27 вересня2019 року м. Київ
Справа № 753/146/17
Провадження: № 22-ц/824/14202/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Комаревцевої Л.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Джерело 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2018 року позов ТОВ «Джерело 1» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Джерело 1» в рахунок погашення заборгованості по сплаті послуг по утриманню КТП, артезіанської свердловини з мережами за період з 01.011.2015 по 31.12.2016 року суму в розмірі 12370 грн., пеню у розмірі 36113
грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено
24 серпня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла дана справа з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 червня 2018 року. Одночасно порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що 01 червня 2018 року судом першої інстанції було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, копію повного тексту даного рішення він так і не отримав.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою не може бути відкрите з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Як убачається з матеріалів справи, 01 червня 2018 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення (т. 2 а.с. 73). Згідно розписки вступну та резолютивну частину судового рішення ОСОБА_2 отримала 01 червня 2018 року. (т. 2 а.с. 80).
Повне судове рішення виготовлено 04 червня 2018 року.
Копію повного тексту рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2018 року судом першої інстанції ОСОБА_1 було направлено 04 червня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 81), згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення 08.06.2019 року ОСОБА_1 отримав копію повного тексту оскаржуваного рішення. (т. 2 а.с.82).
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення надіслано судом першої інстанції 04.06.2018 року, зареєстровано 05.06.2018 року, оприлюднено 07.06.2018 року.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , достеменно знаючи про існування рішення суду, навіть у випадку його не отримання, мав можливість ознайомитись із його повним текстом ще з 07 червня 2018 року.
Однак, лише 19 вересня 2019 року, тобто, більше ніж через рік з часу виготовлення повного судового рішення та його оприлюднення, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Слід також відмітити, що оскаржуване ОСОБА_1 рішення ним виконано.
Будь-яких посилань на обставини непереборної сили заява скаржника про поновлення процесуального строку не містить.
Ураховуючи вищевикладене, апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2018 року відкрито бути не може.
Керуючись ст. 358, 370 ЦПК України,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 червня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Джерело 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя: Т.О. Невідома