Житомирський апеляційний суд
Справа №274/3103/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч. 3 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
24 вересня 2019 року. Житомирський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.05.2019 у кримінальному провадженні № 12017060000000125 за ч. 3 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_8 , який народжився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичеві Житомирської області, проживаючого в тому АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно ст. 89 КК України, -
Цим вироком ОСОБА_8 засуджено за ст. ст. 286 ч. 3. 69 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався.
Початок строку відбування основного покарання вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами вирішено виконувати окремо.
Цивільний позов заявлений ОСОБА_9 про відшкодування збитків та моральної шкоди залишено без розгляду.
Вирішено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 790 грн. 96 коп. процесуальних витрат на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, а також 990, 00 грн. процесуальних витрат за проведення експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Скасовано арешт накладений на речовий доказ - автомобіль "РЕUGEOT 405" реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 та знаходиться на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Бердичівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області, після набрання вироком законної сили, вирішено повернути законному володільцю.
Згідно вироку, 28 червня 2017 року близько 15 год. 45 хв. ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «РЕUGEOT 405» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , з перевищенням безпечної швидкості рухався ним по правій смузі проїзної частини автодороги «Іванопіль - Бердичів» в напрямку м. Бердичів Житомирської області, перевозячи пасажирів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Наближаючись указаним транспортним засобом до с. Романівка (колишнє с. Радянське) зі сторони с. Гардишівка Бердичівського району на 06 км вищевказаної автодороги водій ОСОБА_8 проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, не обравши безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням свого транспортного засобу і допустив його виїзд на праве узбіччя та бічний занос, внаслідок чого виїхав на ліве узбіччя автодороги і з'їхав у лівий кювет, де керований ним транспортний засіб кілька разів перекинувся і зупинився в полі. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди спричинено смерть пасажирів транспортного засобу ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Порушення водієм ОСОБА_8 вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
В апеляційній скарзі захисник ставить питання про зміну вироку в частині призначеного покарання. Просить призначити більш м'яке покарання або звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Посилається на надмірну суворість призначеного обвинуваченому покарання, недостатнє врахування судом особи ОСОБА_8 , який є несудимий, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах, має постійне місце проживання, внаслідок ДТП сам зазнав тілесних ушкоджень та втратив працездатність, потребує постійного медичного лікування; а також обставин, що пом'якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, - щирого розкаяння та активного сприяння у розкритті злочину, відсутності майнових претензій до обвинуваченого з боку потерпілих, а також думки потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні.
Заслухавши доводи сторони захисту в підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновки суду першої інстанції про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за вказаних у вироку обставин є обґрунтованими та не оспорюється в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 із застосуванням ст. 69 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК України не судимий, скоїв необережний злочин, керуючи джерелом підвищеної небезпеки та спричинив при цьому смерть трьох осіб, не працює, під час дорожньо - транспортної пригоди також отримав тілесні ушкодження внаслідок чого втратив працездатність та має інвалідність другої групи загального захворювання опорно рухового апарату, згідно виписки із постанови ЛКК потребує постійного медикаментозного лікування, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває. Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому судом було враховано думку потерпілих та обґрунтовано вирішено призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 286 КК України, та додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Наведені в апеляційній скарзі захисника обставини, у тому дані про особу обвинуваченого, в повній мірі враховані у вироку судом першої інстанції при призначенні покарання
Враховуючи вищенаведене, та виходячи з вимог ст. 3, ст. 27 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а також приймаючи до уваги ст. 2 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», що право кожного громадянина на життя охороняється законом, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому ОСОБА_8 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
З урахуванням конкретних обставин вчинення протиправного діяння, тяжкості наслідків, що настали, їх незворотності, навіть з урахуванням думки потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні, колегія суддів дійшла висновку про призначення ОСОБА_8 справедливого покарання, яке не може бути визнано явно несправедливим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Тому доводи апеляційної скарги захисника про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_8 менш суворого покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є безпідставними.
Підстав для скасування чи зміни вироку апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.05.2019 щодо ОСОБА_8 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з 24.09.2019 та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з цієї дати.
Судді: