд під час розгляду цивільної справи № 645/5280/16-ц, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З огляду на зазначене, позов в цілому слід визнати безпідставним та в його задоволенні відмовити.
В такому випадку, відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати слід віднести на її рахунок.
Відповідачі всупереч вимогам ч. 8 ст. 141 ЦПК України не подали суду доказів про розмір витрат, які останні сплатили або мають сплатити у зв'язку з розглядом справи, та крім цього, ними не подавався попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору, внаслідок чого судові витрати з позивача не підлягають стягненню.
Крім того, у зв'язку з відмовою в позові у відповідності до вимог ч. 9 ст. 158 ЦПК України слід скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2018р. у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 386 ЦК України, суд -
В позові ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни ( м . Львів-Винники , вул. Галицька , 20 ), Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829) про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42605392 від 18.08.2018 року - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 12.11.2018 року, у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суд складено 23.09.2019 року.
Суддя: Леньо С. І.