Справа № 127/16682/19
Провадження № 2/127/2299/19
26 вересня 2019 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,
позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Бардина М.Б., представника відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» Приданчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про стягнення коштів у порядку покриття збитків,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Вінницягаз» про стягнення коштів у порядку покриття збитків. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Даний багатоквартирний будинок під'єднаний до газорозподільної системи, що обслуговується відповідачем. У квартирі позивача встановлене газове обладнання - газова плита ПГ-4. Використовуючи надане законом право на самостійне встановлення індивідуального приладу обліку природного газу, ОСОБА_1 за власний кошт придбала та встановила газовий лічильник, що підтверджується актом прийомки газового лічильника в експлуатацію від 03.09.2018. 10.12.2018 позивач, керуючись нормами ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» звернулася із заявою до відповідача про компенсацію понесених нею витрат у сумі 3400,00 грн, де їй було відмовлено. Вважаючи відмову ПАТ «Вінницягаз» компенсувати понесені нею витрати неправомірною, вказуючи про обов'язок відповідача встановлювати лічильники газу населенню, ОСОБА_1 стверджує про завдання їй збитків, відповідно до ст. 22 ЦК України, що оцінені нею в 3400,00 грн та складаються із вартості лічильника та послуг по його встановленню. За таких обставин просила стягнути із відповідача ПАТ «Вінницягаз» на її користь 3400,00 грн в порядку покриття збитків на встановлення індивідуального лічильника (а. с. 1-5, 25-28).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі (а. с. 43).
13.07.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, де просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначений кінцевий строк для встановлення газорозподільною організацією лічильників природного газу для категорії споживачів, що використовують природний газ виключно для приготування їжі. Разом із тим, цим Законом передбачено право споживачів природного газу встановити лічильник за власний рахунок та отримати в подальшому компенсацію його вартості у спосіб, встановлений Кабінетом Міністрів України. Однак порядок і розміри компенсації таких витрат не визначений. Відповідач вважає, що встановлення позивачем індивідуального лічильника природного газу жодним чином не є наслідком невиконання ним обов'язку щодо забезпечення обліку природного газу та не відноситься до дій, які особа мусить вчинити для відновлення свого порушеного права, а є виключно реалізацією споживачем свого права на встановлення лічильника природного газу за власний рахунок. Наголошує, що примусове стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 коштів як компенсації вартості лічильника природного газу у зв'язку із не встановленням Кабінетом Міністрів України порядку і розмірів компенсації таких витрат для населення позбавить його права власності на кошти (а. с. 46-49).
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Бардин М.Б. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.
Представник відповідача Приданчук В.В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 (а. с. 11, 30).
03.09.2018 позивач та ФОП ОСОБА_2 уклали договір підряду на встановлення газового лічильника в житловому будинку (квартирі) по замовленню населення №221, визначивши терміни виконання робіт та їх загальну вартість у 3400,00 грн (а. с. 16,35).
Роботи підрядником були виконані 03.09.2018, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт №221, встановлений газовий лічильник, а замовником сплачена обумовлена договором сума згідно квитанції (а. с. 13, 17, 32, 36).
Представником ПАТ «Вінницягаз» 03.09.2018 складений акт прийомки газового лічильника в експлуатацію № 221 , лічильник опломбовано пломбою відповідача (а. с. 12, 31).
10.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Вінницягаз» із заявою про компенсацію понесених витрат на встановлення індивідуального приладу обліку природнього газу у квартирі, однак листом від 14.12.2018 відповідачем повідомлено про неможливість розгляду її заяви через відсутність встановленого порядку і розмірів компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) (а.с. 14-15, 33-34).
За даними витягу зі статуту відповідача ПАТ «Вінницягаз» змінило найменування на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (а.с.50-51).
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, зі змісту ст. 55,124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1,2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
За змістом ст. 21 цього Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.
Відповідно до п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.
Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) оператор газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначені правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року, для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року.
Згідно з ч.2 ст.2 цього Закону з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Як передбачено ч.2 ст.3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» побутові споживачі природного газу фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.
Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу фізичних осіб (населення) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Позивач, користуючись наданим їй правом, самостійно забезпечила встановлення індивідуального газового лічильника, несучи у зв'язку із цим витрати у розмірі 3400,00 грн, що не заперечується жодним із учасників справи та підтверджується відповідною квитанцією.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просить стягнути понесені нею витрати на підставі ст. 22 ЦК України як збитки.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Понесені позивачем витрати не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України.
Як уже зазначалося, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначено, що побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.
За таких обставин, витрати позивача, яких вона зазнала у зв'язку з придбанням газового лічильнику, мають бути компенсовані їй за рахунок коштів, які нею сплачуються за тарифом на розподіл природного газу, а не у обраний позивачем спосіб (стягнення збитків), тобто не шляхом стягнення з відповідача на її користь вартості встановлення газового лічильника.
Враховуючи зазначене, суд дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Такого висновку суд дійшов з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.05.2019 у справі №445/520/17, який є обов'язковим для врахування при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлена права звернутись до відповідача з вимогою компенсувати їй витрати, яких вона зазнала у зв'язку з придбанням газового лічильника, за рахунок коштів, які нею сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнена від сплати судового збору як споживач відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». У зв'язку із відмовою у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 3, 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», ст. 5, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 22 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 76-82, 84, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про стягнення коштів у порядку покриття збитків - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач:
Акціонерне товариств «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», м. Вінниця, пров. Костя Широцького, 24, код ЄДРПОУ 03338649.
Повний текст рішення складений 30.09.2019.
Суддя: