26 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/4816/19
головуючий суддя І інстанції - Ніколайчук С.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року в адміністративній справі № 160/4816/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови від 03.05.2019 року ВП № 59012794,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03.05.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 59012794.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко Аліни Олегівни про стягнення виконавчого збору від 03.05.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 59012794.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що підставою для припинення стягнення виконавчого збору є момент, коли боржником сплачено борг саме до відкриття виконавчого провадження, тобто до 03.05.2019 року, а не дату, коли саме боржнику стало відомо про початок примусово виконання. В даному випадку, борг позивачем було сплачено після відкриття виконавчого провадження, а тому прийняття оскаржуваної постанови відповідає приписам чинного законодавства.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 року у справі № 904/3315/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВС-ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ») до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») про стягнення суми грошових коштів за договором оренди майна № 912 від 01.11.2016 року у розмірі 111 519 534,98 грн., яке задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВС-ІНВЕСТ» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд., 1 оф. 431; ідентифікаційний код 40032310) 67416856,65 грн. вартості неповернутих двигунів, 16492224,54 грн. неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни, 1429680,00 грн. штрафу та 471921,03 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За результатом апеляційного перегляду вказаного рішення, Центральним апеляційним господарським судом було винесено постанову від 20.03.2019 року, якою рішення господарського суду Дніпропетровської області скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВС-ІНВЕСТ» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд., 1 оф. 431; ідентифікаційний код 40032310), 19790669,45 грн. неустойки за несвоєчасно повернуті двигуни. В решті позовних вимог відмовлено. Крім того, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВС-ІНВЕСТ» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд., 1 оф. 431; ідентифікаційний код 40032310) стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) 562 621, 77 грн. витрат зі сплати судового збору.
27.03.2019 року представником позивача подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву про відстрочення виконання рішення про стягнення з ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ» судового збору у розмірі 562 621,77 грн.
27.03.2019 року господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про стягнення з ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ» судового збору в розмірі 562 621,77 грн. на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 року у справі №904/3315/18.
02.04.2019 року господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про прийняття заяви від ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ» про відстрочення виконання судового рішення щодо стягнення з ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ» судового збору та 02.04.2019 року господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про зупинення розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення у зв'язку з необхідністю передачі матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.
12.04.2019 року ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ» подано до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 року у справі № 904/3315/18 та 19.04.2019 року подано до Касаційного господарського суду заяву про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 904/3315/18 на період касаційного оскарження.
26.04.2019 року ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Центрально-Міського ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу виданого Господарським судом Дніпропетровської області від 27.03.2019 року.
03.05.2019 року державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко Аліною Олегівною було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59012794, яким відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3315/18 виданого 27.03.2019 року.
Також, 03.05.2019 року державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко Аліною Олегівною було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВС-Інвест» виконавчий збір у розмірі 56262.17 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору з ТОВ «ДВС-ІНВЕСТ» за ВП № 59012794 у розмірі 56262,17 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
За приписами ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про його стягнення. При цьому, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеним в постанові від 31.07.2019 року по справі 5023/10655/11, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувана постанова про стягнення з позивача виконавчого збору була прийнята державним виконавцем 03.05.2019 року разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, виконання судового рішення, а саме сплата судового збору у розмірі 562 621, 77 грн., було здійснено позивачем 07.05.2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 76 від 07.05.2019 року.
Отже, оскільки станом на 03.05.2019 року, тобто на час відкриття виконавчого провадження, рішення суду боржником в добровільному порядку виконано не було і, на що не звернув увагу суд першої інстанції задовольняючи позов, прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, відповідає приписам чинного законодавства.
При цьому, посилання скаржника на те, що обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» - є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими, оскільки прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, одночасно з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця, а отже не має правового значення при розгляді даних спірних правовідносин, як дата направлення, так і отримання позивачем постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, як і є безпідставним твердження щодо не прийняття вказаних постанов, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", а відповідно виконання рішення суду в добровільному порядку, в разі ненаправлення або несвоєчасного направлення їх боржнику.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають залишенню без задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 287, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року в адміністративній справі № 160/4816/19 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВС-ІНВЕСТ" - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду відповідно до ч. 4 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко