24 вересня 2019 р.Справа № 520/6163/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кандидата на зайняття посади начальника Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.08.19 року по справі № 520/6163/19
за позовом Кандидата на зайняття посади начальника Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Кандидат на зайняття посади начальника Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати бездіяльність ДФС України щодо нескорочення з 01.08.2017 року посади директора департаменту внутрішнього аудиту ДФС України, на яку протягом року не оголошувався конкурс, протиправною; визнати бездіяльність ДФС України щодо неприйняття керівником державної служби ДФС України рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади директора департаменту внутрішнього аудиту ДФС України в термін з 01.08.2016 року по 02.11.2018 року, протиправною; визнати дії ДФС України щодо здійснення Вакуленко Наталією Михайлівною - начальником управління координації, аналізу та моніторингу департаменту внутрішнього аудиту ДФС України повноважень члена конкурсної комісії, утвореної на підставі наказу ДФС України «Про оголошення конкурсу» №2118-0 від 02.11.2018 року, протиправними; визнати бездіяльність ДФС України щодо непроголошення завдання адміністратором конкурсу, проведеного на підставі наказу ДФС України «Про оголошення конкурсу» №2118-0 від 02.11.2018 року, на етапі розв'язання ситуаційного завдання, яке повинно бути однаковим для всіх кандидатів на посаду, протиправною; визнати дії ДФС України щодо проведення конкурсною комісією співбесіди як етапу конкурсу на підставі наказу ДФС України «Про оголошення конкурсу» №2118-0 від 02.11.2018 року не з метою оцінки відповідності професійної компетентності кандидатів встановленим вимогам, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу, а з метою незаконного визначення переможця конкурсу в особі ОСОБА_2 та другого кандидата в особі ОСОБА_3, протиправними; скасувати результати конкурсу на зайняття вакантної посади директора Департаменту внутрішнього аудиту ДФС України, проведеного на підставі наказу ДФС України «Про оголошення конкурсу» №2118-0 від 02.11.2018 року; зобов'язати ДФС України вчинити певні дії - скоротити посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту ДФС України, на яку протягом року не оголошувався конкурс.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (докази досудового врегулювання спору до суду разом з позовною заявою не надавалися), надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
17.07.2019 року засобами поштового зв'язку позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач зазначає, що з метою вжиття заходів врегулювання спору звернувся зі скаргою від 19.12.2018 року до Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАДС) та Національного агентства України з питань запобігання корупції (далі - НАЗК). На вказану скаргу позивачем отримано відповідь НАДС від 22.12.2018 року № 9638/20-18, в якій зазначено, що відповідно до наказу НАДС в межах розгляду скарги позивача агентством проводиться позапланова невиїзна перевірка у ДФС України стосовно дотримання вимог Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів з питань державної служби. У разі виявлення порушень вимог Закону буде вжито відповідних заходів. Крім того, позивача повідомлено, що листом НАДС від 22.12.2018 року до НАЗК направлено копію скарги позивача для розгляду. НАДС 25.01.2019 року направило додатковий лист, проте жодного рішення вказаним органом прийнято не було, а відтак до випадку позивача має застосовуватися строк звернення до суду у шість місяців.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року клопотання Кандидата на зайняття посади начальника Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України про поновлення строку звернення до адміністративного суду - залишено без задоволення. Позовну заяву Кандидата на зайняття посади начальника Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, посилаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху виконано. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Частина 5 статті 160 КАС України містить вимоги до позовної заяви, а стаття 161 передбачає документи, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 169 КАС України).
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду (докази досудового врегулювання спору до суду разом з позовною заявою не надавалися), надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
За висновком суду першої інстанції позивач не може стверджувати про неприйняття рішення за результатами досудового врегулювання спору, оскільки за результатами розгляду скарги позивача НАДС вчининено усі передбачені законом дії та завершив розгляд скарги позивача наданням вмотивованої відповіді, тому підстави для застосування до випадку позивача шестимісячного строку звернення до суду відсутні. Відтак, строк звернення до суду, з урахуванням звернення позивача за досудовим врегулюванням спору, становить 3 місяці та сплив 18.03.2019 року.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком, та вважає його помилковим, оскільки предметом позову є не лише скасування рішення за результатами конкурсу, а і визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів, до числа яких належать не тільки працедавець в особі ДФС України, а і НАДС.
Отже, для звернення до суду в цій частині статтею 122 КАС України встановлений саме шестимісячний строк, який позивачем був дотриманий при зверненні до суду з даним позовом.
Крім того, на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 про залишення позовної заяви без руху позивачем надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка була належно обґрунтована та підтверджена документальними доказами досудового вирішення спору і неприйняття рішень за його результатами.
З урахуванням вищенаведених висновків суду, доводи відповідача та суду першої інстанції стосовно пропуску позивачем передбаченого строку звернення до суду є помилковими.
Суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведеного та дійшов помилкового висновку вказавши на пропуск позивачем передбаченого строку звернення до суду.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосудді можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним право обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Отже, з наведеного слідує, що оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У пунктах 1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, у абзаці 7 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012, Суд зазначав, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.
На підставі вищевикладеного, висновки суду першої інстанції про залишення без розгляду адміністративного позову є помилковими.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог процесуального права, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.312 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Кандидата на зайняття посади начальника Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року по справі № 520/6163/19 скасувати.
Справу № 520/6163/19 за позовом Кандидата на зайняття посади начальника Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 27.09.2019 року