24 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 280/576/19
Суддя І інстанції - Конишева О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ФОП ОСОБА_1. звернулась з вищевказаним позовом до суду в якому просила:
визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №Ф-83661-51 від 16.11.2018 про нарахування недоїмки (штрафних санкцій) у розмірі 15819,54 грн.;
визнати протиправним та скасувати нарахування з єдиного соціального внеску у розмірі 15819,54 грн.;
зобов'язати Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків з оскаржуваної податкової вимоги, шляхом виключення суми 15819,54 з ІКП.
В обґрунтування позову посилається на безпідставність винесеної оскарженої вимоги оскільки вона тривалий час не здійснювала господарську діяльність та не отримувала дохід, крім того вимога була направлена з порушенням визначених законодавством строків.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що судом не прийнято до уваги , що нею не було отримано прибуток протягом певного асу та не здійснення діяльності взагалі, крім того вимога була направлена з порушенням законодавчо визначених строків.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 13.08.2001 року перебувала на загальній системі оподаткування, припинено підприємницьку діяльність 31.01.2019 за № 205 НОМЕР_1 .
16.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області винесено вимогу № Ф-83661-51 до позивача щодо сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 15819 грн. 54 коп., яка направлена позивачу 25 січня 2019 року.
За даними особової картки платника податків нарахування єдиного внеску здійснювалось:
09.02.2018 в розмірі 8448,00 грн. (за 2017 рік);
19.04.2018 в розмірі 2457,18 грн; 19.07.2018 в розмірі 2457,18 грн; 19.10.2018 в розмірі 2457,18 грн. (за перший - третій квартал 2018 року), за загальною сумою 15 819,54 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що за визначеними податковим законодавством положень з 01.01.2017 року обов'язок нарахування і сплати єдиного внеску покладається на платника податку навіть у разі якщо останнім не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу. Крім того направлення вимоги з порушенням визначених законодавством строків не може впливати на законність вимоги, в зв'язку з чим прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.2, 6 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із п. 4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Статтею 7 Закону №2464-VІ визначено базу нарахування єдиного внеску.
Згідно п. 2, 3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
З 01.01.2017 ФОП - платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону №2464 у редакції Закону №1774-VIII).
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (ділі - Закон № 2148) до Закону №2464, з 01.01.2018 у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць ( пункту 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у редакції Закону №2148).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Враховуючи зазначені зміни у статті 7 Закону №2464-VІ суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що починаючи з 01.01.2017, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Станом на 01.01.2019 року по ФОП ОСОБА_1 на рівні ДФС України відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування зобов'язань у сумі 15819,54 грн. за 2017-2018 роки.
Нарахування єдиного внеску відповідачем здійснювалось виходячи з розміру мінімального страхового внеску на місяць, що узгоджується з вимогами п.2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом № 449 Міністерства фінансів України 20.04.2015, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. За приписами п. 3 розділу VI зазначеної вище інструкції органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога направлена 25.01.2019, тобто після спливу встановленого Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування строку.
В той же час колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене процедурне порушення не впливає на законність самої вимоги та не звільняє платника від обов'язку сплачувати відповідні зобов'язання.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для скасування оскарженої вимоги.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова