П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/382/19
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Димерлія О.О.,
- Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Рябоконь Кирила Юрійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року про зупинення провадження по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» про стягнення суми податкового боргу, -
У січні 2019 року Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 4576796,55 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у адміністративній справі № 420/382/19 за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» про стягнення суми податкового боргу до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 815/4492/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, адвокат Рябоконь К.Ю. звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах ТОВ «Український Універсальний Термінал», в якій просить її задовольнити, скасувати ухвалу про зупинення провадження в справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції за встановленою законом підсудністю, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на невідповідность висновків суду обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що предметом позову виступає стягнення суми податкового боргу в розмірі 4 576 796 грн. 55 коп. Зазначені позовні вимоги ґрунтуються, по-перше, на результатах планової виїзної документальної перевірки, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 року №0003761403 на суму 925 163,64 грн.(основний платіж), №0003781403 на суму 760 409,01 (ш/с), 1 523 084,00 (основний платіж). По-друге, позовні вимоги охоплюють заборгованість, що виникла в результаті проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Український Універсальний Термінал», за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №00880212073 на суму 1 132,99 грн. (ш/с).
Апелянт зазначає, що питання правомірності податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2016 року №№ 0003761403, 0003781403 були предметом судового розгляду в адміністративній справі № 815/4492/16. 20 червня 2019 року постановою Верховного Суду по справі №815/4492/16 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2016 року №№ 0003761403,0003771403,0003781403, 0003791403 та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт вважає, що вищенаведені обставини свідчать про неузгодженість податкового зобов'язання, в той час, як з'ясування протиправності та необхідності скасування податкових повідомлень-рішень №0003761403 від 14.06.2016 року, №0003781403 від 14.06.2016 року у справі №815/4492/16, навпаки, не має безпосереднього значення для судового розгляду даної справи.
Крім того, апелянт щодо податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №00880212073 вказує, що відповідач оплатив вказане податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №00880212073, що підтверджується платіжним дорученням №354 від 14.05.2018 р., яке наявне в матеріалах справи, при цьому фактичні обставини справи щодо податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №00880212073, жодним чином не пов'язані з адміністративною справою №815/4492/16.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що станом на теперішній час, Верховним Судом скасовано рішення суду апеляційної інстанції після набрання чинності яким, податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.06.2016 року № 003761403, № 0003781403 вважалися узгодженими. При цьому, Верховний Суд направив справу в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2016 року №№ 0003761403, 0003771403, 0003781403, 0003791403 на новий розгляд, тобто не зробив висновок про протиправність та необхідність скасування зазначених податкових повідомлень-рішень. Враховуючи вищевикладене, а також, той факт, що станом на час звернення до суду із даним позовом податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.06.2016 року № 003761403, № 0003781403 вважалися узгодженими, суд першої інстанції вирішив зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 815/4492/16.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, податкова заборгованість, що стала підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом про стягнення вказаної заборгованості, виникла за результатом проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Український універсальний термінал», за результатами якої був складений акт від 27.05.2016 року № 000044/15-32-14-03/33798831, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003761403 від 14.06.2016 року, № 0003781403 від 14.06.2016 року.
Також, вказана заборгованість виникла в результаті проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Український Універсальний термінал», за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення № 00880212073 від 07.05.2018 року.
Судом встановлено, що на момент подачі адміністративного позову до суду 23.01.2019 року, податковий борг був узгоджений, що сторонами по справі не заперечується.
20.06.2019 року постановою Верховного Суду у справі № 815/4492/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український універсальний термінал» задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2016 року №№ 0003761403, 0003771403, 0003781403, 0003791403 та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі ; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначена норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.
Таким чином, обов'язковою умовою для застосування зазначеного положення статті 236 КАС України є судовий розгляд іншої справи, відсутність рішення в якій унеможливлює провадження в даній справі, оскільки суд у цій справі не може самостійно встановити фактичні обставини справи, необхідні для її вирішення.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в адміністративній справі №815/4492/16 є правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень, у тому числі податкових повідомлень-рішень № 0003761403 від 14.06.2016 року та № 0003781403 від 14.06.2016 року, тоді як предметом розгляду даної справи є встановлення факту несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання та наявності підстав для стягнення з відповідача податкового боргу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та визнається сторонами по справі, з моменту прийняття постанови Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 815/4492/16, податковий борг, про стягнення якого просить позивач, є неузгодженим.
Колегія суддів звертає увагу, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише перебування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для адміністративної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Однак, з поданого позивачем клопотання про зупинення провадження у справі вбачається, що ГУ ДФС в Одеській області не наведено аргументів, що підтверджують об'єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №815/4492/16, що судом першої інстанції до уваги не прийнято.
Щодо висновків суду першої інстанції, що оскільки Верховний Суд направив справу в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2016 року №№ 0003761403, 0003771403, 0003781403, 0003791403 на новий розгляд, тобто не зробив висновок про протиправність та необхідність скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, а також оскільки, станом на час звернення до суду із даним позовом податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.06.2016 року № 003761403, № 0003781403 вважалися узгодженими, відповідно існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №815/4492/16 колегія суддів зазначає наступне.
З урахуванням положень п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів вважає, що оцінка неузгодженості податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.06.2016 року №003761403, № 0003781403 може бути надана судом під час вирішення спору по суті та прийняття рішення за результатом розгляду справи, так само як оцінка доводам представника відповідача щодо сплати заборгованості за податковим повідомленням-рішенням № 00880212073 від 07.05.2018 року.
При цьому, як вірно вказує апелянт, фактичні обставини справи щодо податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 року №00880212073, жодним чином не пов'язані з адміністративною справою №815/4492/16.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що правова оцінка тим обставинам, що станом на час звернення до суду із даним позовом податкові зобов'язання вважалися узгодженими, може бути надана судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Таким чином, колегія суддів не може погодитися із тим, що за вказаних судом першої інстанції обставин наявна об'єктивна неможливість розгляду справи, і зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі, при тому, що ні позивачем, ні судом першої інстанції не зазначено, а судом апеляційної інстанції не встановлено інших обставин щодо об'єктивної неможливості розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів.
Відповідно до приписів частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, і крім того, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Рябоконь Кирила Юрійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року про зупинення провадження по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» про стягнення суми податкового боргу - скасувати.
Справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Універсальний Термінал» про стягнення суми податкового боргу - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко