23 вересня 2019 р.Справа № 440/1139/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року, суддя Кукоба О.О., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.06.19 року по справі № 440/1139/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.19 №0001465113, яким позивачу на підставі ст. 122 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку у розмірі 952,90 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність визначення відповідачем податкового обов'язку ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку, у зв'язку з тим, що на підставі проведення на території Луганської області антитерористичної операції, він, з огляду на загрозу життю та здоров'ю, у жовтні 2015 року виїхав з місця постійного проживання у м. Луганську до м. Кременчука Полтавської області та був взятий на облік як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ. З урахуванням наведеного, позивач, посилаючись на приписи статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", вважав, що у нього відсутній обов'язок зі сплати єдиного податку за період з 01.06.2014 по 30.09.2015.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 16.01.2019 року №0001465113. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець з 08.10.1997 та до жовтня 2015 року перебував на обліку платників податків у Луганській ОДПІ (а.с. 9).
З 01.01.2012 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (І група), що підтверджено копією витягу з Реєстру платників єдиного податку від 08.02.16 №1616033403404 (а.с. 8).
З 08.10.15 позивач взятий на облік платників податків у Кременчуцькій ОДПІ, що відповідач не заперечує.
На думку контролюючого органу, станом на момент взяття позивача на облік платників податків у Кременчуцькій ОДПІ за його особовим рахунком (в інтегрованій картці платника податків) значилась заборгованість зі сплати єдиного податку загалом у розмірі 1822,60 грн.
20.07.16 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцької ОДПІ із заявою про списання податкового боргу зі сплати єдиного податку, посилаючись на те, що відповідний борг утворився внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (а.с. 34).
Листом від 26.08.16 вих.№14106/М Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача про відсутність підстав для списання податкового боргу, оскільки сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий регіональною торгово-промисловою палатою, а не Торгово-промисловою палатою України. Крім того, відповідний сертифікат не містив посилання на положення статті 101 Податкового кодексу України, якою передбачено підстави для визнання податкового боргу безнадійним (а.с. 33).
08.01.19 співробітником Кременчуцького управління Головного управління ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати авансових внесків єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт від 08.01.19 №14167/16-31-51-13/ НОМЕР_1 (а.с. 26). Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивача єдиного податку з фізичних осіб за період з листопада 2017 року по вересень 2018 року у розмірі 1905,80 грн., чим порушено вимоги п. 295.1 ст. 295 розділу XIV Податкового кодексу України.
16.01.19 на підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючий орган сформував податкове повідомлення-рішення від 16.01.19 №0001465113, яким позивачу відповідно до ст. 122 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку у розмірі 952,90 грн. (а.с. 27, 28).
Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Рішенням ДФС України від 19.03.19 вих.№12590/6199-99-11-05-01-25 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 16.01.19 №0001465113 - без змін (а.с. 12-13).
Не погодившись прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.156, 14.1.157, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з ст. 122 Податкового кодексу України, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Відповідно до п.п. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Указом Президента України від 14.04.14 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Розпорядженням від 30.10.14 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить у тому числі і м. Луганськ (Луганська міська рада) Луганської області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.15 №1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.14 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", розпорядження Кабінету Міністрів України від 5.11.14 №1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р" та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначене місто обласного значення Луганськ.
Верховною Радою України прийнято Закон від 02.09.14 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статтею 10 якого визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Крім того, цим законом Закон України від 2.12.97 №671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" доповнено статтею 141, відповідно до частини першої якої Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Звертаючись до суду з вказанми позовом, позивач стверджував про відсутність у нього податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб та, як наслідок, безпідставність нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 50% від суми такого боргу.
Як свідчать матеріали справи, відповідач визнає, що вказана у акті камеральної перевірки від 08.01.2019 №14167/16-31-51-13/ НОМЕР_1 та податковому повідомленні-рішенні від 16.01.2019 №0001465113 сума податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 1905,80 грн., на яку спірним рішенням нарахований штраф у розмірі 952,90 грн., виникла у зв'язку з перенесенням до інтегрованої картки платника податків податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року включно.
Зі змісту наявних в матеріалах справи пояснень контролюючого органу встановлено, що хоча у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 16.01.19 №0001465113 і зазначено період утворення боргу з 20.11.2017 по 20.09.2018, однак наведене має місце з огляду на зарахування платежів від позивача у вказані періоди у рахунок погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення (за період з червня 2014 року по вересень 2015 року). При цьому представник відповідача погодився з доводами позивача про те, що починаючи з жовтня 2015 року він своєчасно та у повному розмірі сплачував єдиний податок.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію сертифіката № 8197 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого 02.08.18 Полтавською торгово-промисловою палатою (а.с. 35). Цим сертифікатом ФОП ОСОБА_1 засвідчені форс-мажорні обставини (акти тероризму на території Луганської області) щодо обов'язку зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року (а.с. 35).
Доводи контролюючого органу про те, що вказаний вище сертифікат не звільняє позивача від обов'язку зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.п. 4 п. 2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Враховуючи вказане вище, податковий борг ФОП ОСОБА_1 . зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року є безнадійним податковим боргом, що підтверджено сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати від 2.08.18 №8197 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Право регіональної (Полтавської) торгово-промислової палати засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі відповідного сертифіката прямо передбачено ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Враховуючи, що судовим розглядом встановлено та підтверджено належними доказами факт відсутності у позивача обов'язку зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року, підстави для нарахування ФОП ОСОБА_1 штрафу за несплату таких зобов'язань також відсутні, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року по справі № 440/1139/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 27.09.2019 року