Провадження № 11-кп/803/2556/19 Справа № 205/1162/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 вересня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_10 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та самого обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2019 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
Вказаною ухвалою продовжено обвинуваченим ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 24-00 години 04 жовтня 2019 року включно.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що існують обґрунтовані підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останні можуть вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для продовження саме такого запобіжного заходу та унеможливлюють застосування більш м'якого.
Ризики, які враховувалися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при продовженні їм запобіжного заходу на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, вчинити інші злочини.
В апеляційних скаргах:
-адвокат ОСОБА_10 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
На думку апелянта в порушення вказаних норм закону прокурором не було подано до суду письмового клопотання, щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , з обгрунтуванням наявності ризииків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вважає, що усне клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 не відповідає вимогам КПК України та не підлягає задоволенню.
-адвокат ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 та змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Вважає, що суддя виніс необгрунтоване, незаконне рішення всупереч законним правам та інтересам підозрюваного ОСОБА_7 , з грубим порушенням засад кримінального провадження передбачених главою 2 КПК України, а саме було здійснено нехтування загальними засадами кримінального провадження.
На думку апелянта, обгрунтовуючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором не наведено жодного доказу в підтвердження наявності ризиків та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, обгрунтованості підозри.
Жодний ризик у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою передбачений ст. 177 КПК України прокурором не доведений. Вважає, що такі дії правоохоронних органів та суду є неприйнятними, суперечать діючому КПК України.
Зазначає, що ні прокурор в своєму клопотанні, ні суддя в своїй ухвалі не навели вагомі аргументи того, чому він вважає, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється, саме в кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 2 ст. 186 КПК України.
Підставою для продовження запобіжного заходу слугувала лише інформація стосовно того, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, раніше судимий, відсутня позитивна репутація обвинуваченого, а також відсутнє офіційне місця реєстрації проживання, та що відносно обвинуваченого в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
На думку апелянта, судом не були досліджені докази на підтвердження вказаних тверджень з огляду на їх відсутність в матеріалах справи, не перевірено вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, та інше.
Зазначає, що тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обгрунтуванням для застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.
Вказує на дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, родину. ОСОБА_7 неодноразово в судовому засіданні пояснював, що жодним чином не намагатиметься переховуватися від слідчого та суду.
- обвинувачений ОСОБА_7 посилається на ті самі дані що і його адвокат
Заслухавши суддю - доповідача, думки обвинувачених та їх адвокатів, які підтримали апеляційні вимоги, та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та вважав ухвалу законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг захисників та обвинуваченого не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у тому, що вони та ОСОБА_11 близько 23 години 00 хвилин 31.11.2018 року перебували поблизу інтернет-кафе “Космолот”, що розташований за адресою:м. Дніпро вул. Юрія Кондратюка 2/1, до побачили ОСОБА_12 з яким почали спілкування. Після чого потерпілий ОСОБА_12 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ОСОБА_11 попрямували до міця мешкання потерпілого, а саме до будинку АДРЕСА_1 . По дорозі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вступили в попередню змову, спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
По приїзду на місце, знаходячись біля шахти ліфту, за вказаною адресою, ОСОБА_7 з метою подавлення опору зі сторони потерпілого почав наносити йому удари руками і ногами по різним частинам тіла, від чого потерпілий впав на підлогу. Після чого ОСОБА_11 діючи згідно умов попередньої змови, витягнув з кишень потерпілого мобільний телефон марки “Lenovo”, та разом з співучасниками злочину з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Даний факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12018040690002864 від 01.11.2018року та № 12019040690000335 від 28.01.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
Обвинуваченим було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та неодноразово його було продовжено.
Колегія суддів зазначає, що ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали встановлено, що зазначені вимоги закону були дотримані у повному обсязі.
Перевіркою встановлено, що дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя, перевірив законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.193 КПК України, ст.194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Адже останні обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.Наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Є обґрунтованими і висновки суду про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема того, що підозрювані можуть переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для даного кримінального провадження, незаконно впливати на інших осіб, яким ще не повідомлено про підозру та потерпілих у даному кримінальному провадженні, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що зазначені ризики є суттєвими, і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, на якому наполягали підозрювані та їх захисники, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщенням підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Були суду відомі і ті дані, на які є посилання в апеляційній скарзі, та які були враховані при застосуванні запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, - безпідставними.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», апеляційний суд вважає, що суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів зазначає, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Суттєвих порушень вимог матеріального та процесуального Закону, колегією суддів під час апеляційного перегляду, не виявлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги захисників та підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді,- без змін.
Керуючись ст.ст. 404,405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_10 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та самого обвинуваченого ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2019 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: