іменем України
Справа № 142/622/19
Провадження № 2/142/379/19
"27" вересня 2019 р. смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Гринишиної А.А.,
при секретарі Яворської О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області про поновлення терміну звернення до суду з питання прийняття спадщини та визнання права власності на майно внаслідок успадкування, -
До Піщанського районного суду звернулася ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької областіпро визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 та після смерті останньої відкрилася спадщина за законом, яка складається із земельної ділянки площею 2.3435 га, на території урочища "Загурське" Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 54030,11 грн., яка належала їй відповідно до державного акту серії 11-ВН №019177, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року. Заповітного розпорядження мати не склала, позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги її майна, оскільки батько - ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба по лінії матері ОСОБА_4 , та після її смерті відкрилася спадщина за законом, а саме на земельну ділянку площею 1,5153 гектара, на території урочища «Загурське» Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 35343 грн. 80 коп., згідно державного акту ІІ- ВН №019175, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року. Заповітного розпорядження баба не склала, спадкоємцем першої черги її майна була мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому , позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги її майна за правом представлення . Відповідно до оголошення, розміщеного в газеті "Піщанські вісті" від 12 квітня 2019 року, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії 11-ВН №019175, виданий на імя ОСОБА_4 , вважається недійсним, оскільки він втрачений.
Зважаючи на вищевикладене, позивач звернулася до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та баби - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на земельну ділянку площею 2,3435 гектара, на території урочища «Загурське» Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 54030 грн. 11 коп., згідно державного акту ІІ- ВН № 019177, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року та на на земельну ділянку площею 1,5153 гектара,на території урочища «Загурське» Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 35343 грн. 80 коп., згідно державного акту ІІ- ВН №019175, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року.
Позивач ОСОБА_1 та її представник- адвокат Кабанов М.О. в підготовче засідання не з'явилися, проте від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача , та про підтримання вимог, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача - Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій сільська рада проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує та просить розглянути справу без участі її представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випаду визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 07.04.2011 року (а.с.11). Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 2.3435 га, на території урочища "Загурське" Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 54030,11 грн., яка належала їй на праві власності відповідно до державного акту серії 11-ВН №019177, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 25 вересня 2010 року (а.с.12). Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 1,5153 гектара, на території урочища «Загурське» Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 35343 грн. 80 коп., згідно державного акту ІІ- ВН №019175, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року. Державний акт на земельну ділянку серії 11-ВН №019175, виданий на ім'я ОСОБА_4 , втрачений та вважається недійсним, про що зроблено оголошення в газеті «Піщанські вісті» (а.с.18). Батько позивача- ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_2 , на отримання спадкового майна не претендує, що підтверджено його заявою від 12.02.2019 року (а.с.17).
За приписами ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі і визнання права.
Тобто, за змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.
Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1258, 1266, 1268, 1269, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, що відображено в ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 цього ж Кодексу, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За приписами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1266 ЦК України спадкування за правом представлення. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Також, ст. 392 ЦК України, встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України, що відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у п. 3.1. Інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013.
Таким чином, із аналізу вищевказаних правових норм, судом встановлено, що позивачем дотримано всіх визначених законодавцем обставин для набуття права власності на спадщину. Однак, своє право він не взмозі реалізувати, у зв'язку з чим дане право підлягає захисту у судовому порядку.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 15 ЦК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статей 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 45 Конституції України, ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1258, 1266, 1268, 1269, 1296 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Прийняти визнання позову відповідачем.
Позов ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області про поновлення терміну звернення до суду з питання прийняття спадщини та визнання права власності на майно внаслідок спадкування задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті:
- ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку площею 2.3435 гектара, на території урочища "Загурське" Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 54030,11 грн., відповідно до державного акту серії 11-ВН №019177, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року;
- ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме : на земельну ділянку площею 1,5153 гектара, на території урочища «Загурське» Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, вартістю 35343 грн. 80 коп., згідно державного акту ІІ- ВН №019175, виданого головою Піщанської райдержадміністрації 29 листопада 2002 року.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в с.Городище Піщанського району Вінницької області , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 ;
відповідач: Городищенська сільська рада Піщанського району Вінницької області, яка знаходиться в с. Городище Піщанського району Вінницької області, вул. Соборна,42, Код ЄДРПОУ04327519;
представник позивача: адвокат Кабанов Микола Олександрович, повноваження якого підтверджуються ордером серії ВН №087580 .
Суддя: