Справа № 127/16347/19
Головуючий у 1-й інстанції: Клапоущак С.Ю.
Суддя-доповідач: Франовська К.С.
26 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2019 року (час ухвалення рішення, дата складання повного тексту ухвали суду першої інстанції, місце постановлення ухвали - не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2019 року позов залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України (повторна неявка позивача в судове засідання).
Не погоджуючись з ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що така постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а окрім того, в позовній заяві він виклав клопотання про розгляд справи без його участі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в підготовче судове засідання без поважних причин, хоча повідомлявся про дату, час та місце слухання адміністративної справи належним чином, клопотань про розгляд справи у його відсутність не надходило.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, до яких він прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що з огляду на конструкцію норм ч.5 ст.205 та п.4 ч.1 ст.240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні, зокрема, неявка позивача в судове засідання без поважних причин, або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених вище процесуальних норм дає підстави для висновків про наступне.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов, як належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки, неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача та відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених вказаними вище нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2018 по справі №826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18).
Отже, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
Позовну заяву може бути залишено без розгляду, лише якщо відповідь на усі ці питання є позитивною.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою від 12.06.2019 року у даній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 18 червня 2019 року, про що повідомлено учасників справи шляхом надіслання ухвали про відкриття рекомендованим поштовим відправленням.
Згідно відмітки у зворотньому поштовому повідомленні, кореспонденція отримана позивачем 20.06.2019, тобто після призначеної дати попереднього судового засідання (а.с.14).
Наступний розгляд справи, згідно сформованої у автоматизованій системі діловодства судової повістки про виклик до суду, призначений на 24.06.2019 року.
Зворотнім рекомендованим повідомленням підтверджено вручення судової повістки позивачу 27.06.2019р., тобто, із запізненням.
В черговий раз попередній розгляд справи призначений на 08.07.2019 року. Позивачем судова повістка отримана 02.07.2019 р., що належним чином підтверджено (а.с.20).
В попереднє судове засідання сторони не з'явились, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи перенесено на 16.07.2019р. (а.с.22).
Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання, 16.07.2019 року учасники справи в попереднє судове засідання не прибули. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні сформовані АСД суду судові повістки про виклик до суду. Відповідно, відсутні докази щодо їх надіслання та вручення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що позовна заява ОСОБА_1 (а.с.2 зворот) містить клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Однак даних про те, що явка позивача визнана обов'язковою матеріали справи не містять, а також відсутній висновок суду про неможливість розгляду справи без участі позивача.
За чинним законодавством, обов'язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге поспіль (тобто повторно) і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Аналізуючи наведені норми права, обставини справи та виконання судом першої інстанції вимог закону щодо належного повідомлення сторін про призначення справи до розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що у суду не було передбачених законом підстав для постановлення ухвали про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Такий висновок ґрунтується на тому, що у справі є клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також відсутні докази про належне повідомлення позивача про призначення попереднього судового засідання, прийняття судом рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що процедуру повідомлення учасників справи визначено ст.124 КАС України.
Зокрема, ч.3 ст.124 КАС України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється : за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав засоби зв'язку, телефон НОМЕР_1 .
Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не врахував ці обставини та не вжив належних заходів, визначених ч.3 ст.124 КАС України про повідомлення позивача про призначення справи до судового розгляду у випадку прийняття рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.
Таким чином, аналізуючи наведені положення норм процесуального права та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення передчасного судового рішення.
Згідно ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги суттєвими, оскільки такі спростовують висновки суду першої інстанції, з наведених мотивів.
З врахуванням усіх обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2019 року скасувати.
Справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова складена в повному обсязі 26 вересня 2019 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.