Справа № 140/2132/17
Провадження № 1-кп/127/1421/17
27 вересня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
Колегія суддів в складі:
судді доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017020240000343, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 02 липня 2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
В проваджені колегії суддів Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12017020240000343, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 02 липня 2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 , достеменно знаючи про те, що відносно нього у Вінницькому міському суді Вінницької області перебуває обвинувальний акт, ухиляється від явки до судових засідань, чим порушує розумні строки судового розгляду. Обвинувачений кілька разів не з'явився в судові засідання, чим порушив умови запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час. На думку прокурора, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, буде переховуватися від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може впливати на ключового свідка ОСОБА_8 , до якої в межах кримінального провадження було застосовано захід безпеки у виді особистої охорони. Застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти зазначеним ризикам, лише обмеження свободи забезпечить належне виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків та його явку в судове засідання.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він не з'являвся в судові засідання, оскільки він був на роботі, часом хворів, з приводу потенційного впливу на свідка ОСОБА_8 пояснив, що наразі він з нею проживає спільно, впливати на неї з метою зміни показань він не буде, заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений тривалий час не виходив з ним на зв'язок, його телефон був відімкнений від мережі мобільного зв'язку, однак заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, пояснив, що ОСОБА_7 , хоч і порушував обов'язки, покладені на нього судом, виправився, сам з'явився до суду.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, колегія суддів приймає до уваги, що ухвалою колегії суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_7 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою колегії суддів від 29 січня 2019 року запобіжний захід змінено на домашній арешт в період доби з 22.00 год. до 06.00 год., покладено на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, серед яких прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою. В судові засідання, призначені на 09 квітня 2019 року, 17 травня 2019 року, 05 червня 2019 року, 25 червня 2019 року, 07 серпня 2019 року, 06 вересня 2019 року обвинувачений не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, доказів поважності причин неявки в судові засідання суду не надав.
Колегія суддів, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від суду, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не виправдав довіру суду, не виконував обов'язки, покладені на нього судом, без поважної причини не з'являвся в судові засідання, переховувався від суду, був оголошений в розшук, та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку колегії суддів, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочини, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, тому колегія суддів під час розгляду клопотання дійшла обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде переховуватися від суду, може впливати на ключового свідка ОСОБА_8 , про що свідчить внесення відповідних відомостей до ЄРДР та застосування до свідка ОСОБА_8 заходу безпеки у виді особистої охорони, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання колегія суддів вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, колегією суддів враховано практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини, тому ОСОБА_7 розмір застави не визначається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395, 400 КПК України колегія суддів,-
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення застави.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 12.10 год. 26 вересня 2019 року по 12.10 год. 24 листопада 2019 року включно.
Копію ухвали суду для виконання направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань( №1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя доповідач:
Судді: