Справа № 580/1869/19 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова
26 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладену у листі від 31.01.2019 № 29/3-5 та у висновку від 31.01.2019 щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності;
- скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 31.01.2019 про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського;
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у поліції на посаді старшого сержанта поліції, поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Черкаській області та за наказом від 26.10.2018 №432 о/с був звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до постанови від 08.10.2018 М(ВЛ)К ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» захворювання у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у визначенні причини зазначено: «так, пов'язане з проходженням служби в поліції». У довідці зазначено, що позивач придатний до служби у поліції, непридатний до служби на посаді поліцейського БПОП.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №303494 від 08.10.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до висновку акта про нещасний випадок № 22 форми Н-1, затвердженого начальником УМВС України у Черкаській області 16.09.2015 обставини, за яких отримав тілесні ушкодження ОСОБА_1 підпадають під дію пункту 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах ОВС України затвердженогонаказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 27.12.2002 № 1346, тому спеціальна комісія із розслідування групового нещасного випадку (у тому числі поранення) визнає, що нещасний випадок стався у період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
08 січня 2019 року позивач звернувся із заявою до начальника ГУПН у Черкаській області про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності.
Згідно висновку від 31.01.2019 ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю не набув. Відповідно до пункту 2 розділу ІV наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 одноразову грошову допомогу не призначено.
Листом відповідача від 31.01.2019 року позивача повідомлено, що під час звірки даних особистої справи ОСОБА_1 з наданими матеріалами встановлено невідповідність причин звільнення, за якою призначається одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про національну поліцію», у зв'язку з чим відсутні підстави для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги з інвалідності унаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби у поліції.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 97 Закону № 580 порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського встановлюється МВС України. Наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок №4). Відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, що виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ Порядку № 4 посадові особи поліції у межах повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги. Згідно частини 1статті 97 Закону № 580 одноразова грошова допомога у разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, що призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580 є дотримання зв'язку із причиною/підставою звільнення особи з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону № 580 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, що призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до підпункту 9 пункту 5 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 № 877Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, крім виплат гарантованої з боку держави одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції), інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання. Згідно підпункту 27 пункту 11 зазначеного положення голова Національної поліції приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національна поліція.
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 10.03.2015 №21-563а14 дійшла висновку про те, що «обов'язкове особисте державне страхування» та «одноразова грошова допомога» є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, що спрямовані на забезпечення соціального захисту особи у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18 (ЄДРСР 79381284) зазначив: «встановивши, що у позивача відсутні дві з обов'язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для поліцейських, а саме, причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, а також те, що інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції, суди правомірно дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.10.2018 №432 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з чим, відсутні порушень законодавства з боку відповідача та підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Костюк Л.О.
Суддя Степанюк А.Г.