27 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/200/19
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Коваля М.П., Єщенка О.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просиввизнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.06.2016 р. № 28527-23.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 р. вказаний позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 р. скасовано постанову ХОАС від 06.03.2017 р. та ухвалено у справі нову постанову, якою задоволено адміністративний позов повністю.
Постановою Верховного Суду від 13.12.2018 р. скасовані постанова ХОАС від 06.03.2017 р. та ухвала ОААС від 30.05.2017 р., справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 02 квітня 2019 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 29.06.2016 р. № 28527-23, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль, належний позивачеві, не є об'єктом оподаткування у 2016 році за визначенням пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, фіскальний орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем зазначено, що нарахування транспортного податку на адресу позивача здійснено у відповідності та в порядку, визначеному чинним законодавством. Також, представник відповідача зазначив, що законодавець, визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком передбачив, що таким об'єктом є автомобілі з року випуску минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, тобто понад 1033500 грн
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу належить автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 2967 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
29.06.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 28527-23, яким ОСОБА_1 визначено суму грошових зобов'язань по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Положенням пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України було визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
При цьому, Законом України від 24.12.2015 року N 909-VIII, який набрав чинності 01.01.2016 року, було внесено зміни до Податкового кодексу України, у зв'язку з чим пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції.
Так, пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.2015 року N 909-VIII щодо об'єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, є платниками транспортного податку.
Як правомірно встановлено окружним судом, спір між сторонами стосується правомірності віднесення до об'єктів оподаткування за 2016 рік автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 2967 куб. см., що належить позивачу.
Позивач стверджує, що середньо ринкова вартість належного йому автомобіля у 2016 році становила менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1378 грн. х 750 = 1 033 500 грн.).
Відповідач надає у відзиві розрахунок, що вартість належного позивачу автомобіля складає 1043674,73 грн., що є більшим, ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1 033 500 грн.).
Надаючи правову оцінку відповідності спірного податкового повідомлення-рішення вимогам спеціального законодавства, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 13.12.2018р. зазначив: "…Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.
Колегія суддів звертає увагу на те, що така інформація в матеріалах справи відсутня. За таких обставин, впевнитись у тому, що належний позивачу на праві приватної власності автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році та у наявності підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення неможливо, що не було враховано судами, під час розгляду справи…".
В своїй апеляційній скарзі відповідач надав суду наступний розрахунок середньо ринкової вартості автомобіля позивача.
Відповідно до Порядку визначення середньо ринкової вартості автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів здійснюється за формулою: Сср=Цн х (Г/100) х (1±(Гк/100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортного засобу залежно від строку експлуатації; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.
При розрахунку "Сер" VOLKSWAGEN TOUAREG, 2014 року випуску беруться наступні відомості. Згідно інформації з офіційного сайту Мінекономрозвитку показник "Цн" становить 1 683 346,35 грн. Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів ежно від пробігу згідно з додатком 2. У відповідності до Постанови №66 показник "Г" = 62 Відповідно до примітки в додатку 2 до Порядку показник "Гк" визначається у тому випадку, якщо фактичний середньорічний пробіг відрізняється від нормативного на більше ніж на 2 тис. кілометрів.
У зв'язку з відсутністю в державних органах відомостей про фактичний пробіг транспортних засобів та в зв'язку з тим, що жодним нормативно - правовим актом не передбачено порядку збирання чи отримання від власників транспортних засобів такої інформації, тому при розрахунку "Сер" береться нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів затверджений Постановою №66, який становить 27 тис. кілометрів.
Так податковим органом розраховано, що середньо ринкова ціна транспортного засобу позивача становить 1 683 346,35 х (62/100) х (1±(0/100) = 1 043 674,73 грн.
Апеляційний суд вважає хибним такий розрахунок, оскільки розрахунок має здійснювати Мінекономрозвитку та передавати відповідну інформацію до податкового органу для прийняття рішення про нарахування податку, крім того податковий орган при проведенні розрахунку застосував у формулі ціну нового транспортного засобу в Україні станом на 2019 рік, а не 2016 рік, за який обраховується податок.
Суд першої інстанції витребував у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України належним чином завірену інформацію стосовно середньо ринкової вартості транспортного засобу марки - VOLKSWAGEN, модель - TOUAREG, об'єм циліндрів двигуна - 2967 см3, рік випуску 2014, тип пального дизель, який належить позивачу на праві власності станом на 01 січня 2016 року в цілях оподаткування транспортним податком в 2016 році.
Апеляційний суд дослідив лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.03.2019р. № 3805-05/11371-05 відповідно до якого: "…Розрахована за допомогою Калькулятора середньо ринкова вартість легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2014 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 2.7 тис кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. № 403) становила 840 685,85 гривень (з ПДВ)…".
Таким чином, що зазначена у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ціна легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2014 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 2.7 тис кілометрів, що належить позивачу, становить 840 685,85 гривень, що є меншим, ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1378 грн. х 750 = 1 033 500 грн.).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2014 року випуску, належний ОСОБА_1 не є об'єктом оподаткування у 2016 році за визначенням пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишенням без змін рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 139 КАС України апеляційний суд не здійснює зміну розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - без змін .
Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.В. Єщенко