Справа № 462/3099/19
25 вересня 2019 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.
при секретарі Журавльовій А.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у спрощеному позовному проваджені цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 листопада 2011 року на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік, до досягнення кожним із дітей повноліття Свої вимоги мотивує тим, що станом на даний час розмір аліментів, які стягуються на підставі зазначеного рішення суду є для нього не підйомним у зв'язку зі змінами, які сталися в його матеріальному та сімейному стані, а саме він втратив постійну роботу в ПАТ «Укрзалізниця», та є безробітним, а також, він 14 лютого 2019 року уклав шлюб з ОСОБА_7 , і тому має нести додаткові витрати. В зв'язу з наведеним, просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, дали пояснення аналогічні вищенаведеному, додатково пояснивши, що у нього у шлюбі з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8 , тому він може сплачувати аліменти на утримання двох інших дітей лише в розмірі 1500 грн., просить позов задовольнити.
Відповідач та її представник у судовому засіданні проти позову заперечили, пояснивши, що сплата аліментів позивачем, який є працездатною, здоровою людиною, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на двох дітей не є надмірним тягарем для позивача, а його зменшення до розміру 1/4 частини не відповідатиме інтересам дітей, один з яких є інвалідом-дитинства, просять у задоволені позову відмовити.
18 червня 2019 року ухвалою суду у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами.
Діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживають разом з матір'ю ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою ЛКП «Левандівка» № 4096 від 10 липня 2019 року /а.с.31/.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 29 листопада 2011 року у справі № 1309/481/12., що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 вересня 2011 року до досягнення кожним із дітей повноліття /а.с.12/.
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах, складеного старшим державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Перетятко Г.В., станом на 01 червня 2019 року позивачу нарахована заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 17298,60 грн. /а.с.55/, яку останній протягом серпня-вересня 2019 року частково погасив /а.с.73,74/.
З посвідчення серії НОМЕР_1 та з медичних консультативних висновків убачається, що син сторін - ОСОБА_10 є інвалідом - дитинства до 18 років /а.с.29/, йому встановлений діагноз: природжена вада серця - стеноз аортального клапана ІІІ ступеня /а.с.46/, він спостерігається кардіологом за місцем проживання та йому рекомендовано проходити обстеження один раз на рік в Державній установі «Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії» /а.с.33,34/.
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач 06 листопада 2018 року звільнився з роботи в Львівській дирекції залізничних перевезень за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України /а.с.14,15/. Доказів про працевлаштування позивача після його звільнення матеріали справи не містять. Також, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що він втратив статус безробітного та йому припинили виплачувати допомогу по безробіттю.
Зі свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 та свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 убачається, що з 14 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , у якому в них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8 /а.с.13, /.
Відповідно до частини 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини та статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Законодавцем положенням частини 2 статті 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 у редакції Законів № 2901-IV від 22 вересня 2005 року, № 2037-VIII від 17 травня 2017 року).
Згідно з частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 3 Конвенція ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Суд вважає некоректним твердження позивача, що він спроможний сплачувати на утримання двох дітей аліменти лише в розмірі 1500 грн., тобто по 750 грн. на кожну дитину, щомісяця, оскільки чинним законодавством передбачено, що для нормального та гідного розвитку дитини розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 2118 грн. на двох дітей. Крім того, тимчасове безробіття заявника не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що платник аліментів є працездатною, здоровою людиною.
Суд приходить до висновку, що наведені позивачем доводи щодо зміни його сімейного стану, в зв'язку з його одруженням та народженням доньки ОСОБА_11 , є правовою підставою для зменшення розміру аліментів, проте не є правовою підставою для порушення гарантованих державою прав двох інших його дітей на гідний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
За таких обставин, суд, приймаючи до уваги, що сплата аліментів позивачем, який є працездатною, здоровою людиною та проживає у м. Львові, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на двох дітей не є надмірним тягарем для позивача, а його зменшення до розміру 1/4 частини не відповідатиме інтересам дітей, одна з яких є інвалідом - дитинства, та не є достатнім для гідного розвитку дітей та їх утримання, а також, враховуючи баланс інтересів дітей та матеріальних можливостей батька, приходить до висновку про недоведеність позивачем неспроможності сплачувати щомісячно аліменти на утримання двох дітей у розмірі, визначеному рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31 серпня 2012 року у справі № 1309/481/12.
Враховуючи наведене суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що у задоволені позову, з підстав зазначених у ньому, слід відмовити.
Беручи до уваги, що у задоволені позову відмовлено, тому судові витрати по справі, зокрема судовий збір, сплачений при подачі позову в розмірі 768,40 грн. необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_5 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКП: НОМЕР_6 ).
Повний текст рішення був складаний 30 вересня 2019 року.
Суддя:
Оригінал рішення.