Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13849/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
23 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та продовжено відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -
строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 жовтня 2019 року, -
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , а у разі якщо суд прийде до протилежного висновку, застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням особи під вартою. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без повного та всебічного з'ясування обставин справи. Зазначає, що слідчий пропустив строки звернення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст.199 КПК України, а тому суд повинен був відмовити у задоволенні клопотання. Вказує, що слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні жодним чином не довели наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також того, що жоден інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам. Посилається на те, що поза увагою суду залишився той факт, що підозрюваний за місцем свого проживання характеризується позитивно, крім того разом з ним проживає його вітчим та дідусь, який не може за собою доглядати.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
В клопотанні вказано, що у невстановлений слідством день, час та місці ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконний збут психотропної речовини, при невстановлених обставинах, зберігав та продав останньому психотропну речовину - «амфетамін», обіг якої обмежений, масою не менше 0,15627 г з метою подальшого збуту.
Так, 04.04.2019 року у невстановлений слідством час ОСОБА_8 , переслідуючи мету отримання коштів для особистого збагачення від незаконного збуту психотропної речовини, за допомогою мобільного телефону домовився з раніше йому не знайомим ОСОБА_11 про збут останньому психотропної речовини - «амфетаміну», обіг якої обмежено, обговоривши при цьому місце зустрічі. Під час зустрічі 04.04.2019 року близько 18-00 год. ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області, вул. Київська, реалізовуючи спільний злочинний умисел на збут психотропної речовини, спільно із ОСОБА_10 за грошові кошти в сумі 400 грн. незаконно збув ОСОБА_11 фольговий згорток з психотропною речовиною - «амфетамін», обіг якої обмежено, масою 0,15627 г.
Після цього 04.04.2019 року близько 19-00 год. на відкритій ділянці місцевості, розташованій по вулиці Київське шосе в м. Житомирі у ОСОБА_11 було виявлено та вилучено фольговий згорток з психотропною речовиною - «амфетамін», обіг якої обмежено, масою 0,15627 г, яку йому незаконно збув ОСОБА_8 ..
Крім цього, 17.07.2019 року у невстановлений слідством час ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , переслідуючи мету отримання коштів для особистого збагачення від незаконного збуту психотропної речовини, за допомогою мобільного телефону домовився з ОСОБА_11 про збут останньому психотропної речовини - «амфетаміну», обіг якої обмежено, обговоривши при цьому місце зустрічі. Під час зустрічі 17.07.2019 року близько 15-30 і од. Кучер: ОСОБА_12 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , надав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 500 грн., після чого ОСОБА_8 поїхав на велосипеді до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_10 за вищевказані грошові кошти придбав психотропну речовину - «амфетамін», обіг якої обмежено. Після цього ОСОБА_8 приїхав до ОСОБА_11 , де передав останньому вказаний згорток з психотропною речовиною - «амфітаміном», обіг якої обмежено.
В подальшому 17.07.2019 року о 15-37 год. на відкритій ділянці місцевості, розташованій по вул. Київській в с. Глибочиця Житомирського району у ОСОБА_11 було виявлено та вилучено згорток з психотропною речовиною - «амфетаміном», обіг якої обмежено, яку йому незаконно збув ОСОБА_8 ..
17.07.2019 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 18.07.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 19.07.2019 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 14.09.2019 року включно.
Постановою керівника Житомирської місцевої прокуратури від 11.09.2019 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 18.10.2019 року у зв'язку з необхідністю завершення виконання судових експертиз та необхідністю проведення ряду слідчих і процесуальних дій.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначив, що завершити досудове розслідування до закінчення дії зазначеної ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою строком до 14.09.2019 р., являється неможливим, оскільки для повного завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій. Крім того, вказав про наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на необхідність продовження до підозрюваного ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного, ніж тримання під вартою, а також те, що його продовження належним чином забезпечить проведення слідчих та процесуальних дій і виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 176-178, 199 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може не виконати покладені на нього процесуальні обов'язки, переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або ж вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється чи обвинувачується.
Відповідно до ст. 199 КПК України у випадку виникнення необхідності продовження строку тримання особи під вартою, прокурором, або слідчим за погодженням з прокурором подається клопотання про продовження строку тримання під вартою, яке повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Згідно матеріалів клопотання, органом досудового розслідування провадиться досудове розслідування за вказаним фактом, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12019060170000294 від 05.04.2019р. за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
17.07.2019 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 18.07.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_8 органом досудового розслідування зібрано певні докази, які вказують на можливу причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Зокрема, підозра ОСОБА_8 обґрунтовується: протоколами огляду та вручення грошових коштів від 04.04.2019; протоколами проведення оперативної закупки; протоколами за результатами проведення оперативно- технічних заходів відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ; протоколами проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_10 , ОСОБА_16 ; протоколами затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ; висновком експертизи матеріалів, речовин і виробів №2/386 від 11.05.2019; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 .
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, апеляційний суд вважає, що згідно матеріалів клопотання ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Доводи апелянта про необґрунтованість підозри ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження.
Як вбачається з матеріалів клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , воно містить в собі обґрунтований виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися і тому подальше тримання під вартою останнього є виправданим та викладені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, зазначених в ч.3 ст.199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що прокурором доведено, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить проведення слідчих та процесуальних дій і виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 .
Отже, висновки слідчого судді про необхідність збереження обраного запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 належним чином мотивовані та підтверджуються наданими матеріалами, в клопотанні зазначені законні та обґрунтовані підстави, які вказують на необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а також, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив строк його тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги адвоката про недоведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки в клопотанні слідчого зазначено та слідчим суддею встановлено, що ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились.
Зокрема, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що свідчить про можливі спроби переховування від органів досудового розслідування.
Також, підозрюваний ОСОБА_8 особисто знайомий зі свідками та другим підозрюваним ОСОБА_10 у цьому ж кримінальному провадженні, а тому існує ризик незаконного впливу зі сторони ОСОБА_8 на свідків та іншого підозрюваного з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій. Підозрюваний ОСОБА_8 проживає в одному населеному пункті із свідками вчиненого злочину, а тому є ґрунтовні підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності та перекладання вини на інших осіб здійснюватиме незаконний вплив на свідків кримінального правопорушення, які проживають в с. Глибочиця Житомирського району та являються односельчанами підозрюваного.
Крім цього, під час досудового розслідування встановлені дані, які вказують на причетність до незаконного обігу наркотичних засобів інших осіб. А тому перебуваючи на волі ОСОБА_8 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, створюючи умови для уникнення кримінальної відповідальності інших осіб.
Прокурор під час апеляційного розгляду підтвердив наявність вказаних ризиків.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для відмови в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Оскільки ОСОБА_8 підозрюється у незаконному збуті психотропної речовини - «амфетамину», тобто не вчинив насильницькі дії, апеляційний суд вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_8 , а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, апеляційний суд, відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначає заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, на думку колегії суддів, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання слідчого Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 з визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2019 року, якою продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_8 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 жовтня 2019 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 до 18 жовтня 2019 року
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 106 620 (сто шість тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код одержувача: 42261525, МФО: 820172, Банк: ДКСУ у м. Києві, рахунок: 37318007085932).
3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 такі обов'язки:
-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
-заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: