Житомирський апеляційний суд
Справа №278/2777/18 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є.О.
Категорія 60 Доповідач Галацевич О. М.
25 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №278/2777/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Житомирська Державна податкова інспекція Житомирського управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Житомирський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Лівобережний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про звільнення з-під арешту нерухомого майна,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області, ухвалене 31 травня 2019 року суддею Грубіяном Є.О. у м. Житомирі,
У вересні 2018 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом у якому, просив звільнити з-під арешту накладеного ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя б/н від 22 лютого 2005 року, зареєстрованої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №обтяження 1720817 від 28 лютого 2005 року Другою сімферопольською державною нотаріальною конторою, нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме - садовий будинок АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову вказав, що на спірне нерухоме майно, що належить його довірителю на праві власності, а не іншому ОСОБА_1 , який зазначений у вищевказаній ухвалі суду без будь-яких ідентифікуючих ознак, реєстраційною службою Житомирського районного управління юстиції Житомирської області накладений арешт, чим порушуються права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 31 травня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
На його думку суд першої інстанції не врахував обставин, викладених у позовній заяві, допустив порушення норм процесуального права при вирішенні питання про відвід, розгляд справи без її учасників, чим порушено право позивача на справедливий судовий розгляд.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, представник третьої особи - Державної податкової інспекції Житомирського управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Сень Т.В. при вирішенні справи покладалась на думку суду.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші її учасники в судове засідання не з'явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позов поданий до неналежних відповідачів.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 07.10.1995 року Богунським РВ УМВС України в Житомирській області) з 03.06.2013 є власником садового будинку АДРЕСА_1 .
Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що ухвалою Залізничного районного суду м.Сімферополя від 22 лютого 2005 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1 у межах суми 5000 гривень. На виконання зазначеного судового рішення 28 лютого 2005 року Другою сімферопольською державною нотаріальною конторою зареєстровано відповідне обтяження за №1720817.
Будь-які ідентифікуючі дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата народження щодо ОСОБА_1 , на майно якого ухвалою Залізничного районного суду м.Сімферополя від 22 лютого 2005 року накладено арешт, відсутні.
Відповідно до повідомлення від 24.01.2014 за №152/01-16 Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори, арешт на все майно ОСОБА_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , було накладено саме на підставі ухвали Залізничного районного суду м.Сімферополя від 22 лютого 2005 року у межах суми позову 5000 грн. Накладення арешту на садовий будинок нотаріальна контора не здійснювала, оскільки з 2013 року питаннями щодо накладення та зняття арешту не займається (а.с.28 т. 1).
03 червня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Житомирського РУЮ Житомирської області Санніковою І.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо вказаного вище нерухомого майна за №2798772, перенісши запис з реєстру про обтяження, який було здійснено Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою.
13.02.2014 начальником Реєстраційної служби Житомирського РУЮ позивачу було роз'яснено про обставини перенесення державним реєстратором запису про обтяження до Державного реєстру прав та повідомлено про порядок вирішення питання про зняття арешту.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року №2677-VI).
У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.
У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.
У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.
Як вбачається із матеріалів справи, особою, в інтересах якої накладено арешт на майно, є Ощадбанк № 8350 , а боржником - ОСОБА_1 без зазначення будь-яких ідентифікуючих його особу даних.
Враховуючи, що будь-які ідентифікаційні дані на особу боржника в ухвалі Залізничного районного суду м.Сімферополя від 22 лютого 2005 року та у зареєстрованих обтяженнях відсутні, належним відповідачем у справі є - ПАТ «Державний ощадний банк України», як юридична особа, в інтересах відділення якої (Ощадбанк № 8350 ) накладено арешт на спірне майно.
ПАТ «Державний ощадний банк України» не спростувало доводи позивача про те, що він не є боржником за зазначеним судовим рішенням.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про відвід є безпідставними з огляду на положення ч. 5 ст. 40 ЦПК України.
Посилання ОСОБА_2 на розгляд справи без належного повідомлення його та його довірителя, спростовується заявою ОСОБА_2 , зареєстрованою судом 27.05.2019, про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача (а.с. 176 т.1).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 31 травня 2019 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Звільнити з-під арешту, накладеного ухвалою Залізничного районного суду м.Сімферополя б/н від 22 лютого 2005 року, зареєстрованої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № обтяження 1720817 від 28 лютого 2005 року Другою сімферопольською державною нотаріальною конторою, нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 07.10.1995 року Богунським РВ УМВС України в Житомирській області), а саме садовий будинок АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 27 вересня 2019 року.