Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/457/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 186 (82, 86-1, 141) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
25.09.2019 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що 18 квітня 2019 року засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2019 року відмовлено в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення.
Рішення суду мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_7 маючи лише одне заохочення, яке отримано напередодні звернення до суду з клопотанням, своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, оскільки виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, а також починаючи з 2009 року вчиняв умисні злочини, за які відбував покарання у виді позбавлення волі, таким чином своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу районного суду як незаконну та необґрунтовану, постановити нову про задоволення його клопотання, вказуючи на те, що він став на шлях виправлення і своєю поведінкою довів своє виправлення, оскільки за станом здоров'я має обмеження в праці, але був залучений до без оплатної праці, приймав активну участь в ремонтних роботах на відділенні та благоустрою установи, за що був заохочений правами начальника установи, отримав професію, тобто він сумлінним ставленням до праці, позитивною характеристикою, зразковою поведінкою, довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, засудженого ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання, зокрема, і у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно із ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, зокрема, при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Також, п. 17 зазначеної Постанови Пленуму регламентовано, судам під час судового розгляду у справах цієї категорії, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 засуджений 31 липня 2017 року вироком Долинського районного суду Кіровоградської області за ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.04.2019 року ОСОБА_7 у відповідності ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк покарання час попереднього ув'язнення з 31.07.2017 року по 15.11.2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно характеристики ОСОБА_7 за період відбування покарання в Миколаївському СІЗО заохочень не мав, порушень режиму не допускав.
Відповідно до наданої з ВК № 6 характеристики, ОСОБА_7 за час перебування в ДУ «Кропивницька ВК № 6» заохочувався один раз правами начальника установи, раніше неодноразово судимий, тобто не довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Разом з цим, відповідно до витягу з протоколу № 09 від 16.12.2018 року комісія Кропивницької ВК № 6 по перегляду особових справ засуджених, постановила відмовити ОСОБА_7 в клопотанні про застосування умовно-дострокового звільнення, як такому, що не став на шлях виправлення.
Крім того, як вбачається із матеріалів провадження засуджений ОСОБА_7 систематично вчиняв середньої тяжкості та тяжкі злочини, за які був засуджений до реального покарання у виді позбавлення волі, неодноразово звільнявся від відбування покарання як шляхом умовно-дострокового звільнення так і внаслідок звільнення від відбування покарання з випробуванням, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, останній раз будучи звільненим умовно-достроково за вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 27.10.2016 року, знову вчинив умисний тяжкий злочин.
Зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання не довів своє виправлення, на шлях виправлення не став, будучи раніше неодноразово судимим, вчинив умисні середньої тяжкості та тяжкі злочини, а тому не може бути звільнений від відбування покарання умовно - достроково.
Крім того, існування лише одного заохочення, отриманого напередодні звернення до суду з клопотанням не є підставою для звільнення від відбування покарання умовно-достроково, оскільки процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним.
Наведеним обставинам, суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку, дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженому ОСОБА_7 про умовно - дострокове звільнення, про що змістовно та обґрунтовано зазначив в оскаржуваній ОСОБА_7 ухвалі.
Будь-яких процесуальних порушень, неповноту у з'ясуванні обставин даної справи, про які зазначає засуджений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції - відсутні.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4