24 вересня 2019 р.Справа № 520/6589/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача Волкова А.Г.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.07.19 року по справі № 520/6589/19
за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
до ОСОБА_1
про стягнення суми,
Позивач, Міністерство оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі у сумі: 368124 (триста шістдесят вісім тисяч сто двадцять чотири) грн. 15 коп.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року позовну заяву Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка повернуто позивачеві. Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду про повернення позовної заяви, зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд відкрити провадження у справі за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про обов'язок позивача звернутись до відповідача з вимогою про відшкодування в добровільному порядку витрат, пов'язаних з його утриманням у військовому навчальному закладі. Також, апелянт зазначає про неповне дослідження доказів у справі судом першої інстанції, оскільки до позовної заяви Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка в додатках під порядковим номером «10» було додано копію витягу з наказу начальника Військового інституту від 30.05.2019 №110 з підписом відповідача про ознайомлення з сумою відшкодування. Вважає, що відповідач знав про свій обов'язок відшкодувати витрати на його утримання, але суд даний доказ не дослідив та не надав йому належної оцінки.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.09.2019 представник позивача та відповідач підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем до позовної заяви доказів звернення до відповідача з вимогою про відшкодування в добровільному порядку витрат, пов'язаних з його утриманням у військовому навчальному закладі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з","и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону,, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Тобто, обов'язковою умовою для звернення до суду для стягнення відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, є відмова в добровільному порядку відшкодувати зазначені витрати.
Однак, доказів відмови від добровільного відшкодування витрат матеріали справи не містять.
Відповідно до п.4 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна заява підлягає поверненню.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на ознайомлення відповідача з сумою відшкодування, оскільки факт ознайомлення ОСОБА_1 з сумою заборгованості не звільняє позивача від обов'язку звернутись до відповідача з вимогою про відшкодування в добровільному порядку витрат, пов'язаних з його утриманням у військовому навчальному закладі.
Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що частиною 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що саме у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року по справі № 520/6589/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 27.09.2019 року