25 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3795/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Чабаненко С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою
Київської міської митниці ДФС
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року в адміністративній справі №160/3795/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Горбалінський В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології"
до Київської міської митниці ДФС
про визнати протиправним та скасувати рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 100030/2019/000030/2 від 13.03.2019 року, № UA 100000/2019/000064/2 від 14.03.2019 року, № UA 100000/2019/000067/2 від 15.03.2019 року, № UA 100000/2019/000068/2 від 18.03.2019 року, № UA 100030/2019/000032/2 від 22.03.2019 року;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів № UA 100030/2019/00180 від 13.03.2019 року, № UA 100030/2019/00182 від 14.03.2019 року, № UA 100030/2019/00189 від 15.03.2019 року, № UA 100030/2019/00190 від 18.03.2019 року, № UA 100030/2019/00195 від 22.03.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, оскільки вони не відповідає вимогам п.2 та п.4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України. Зауважено, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару були надані всі необхідні додаткові документи. Водночас, у рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами. Також, на думку суб'єкта господарювання, відповідач не обґрунтував неможливість застосування певних другорядних методів і не конкретизував підстави незастосування цих методів, а лише перелічив їх, хоча й з посиланням на відсутність вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 100030/2019/000030/2 від 13.03.2019 року, № UA 100000/2019/000064/2 від 14.03.2019 року, № UA 100000/2019/000067/2 від 15.03.2019 року, № UA 100000/2019/000068/2 від 18.03.2019 року, № UA 100030/2019/000032/2 від 22.03.2019 року. Визнано протиправним та скасовано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів № UA 100030/2019/00180 від 13.03.2019 року, № UA 100030/2019/00182 від 14.03.2019 року, № UA 100030/2019/00189 від 15.03.2019 року, № UA 100030/2019/00190 від 18.03.2019 року, № UA 100030/2019/00195 від 22.03.2019 року. Стягнуто з Київської міської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерні Світлотехнічні Технології” судові витрати з оплати судового збору у розмірі 8013,90грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції проігнорував клопотання представника відповідача про розгляд справи в режим відеоконференції та порушив вимоги ст. 162 КАС України, оскільки судом протиправно в ухвалі від 25.04.2019 року зазначено 15 денний строк на подачу відзиву на позов. Також суд першої інстанції не врахував, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На лист відповідача щодо надання позивачем документів з метою усунення встановлених розбіжностей під час митного оформлення, позивачем подано лист про неможливість надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, у зв'язку з чим відповідно до норм чинного законодавства було прийнято спірні рішення.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, у задоволені якого було відмовлено ухвалою суду.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 04 червня 2018 року між позивачем (далі по тексту - Покупець) та іноземною компанією DERNEK GROUP CO., LTD (Xiang Shan Industrial Zone, Xiang Shan Middle Road. No:38 C Block, Dalang, Dongguan, Guangdong, China, далі по тексту - Постачальник) укладено зовнішньоекономічний Договір поставки № 301.
За умовами даного Договору поставки (з урахуванням змісту додаткової угоди №1 від 07.09.2018р., якою Договір доповнено новим пунктом п.4.5, а також додаткової угоди №2 від 18.09.2018р., якою викладено у новій редакції п.2.4 Договору):
п.2.1 - Покупець замовляє, а Постачальник, який є виробником товарів TM Lezard, Lux-ray, Lexman постачає товар на умовах цього Договору,
п.2.2 - назва товару, кількість і ціна зазначаються у рахунках на кожну партію товару відповідно,
п.2.4 (в новій редакції, викладеній у додатковій угоді №2 від 18.09.2018р.) - Товари торговельних марок Lezard, Lux-ray, Lexman виробляються на потужностях фабрики Дунгуань Лезард Електрікал Ko, Лтд,
п.2.5 - в рамках цього Договору Постачальник також постачає товар невласного виробництва,
п. 3.1 - загальна сума Договору складається з суми усіх рахунків за цим Договором,
п. 3.2 - валютою Договору є долар США,
п.3.3 - валютами платежу за цим Договором є долар США і/або Євро,
п.3.6 - оплата товару Покупцем за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця,
п.3.8 - в ціну товару включені вартість тари та упаковки,
п.4.1 - поставка товару буде здійснюватися партіями, які узгоджуються з Покупцем на умовах FOB-Китай (Incoterms 2010),
п.4.2 - Вантажовідправником за дійсним Договором може виступати третя сторона,
п.4.5 (в редакції, викладеній у додатковій угоді №1 від 07.09.2018р.) - умови поставки можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у рахунках-фактурах на відповідну партію товару.
З Договору вбачається, що, укладаючи даний Договір, Сторони передбачили можливість зміни умов поставки за згодою Сторін шляхом їх визначення у рахунках-фактурах на відповідну партію товару.
У березні 2019 року за наведеним Договором поставки на адресу Покупця надійшли Товари торговельних марок Lezard, Luxel (для всіх: країна виробництва-CN (Китайська Народна Республіка):
- на суму 17 124,46 USD (доларів США) - по електронній митній декларації №UA 100030/2019/399757 від 13.03.2019 - відповідно до Proforma-Invoice №46 від 07.01.2019, Invoice №46 від 07.01.2019;
- на суму 10 087,68 USD (доларів США) - по електронній митній декларації №UA100030/2019/399773 від 13.03.2019 - відповідно до Proforma-Invoice №43 від 01.01.2019, Invoice №43 від 01.01.2019.
- на суму 18 996,00 USD (доларів США) - по електронній митній декларації №UA100030/2019/399871 від 15.03.2019 - відповідно до Proforma-Invoice №48 від 23.01.2019, Invoice №48 від 23.01.2019.
- на суму 8 794,90 USD (доларів США) - по електронній митній декларації №UA 100030/2019/399930 від 18.03.2019 - відповідно до Proforma-Invoice №47 від 15.01.2019, Invoice №47 від 15.01.2019.
- на суму 12 543,97 USD (доларів США) - по електронній митній декларації №UA 100030/2019/400116 від 22.03.2019 - відповідно до Proforma-Invoice №47/1 від 15.01.2019, Invoice №47/1 від 15.01.2019.
Відповідно до наведених ВМД вартість товару визначена декларантом (Позивачем) за основним методом - а саме, за ціною, що передбачена Договором поставки.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною із зазначених декларацій позивачем надано митному органу документи, що перелічені у графі 44 кожної з ВМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: пакувальні листи, рахунки-проформи, рахунки-фактури (інвойси), коносаменти, автотранспортні накладні, документи про походження товару, зовнішньоекономічні договори (контракти) купівлі-продажу товарів, висновки про вартісні характеристики товару, довідки, що містять довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, страхові поліси, додаткові угоди до зовнішньоекономічних договорів, інші некласифіковані документи.
Київською міською митницею ДФС при проведені митного оформлення за МД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками сформовано декілька критеріїв ризику по МД за кодами, зокрема:
- “ 105-2” контроль правильності визначення митної вартості товарів; з коментарем “Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідне посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару.
“ 106-2” “витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів” з коментарем “По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару.
“ 117-2” “здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості” з коментарем “По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару”.
На етапі перевірки митної декларації відповідач повідомив позивача про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару, оскільки відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- в інвойсі від 07.01.2019р. №46 та контракті від 04.06.2018р. №301 не зазначено умови оплати за товар;
- до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано платіжне доручення в іноземній валюті від 18.01.2019р. №56 на суму 49700 USD, в призначенні платежу якого вказано “оплата по контракту від 04.06.2018р. №301” - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 07.01.2019р. №46, поданого до митного оформлення, становить 17124,46 USD;
- декларантом в графі 44 (код документа 3530) митної декларації від 13.03.2019р. №UA100030/2019/399757 зазначено страховий поліс від 17.01.2019 - до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- декларантом в графі 44 (код документа 4104) митної декларації від 13.03.2019р. №UA 100030/2019/399757 зазначено, що компанія DERNEK GROUP СО. є виробником товару, тоді як відповідно до пункту 2.4 контракту виробником товару є фабрика DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD;
- відповідно до пункту 3.8 контракту від 04.06.2018 №301 в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсу від 07.01.2019 №46 товар поставляється на умовах CIF- Chomomorsk (міжнародний торговий термін (умова) CIF “вартість, страхування та фрахт” означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення;
- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов'язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту було запропоновано надати документи відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу та додаткові документи відповідно до частини З статті 53 Кодексу з зазначенням переліку документів в електронному повідомленні, надісланому декларанту:
1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - контракт між компаніями DERNEK GROUP СО. LTD та DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD;
3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі І здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - рахунок компанії DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD;
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару - компанії DONGGUAN LEZARD ELECTRICAL CO. LTD;
7) копію митної декларації країни відправлення.
13.03.2019 року позивачем надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу доходів і зборів додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ.
За результатами розгляду поданих разом з митною декларацією від 22.03.2019 року №UA100030/2019/400116 документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) в інвойсі від 15.01.2019X247/1 та контракті від 04.06.2018 №301 не зазначено умови оплати за товар;
2) до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 Кодексу подано платіжне доручення в іноземній валюті від 15.03.2019X271 на суму 91000 USD, в призначенні платежу якого вказано “оплата по контракту від 04.06.2018 №301” - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 15.01.2019 №47/1, поданого до митного оформлення, становить 12543,97 USD;
3) відповідно до пункту 3.8 контракту від 04.06.2018 №301 в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсу від 15.03.2019 №71 товар поставляється на умовах CIF- Chomomorsk (міжнародний торговий термін (умова) CIF “вартість, страхування та фрахт” означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення;декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СП7 витрат, пов'язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення;
4) декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов'язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В подальшому для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту було запропоновано позивачу надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу з зазначенням переліку документів в електронному повідомленні, надісланому декларанту:
1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі І Здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
2) виписку з бухгалтерської документації;
3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;
5)копію митної декларації країни відправлення.
Позивачем 22.03.2019 року надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу доходів і зборів додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу, проте було надано експертний висновок Дніпропетровської Тіш від 22.03.2019р. № ГО-772.
Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність наступних розбіжностей: в інвойсах та контрактах не зазначено умови оплати за товар; відповідно до пункту 3.8 контрактів (типові) в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсів товар поставляється на умовах СІР-Дніпро (термін СІР “страхування та фрахт/перевезення” означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли товар передано в місті призначення, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт/перевезення) - до ціни товару відповідно до пункту 3.8 контрактів (типові) не включено витрати на транспортування та страхування; декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІР витрат й ризиків, пов'язаних з транспортуванням та страхуванням товару в місце призначення; метод 1 - відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 1 та 2 частини 5 статті 54, частини 6 статті 54, частини 2 статті 58 та частини 10 статті 58 МКУ; методи 2а - у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (стаття 59 МКУ); методи 2б - у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (стаття 60 МКУ); методи 2в, 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 52, п. 1 та 2 ч. 5 ст. 54, ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 та ч. 10 ст. 58 МК України органом доходів і зборів відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку відносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.
За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Враховуючи зазначені норми, право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.
Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому згідно з п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявні обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Як вже було зазначено раніше, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронною митною декларацією, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: в інвойсі поставка товару здійснюється на умовах поставки CIР-Дніпро, а відповідно до п.3.8. договору поставки не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIР ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CIP на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Таким чином, поставка товару на умовах CIР зобов'язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології " не понесло.
Також, наведеними умовами поставки CIР (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари та упаковки. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.3.8. договору як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Договору. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.
Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.
Таким чином, відповідно до умов поставки за договором поставки №09.07.18 від 09.07.2018р. та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.
За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.
Також, відповідач не надав доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
При цьому, неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно), зокрема, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, в той час як в поданих до митного оформлення документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар, а тому спірні рішення є протиправним та підлягають скасуванню.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції проігнорував клопотання представника відповідача про розгляд справи в режим відеоконференції, чим порушив вимоги ст. 162 КАС України та протиправно в ухвалі від 25.04.2019 року зазначено 15 денний строк на подачу відзиву на позов, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не спростовують правильність рішення суду першої інстанції, оскільки останнім вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Також Київська міська митниця ДФС скористалася своїм правом щодо подачі відзиву на позов, який був врахований судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року в адміністративній справі №160/3795/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської міської митниці ДФС про визнати протиправним та скасувати рішення - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року в адміністративній справі №160/3795/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя С.В. Чабаненко