про повернення апеляційної скарги
24 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 804/3362/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю. ,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року у справі № 804/3362/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду належним чином завіреної копії довіреності на представництво ОСОБА_2 інтересів ОСОБА_1 ; дійсного документу, який посвідчує особу позивача та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
Копію вказаної ухвали разом із супровідним листом направлено на поштову адресу представника позивача.
На виконання ухвали суду від 26 липня 2019 року, апелянтом надано:
- належним чином завірена копія довіреності на представництво ОСОБА_2 інтересів ОСОБА_1 ;
- пояснення щодо дійсного документа, який посвідчує особу позивача, в обгрунтування якого зазначає, що 18.03.2017 ОСОБА_1 уповноважила, зокрема, ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Юридичний Офіс (Ізраїль-Україна)" на представництво її інтересів, в тому числі, в судових органах України будь-якої інстанції по всім категоріям справ до 18 вересня 2020 року. Особа ОСОБА_1 була встановлена ОСОБА_2 , нотаріусом держави Ізраїль на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , термін дії якого з 10.03.2008 по 10.03.2018. Вказує, що адміністративний спір, з приводу якого позивач звернулась до суду із цим позовом, виник з моменту відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії, а саме з 30 жовтня 2017 року, а не з моменту подання нею позову до суду, відтак її паспорт був дійсним. Крім того, апелянт зазначив, що надає копію другого документа, на підставі якого була засвідчена особа ОСОБА_1 на момент підписання довіреності - Ізраїльського посвідчення особи № НОМЕР_2 , виданого 15.06.1997 відділенням МВС в Ріон Ле Ціоне.
Розглянувши подані апелянтом пояснення та додані до них документи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини першої та другої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
З наведеного вбачається, що учасник справи, який володіє адміністративною процесуальною дієздатністю, може особисто брати участь в розгляді адміністративної справи або доручати ведення справи представникові.
Зі змісту позову вбачається, що у цій справі спір стосується прав і обов'язків ОСОБА_1 , відносно якої проявлено бездіяльність з боку відповідача.
Як вказувалось вище, на виконання ухвали суду від 26 липня 2019 року, апелянтом надана належним чином завірена копія довіреності від 18.09.2017, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує, зокрема, ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Юридичний Офіс (Ізраїль-Україна)" на представництво її інтересів, у тому числі, в судових органах України будь-якої інстанції по всім категоріям справ до 18 вересня 2020 року. Із копії засвідчення справжності підпису вбачається, що 18 вересня 2017 року особа ОСОБА_1 була встановлена ОСОБА_2 , нотаріусом держави Ізраїль на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , який виданий 10 березня 2008 року та дійсний до 10 березня 2018 року, відмітки про продовження терміну дії паспорта відсутні. (а.с. 28-103)
Відповідно до п. 1 Положення про паспорт громадянина України «паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України… Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон».
Згідно з п. 2 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон паспорт - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.
Строк дії паспорта становить десять років (п. 12 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон).
Отже, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника. При цьому, документом, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який, в свою чергу, є дійсним протягом десяти років.
ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом 6 травня 2018 року. (а.с. 2-103)
На підтвердження своєї особи позивачем надано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , який виданий 10 березня 2008 року та дійсний до 10 березня 2018 року, відмітки про продовження терміну дії паспорта відсутні.
Таким чином, на час подання ОСОБА_1 адміністративного позову термін дії її паспорта сплинув.
Звертаючись до апеляційного суду зі скаргою, позивачем додано таку ж копію вказаного вище паспорта, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду, зокрема, дійсного документу, який посвідчує особу позивача - ОСОБА_1 та надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду апелянт зазначив, що надає копію другого документа, на підставі якого була засвідчена особа ОСОБА_1 на момент підписання довіреності - Ізраїльського посвідчення особи № НОМЕР_2 , виданого 15.06.1997 відділенням МВС в Ріон Ле Ціоне.
Дослідивши наданий документ, колегія суддів зауважує про неможливість надати оцінку останньому, оскільки він на мові оригіналу, а позивачем не забезпечено переклад такого документа українською мовою, у зв'язку з чим останній не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції як доказ дійсного документа, який посвідчує особу позивача - ОСОБА_1 .
Посилання апелянта у поясненнях на те, що адміністративний спір, з приводу якого позивач звернулась до суду із цим позовом, виник з моменту відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії, а не з моменту подання нею позову до суду є необгрунтованими, оскільки Кодексом адміністративного судочинства визначено право особи на звернення до адміністративного суду, якщо вона вважає, що, зокрема, рішенням суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій чи бездіяльності такого суб'єкта протиправними та зобов'язання вчинити певні дії чи утриматися від вчинення певних дій; визнання протиправним та скасування індивідуального акта, при цьому таке звернення повинно відбуватись у встановленому Кодексом порядку. Так, частиною 2 статті 9 КАСУ встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи, що на час подання ОСОБА_1 адміністративного позову термін дії її паспорта сплинув, а наданий апеляційному суду документ колегією суддів не прийнятий, це позбавляє суд можливості достовірно та належним чином встановити особу позивача як на час подання нею позову, так і на час подання апеляційної скарги, оскільки у позивача відсутній передбачений чинним законодавством України дійсний документ, який посвідчує її особу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 55, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року у справі № 804/3362/18 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з того ж часу.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко