Справа № 146/1250/19
"27" вересня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль справу за скаргою ОСОБА_1 , інша особа, яка бере участь у справі - старший державний виконавець Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Швець Ю.С., стягувач ОСОБА_2 , в порядку судового контролю за виконанням судових рішень про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
В вересні 2019 року ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України звернувся до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам від 2 вересня 2019 року згідно з яким, в період з 1 квітня 2018 року по 1 вересня 2019 року було нараховано заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24757, 00 грн; зобов'язати головного державного виконавця Томашпільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області провести розрахунок заборгованості згідно виконавчого листа № 2/146/91/14, що виданий 18 березня 2014 року, а саме в розмірі 50 (п'ятдесяти) гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Заява обґрунтована наступним.
В провадженні Томашпільського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області перебуває на виконанні ВП № 59865605 по виконанню виконавчого листа № 2/146/91/14 що виданий 18 березня 2014 року за заявою ОСОБА_3 від 7 серпня 2019 року.
2 вересня 2019 року головний державний виконавець Томашпільського відділу ДВС ГТУЮ у вінницькій області Швець Ю.С. вручив боржнику розрахунок заборгованості по аліментам, згідно з яким в період з 1 квітня 2018 року по 1 вересня 2019 року ним була нарахована заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24 757 грн.
Скаржник вважає, що даний розрахунок заборгованості є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Так, згідно виконавчого листа від 18 березня 2014 року зазначено, що Томашпільський районний суд Вінницької області 25 лютого 2014 року розглянув справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей вирішив стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 грн. на кожну дитину, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 23 січня 2014 року.
Отже у виконавчому листі чітко зазначено стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 50 гривень на кожну дитину, при цьому ОСОБА_2 не зверталася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, на думку скаржника державний виконавець Швець Ю.С. виходить за межі своїх повноважень та проводить стягнення не у відповідності до виконавчого листа № 2/146/91/15, що виданий Томашпільським районним судом.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з'явився, однак його представник адвокат Дунаєв І.Б. направив на адресу суду клопотання згідно якого просив скаргу розглянути без його участі та участі його довірителя, скаргу підтримує та наполягає на її задоволенні. Крім того, просив долучити до матеріалів скарги квитанцію про оплату ОСОБА_1 послуг за надання правової допомоги, розрахунок витрат, ордер та просив стягнути на користь скаржника всі понесені ним витрати.
Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак її представник адвокат Корнійчук С.А. направив на адресу суду заперечення в якому просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки вона є необґрунтованою та безпідставною. В запереченні зазначено, що державний виконавець при нарахуванні розміру аліментів на двох дітей діяв у спосіб встановлений Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження».
Старший державний виконавець Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Швець Ю.С. в судове засідання не з'явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України може бути подана стороною виконавчого провадження лише, якщо оскаржувані рішення, дія або бездіяльність вчинені виконавцем під час виконання судового рішення, ухваленого судом за нормами ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідно до копії виконавчого листа № 2/146/91/14 виданого Томашпільським районним судом на виконання рішення Томашпільського районного суду від 25 лютого 2014 року з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 стягуються аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 грн на кожну дитину, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 23 січня 2014 року. ( а.с.5)
З розрахунку заборгованості по аліментам гр. ОСОБА_1 від 2 вересня 2019 року згідно виконавчого лита № 2/146/91/14 від 18 березня 2014 року, вбачається, що станом на 1 вересня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 по несплаті аліментів становить 24757 грн. Крім того з даного розрахунку вбачається, що сума аліментів, яка підлягає стягненню з квітня 2018 року по серпень 2018 року - 100 гривень за кожен місяць, з вересня 2018 року по грудень 2018 року по 1944 гривні за кожен місяць, з грудня 2018 року по червень 2019 року - 2027 гривень за кожен місяць, з липня 2019 року по серпень 2019 року - 2118 грн за кожен місяць. ( а.с.4)
При цьому представником скаржника ОСОБА_1 - адвокатом Дунаєвим І.Б. надано ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 вересня 2019 року за результатами розгляду цивільної справи 146/1258/19, згідно якої суд вирішив -визнати дії головного державного виконавця Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції Швеця Ю.С. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59865605 від 21 серпня 2019 року неправомірними. Зобов'язати головного державного виконавця Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції Швеця Ю.С. усунути порушення шляхом скасування постанови від 21 серпня 2019 року про відкриття виконавчого провадження та винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.19, ст.22 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.
Як вбачається з ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Як було встановлено в судовому засіданні скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам на підставі виконавчого листа № 2/146/91/14 та зобов'язати державного виконавця провести розрахунок заборгованості, згідно виконавчого листа № 2/146/91/14.
Однак, як зазначалося вище ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 вересня 2019 року, визнано дії головного державного виконавця Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції Швеця Ю.С. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59865605 від 21 серпня 2019 року неправомірними; зобов'язано головного державного виконавця Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції Швеця Ю.С. усунути порушення шляхом скасування постанови від 21 серпня 2019 року про відкриття виконавчого провадження та винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Таким чином виконавче провадження з виконаннявиконавчого листа № 2/146/91/14 по якому скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця щодо розрахунку заборгованості, в даний час фактично не знаходиться на виконанні в Томашпільському РВ ДВС, а виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання.
З огляду на викладене скарга ОСОБА_1 , інша особа, яка бере участь у справі - старший державний виконавець Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Швець Ю.С., стягувач ОСОБА_2 , в порядку судового контролю за виконанням судових рішень про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам від 2 вересня 2019 року згідно з яким, в період з 1 квітня 2018 року по 1 вересня 2019 року було нараховано заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24757, 00 грн та скасуванню вказаної заборгованості.
Щодо вимог скаржника про зобов'язання головного державного виконавця Томашпільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області провести розрахунок заборгованості згідно виконавчого листа № 2/146/91/14, що виданий 18 березня 2014 року, а саме в розмірі 50 (п'ятдесяти) гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, суд вважає, що в даній частині скарги слід відмовити, як заявлену безпідставно, оскільки вказаний виконавчий лист на виконані в Томашпільському РВ ДВС не перебуває, а повернутий стягувачу без прийняття до виконання.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Оскільки, судом задоволено скаргу ОСОБА_1 суд вважає за необхідне судові витрати в тому числі витрати на правову понесені скаржником стягнути з органу державної виконавчої служби.
На підставі вищевказаного та керуючись ст. 447--453 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , інша особа, яка бере участь у справі - старший державний виконавець Томашпільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Швець Ю.С., стягувач ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання до вчинення дій - задоволити частково.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам від 2 вересня 2019 року згідно з яким, в період з 1 квітня 2018 року по 1 вересня 2019 року було нараховано заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24757, 00 грн.
В іншій частині скарги відмовити.
Стягнути з Томашпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_2 , понесенні ним судові витрати в тому числі на надання правової допомоги в розмірі 4 000 ( чотири тисячі гривень).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: О. В. Пилипчук