П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/9191/19
Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р.Д.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Димерлія О.О.,
- Єщенка О.В.,
за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещук Юрія Анатолійовича, третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещук Юрія Анатолійовича, третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №114 по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2019 року, складену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещук Юрієм Анатолійовичем, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн., стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Визнано протиправною та скасовано постанову №114 по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2019 року, складену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещук Юрієм Анатолійовичем, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що з рішенням суду не погоджується в повній мірі та зазначає, що постанова №114 по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2019 року винесена у відповідності до норм діючого законодавства.
24.09.2019 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Котерло І.В., на підставі наказу ДАБІ України №976 від 08.09.2015 року, звернення ОСОБА_3 від 08.01.2019 року та направлення для проведення позапланового заходу №ЯФПП-2901/2 від 29.01.2019 року було проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті з адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що посадових осіб Департаменту для проведення позапланової перевірки гр. ОСОБА_1 на об'єкт будівництва не допущено та в установлений строк жодних дозвільних і правоустановчих документів не надано, тим самим порушено п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 1 п. 11 Порядку №553 та складено наступні матеріали перевірки, а саме: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для конання покладених на них функцій від 11.02.2019 р., протокол про адміністративне правопорушення від 11.02.2019 р., та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.02.2019р №б/н з терміном його виконання до 22.02.2019 р. а обов'язковою умовою повідомити це Департамент до 22.02.2019 р..
За змістом виданого припису про усунення порушення від 11.02.2019 року, з метою усунення виявлених порушень, головний інспектор вимагав: усунути порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на об'єкт: «Прибудови до пам'ятника архітектури місцевого значення за адресою: АДРЕСА_1 » та надати документи, необхідні для проведення перевірки. Термін виконання припису - до 22.02.2019 року, з вимогою повідомити Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про виконання припису.
Зазначений припис ОСОБА_1 отримала 11.02.2019 року, про що свідчить її підпис (а.с. 26).
У строк, визначений для усунення порушення - до 22.02.2019 року, позивачем порушення усунуто не було
На підставі зазначених документів 25.02.2019 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Котерло І.В. було винесено постанову №34 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 гривень. В свою чергу, вказана постанова була оскаржена позивачем в судовому порядку.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 15.04.2019р. у справі №522/3576/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Котерло І.В., за участю третьої особи Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови № 34 по справі про адміністративне правопорушення від 25.02.2019 року задоволено, Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.02.2019 року за № 34, прийняту Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Котерло Іваном Васильовичем, згідно з якою громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 6800 гривень - визнано протиправною і скасовано, справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП за не допуск посадових осіб до об'єкту будівництва ( АДРЕСА_1 ) для здійснення позапланової перевірки - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вказане рішення було залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 року (522/3576/19).
Так, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещуком Юрієм Анатолійовичем, на підставі наказу ДАБІ України №976 від 08.09.2015 року, направлення для проведення позапланового заходу №ЯФПП-1604/1 від 16.04.2019 року було проведено позапланову перевірку виконання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог припису від 11.02.2019 року щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення позапланової перевірки щодо виконання вимог припису від 11.02.2019 року, 08.05.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Олещуком Юрієм Анатолійовичем було складено акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за №ЯФПП-1604/1 (а.с. 28-37).
За змістом зазначеного акту: «посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було проведено позапланову перевірку дотримання гр. ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, 08 травня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещуком Юрієм Анатолійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 38-39)
21.05.2019 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещуком Юрієм Анатолійовичем було винесено постанову №114 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 (шість тисяч вісімсот) гривень.
Не погоджуючись з постановою №114 від 21.05.2019 р. про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме акт та протокол про адміністративне правопорушення складено у відсутності самої ОСОБА_1 , та під розписку не вручався. Доказів видання відповідного наказу на проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 немає. Отже, за висновками суду першої інстанції, оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки сама перевірка є безпідставною та незаконною, такою що суперечить діючому законодавству та порушує законні права позивача.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 188-42 КУпАП недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто склад, в якому відсутні ознака настання шкідливих матеріальних наслідків.
Суб'єктами правопорушення є громадяни та посадові особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП полягає у недопущенні посадових осіб центрального органу виконавчої влади до перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 частини 4 цієї статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Підпунктом 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №533) встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Пунктом 14 Порядку №533 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (абзац 2). У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (абзац 5).
Отже, відповідальність, передбачена нормою частини 2 статті 188-42 КУпАП настає у разі недопущення суб'єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва для здійснення ними заходів архітектурно-будівельного контролю, за умови наявності законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання процедури їх здійснення. Недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю фіксується шляхом складення відповідного акту.
Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення позапланової перевірки щодо виконання вимог припису від 11.02.2019 року, 08.05.2019 року посадовими особами ДАБІ в Одеській області було складено акт №ЯФПП-1604/1 (а.с. 28-37) та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 38-39), в яких зазначено, що ОСОБА_1 від їх підпису та отримання відмовилась, проте в порушення вимог пункту 14 Порядку №533, посадовими особами ДАБІ в Одеській області відповідний акт про відмову суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю не складено, чим порушено порядок проведення державного архітектурно-будівельного контролю.
Разом з тим, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 268 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. В свою чергу, обов'язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Водночас, п. 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року (далі - Порядок №244) передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, з'ясовує чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.
Крім того п. 21 Порядку №244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, акт №ЯФПП-1604/1 від 08.05.2019 року та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 08.05.2019 року позивачем на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення отримані не були.
Суд критично оцінює посилання апелянта, що вищевказані документи були направлені позивачем засобами поштового зв'язку 08.05.2019 року, оскільки жодних доказів направлення відповідачем не надано, в матеріалах справи зазначені докази відсутні. При цьому в акті №ЯФПП-1604/1 від 08.05.2019 року та протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 08.05.2019 року відсутні номери поштових відправлень, за допомогою яких можливо встановити факт направлення вказаних документів позивачу та факт іх отримання/неотримання.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому відповідачем в порушення вимог п. 20 Порядку №244 не було з'ясовано, чи сповіщено ОСОБА_1 , щодо якої складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи, відповідно позбавлено її права на надання пояснень, отримання правової допомоги, надання додаткових доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у зв'язку із порушенням ДАБІ в Одеській області права позивача бути присутнім при розгляді справи, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21 травня 2019 року є такою, що прийнята без з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а відтак підлягає скасуванню.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 року (справа № 487/2854/17).
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для проведення позапланової перевірки колегія суддів зазначає, що у межах даної справи судом не надається оцінка правомірності припису та встановленим порушенням вимог містобудівного законодавства, оскільки на момент виходу посадових осіб на позапланову перевірку припис від 11.02.2019 року не був скасований, доказів його скасування сторонами до суду не надано, що слугувало належною підставою для проведення такої перевірки.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо скасування постанови №114 від 21.05.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП України є обґрунтованим.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещук Юрія Анатолійовича, третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко