26 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1496/19
(суддя Єфанова О.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі №160/1496/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 14 лютого 2019 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати йому період знаходження на інвалідності з 05.12.2006 року по теперішній час до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за (віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з урахуванням кратності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити йому пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням часу знаходження на інвалідності з 05.12.2006 року по теперішній час з дня звернення із заявою, тобто з 31.01.2019 року. Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що період перебування на інвалідності від нещасного випадку на виробництві 05.12.2006 року по 31.01.2019 рік зарахувати до пільгового стажу та розрахувати у кратності 1 рік таких робіт за 1 рік 3 місяці відповідно до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 року № 8 підстав не має, оскільки заявник отримав травму перебуваючи на посаді гірника підземного. який не відноситься до провідних професій.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач працював не лише гірником підземним, а й з 23.04.1998 року переведений був гірником очисного забою, який відноситься до провідних професій. Крім того, вперше 10% втрату працездатності позивач отримав у 2004 році у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Рішення про встановлення втрати працездатності не встановлено в період, коли позивач отримав травму або коли він працював на посаді гірника підземного, а встановлено з приводу погіршення стану здоров'я.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду та отримує пенсію по інвалідності III групи від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання згідно з п.3 ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 05.12.2006 року по теперішній час.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 31.01.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.15).
Листом від 05.02.2019 року позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно із ст. ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу (а.с.16).
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Згідно з ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача наявної в матеріалах справи (а.с.10-11) 23.09.1996 року позивач прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті у ВАТ "Павлоградвугілля" "шахта "Західно-Донбаська".
11.11.1996 року переведений підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті у ВАТ "Павлоградвугілля" "шахта "Західно-Донбаська".
23.04.1998 року переведений підземним гірником очисного вибою 3 розряду з повним робочим днем в шахті у ВАТ "Павлоградвугілля" "шахта "Західно-Донбаська".
09.08.1999 року звільнений по ст.36 п.5 КЗПП у зв'язку з переводом.
З 12.08.1999 року по 24.12.2004 року позивач працював на "Восьмому воєнізованому гірничорятувальному загону" помічником командира взводу. Відповідно до акта №91 від 26.11.1997 року про нещасний випадок позивач працював гірником підземним та 26.11.1997 року з ним стався нещасний випадок на виробництві (12-13).
Як вбачається з матеріалів справи позивачу 30.04.2004 року встановлено 10% втрати професійної працездатності, при цьому підставою встановлення такої втрати професійної працездатності зазначено акта №91 від 26.11.1997 року (а.с.17).
При повторному огляді позивача 14.12.2006 року йому з 05.12.2006 року встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з травмою від 29.11.1997 року (а.с.19).
Тобто, встановлення інвалідності позивача пов'язано з отриманням ним травми на виробництві, що зафіксовано в акті №91 від 26.11.1997 року про нещасний випадок на виробництві.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату отримання позивачем травми на виробництві, яка стала підставою для встановлення йому інвалідності та призначення пенсії по інвалідності, позивач працював підземним гірником, що не відноситься до провідних професій відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи те, що на час отримання травми, яка стала підставою для встановлення інвалідності та як наслідок призначення позивачу пенсії по інвалідності з 05.12.2006 року позивач працював підземним гірником, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з цим нещасним випадком повинен зараховуватися позивачу до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах виходячи з посади яку він обіймав - підземний гірник.
При цьому, період роботи позивача підземним гірником очисного вибою на підприємстві ВАТ "Павлоградвугілля" "шахта "Західно-Донбаська" зараховуються позивачу до стажу роботи із шкідливими умовами як період роботи на провідній професії.
Враховуючи те, що час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з цим нещасним випадком повинен зараховуватися позивачу до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах виходячи з посади, яка не відноситься до провідних професій, суд апеляційної інстанції зробив висновок про правомірність відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю у позивача станом на 31.01.2019 року необхідного спеціального стажу.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі №160/1496/19 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 26 вересня 2019 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко