24 вересня 2019 року м. Київ
Справа № 22-11877 Головуючий у1-й інстанції - Яровенко Н. О.
Унікальний № 755/9621/19 Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
Невідомої Т. О.
за участю секретаря Пузикової В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,-
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д. В., в якій просив визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д. В. від 07 червня 2019 року про відмову в знятті арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 57374033, зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д. В. усунути порушення, тобто зняти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , накладений постановою від 14 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні № 57374033.
В обґрунтування скарги вказував, що 08 жовтня 2018 року Ляпіним Д. В. , на підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про примусове виконання рішення та оригіналу виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 21 травня 2014 року у справі № 755/826/14, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57374033 та стягнення з боржника коштів в сумі 249 329 грн. 39 коп. та 2 839 грн. 29 коп. витрат, пов'язаних з вирішенням спору та 229 грн. 40 коп. 14 жовтня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику та розшук майна боржника, а саме автомобіля «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_1 . 24 листопада 2018 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої зобов'язано стягувати з ОСОБА_1 20% з усіх видів доходів в управлінні забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. 06 червня 2019 року скаржник звернувся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з майна, на що 07 червня 2019 року отримав відповідь про те, що для зняття арешту немає достатніх підстав. При цьому, виконавцем не враховано, що у скаржника немає в наявності нерухомого майна. Крім того, 17 серпня 2016 року Шевченківським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на підставі виконавчого листа № 755/826/14 від 11 червня 2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 як солідарного боржника з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 252 452 грн. 08 коп., відповідно до довідки про доходи ОСОБА_3 від 06 грудня 2018 року № 3300, ОСОБА_3 ще за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року вже було вирахувано на погашення вказаної заборгованості 20 546 грн. 52 коп. 29 вересня 2008 року між боржником та стягувачем укладено договір застави № 030/736884-ZO. 04 липня 2014 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ на підставі виконавчого листа № 755/826/14 від 11 червня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 252 452 грн. 08 коп. 29 березня 2014 року у м. Біла Церква заставний автомобіль було тимчасово затримано. Відповідно до 13 листопада 2014 року автомобіль затримано та доставлено на автомайданчик м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33, доручено міському ВДВС Білоцерківського МРУЮ в м. Києві провести опис майна боржника та передати автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , через деякий час автомобіль зник. Постановою про розшук майна боржника по виконавчому провадженню № 43838070 від 19 серпня 2015 року встановлено, що місце знаходження майна боржника не відоме та постановлено оголосити розшук транспортного засобу «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 03 серпня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за заявою стягувача, при цьому, стягував до виконавчої служби не ставив питання щодо реалізації стягнутого заставленого автомобіля, який вибув з володіння ОСОБА_1 , за заявою стягувача. Таким чином, на виконання рішення суду органами, які здійснюють примусове виконання судових рішень, було вилучено заставний автомобіль, вартість якого перевищувала суму заборгованості, яка підлягала стягненню з ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д. В. відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу районного суду скасувати та ухвалите нове рішення про задоволення його скарги (а.с.50-58).
В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.
В суд апеляційної інстанції приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д. В. не з'явився, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д. В., оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Шахліна Д. В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника АТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 , який проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У відповідності до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи, 11 червня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 755/826/14 (а.с. 12-13).
08 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57374033, за якою стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суму в розмірі 252 452,08 грн. (а.с.10-11).
14 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д. В. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.14).
14 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. винесено постанову про розшук майна боржника, а саме - автомобіля «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (а.с.15).
24 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д. В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.16-17).
06 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця Ляпіна Д. В. із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, на що 07 червня 2019 року отримав відповідь № 57374033/1207 про те, що скаржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця у порядку, встановленому ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.18-19).
17 серпня 2016 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 755/826/14, виданий 11 червня 2014 року Господарським судом м. Києва (а.с.20-21).
04 липня 2014 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 43838070 на підставі виконавчого листа № 755/826/14 від 11 червня 2014 року, виданому Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості по договорах кредитів в сумі 252 452 грн. 08 коп. (а.с.26).
29 березня 2014 року складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу «Шкода Октавія» (а.с.27).
13 листопада 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві складено постанову про проведення виконавчих дій за якою транспортний засіб «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_1 затримано та доставлено на авто майданчик м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33 (а.с.28-29).
13 листопада 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.28-29).
09 серпня 2016 року головним державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 755/876/14, виданим 11 червня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва (а.с.30-31).
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що питання про зняття арешту з майна, що належить скаржнику, у даному випадку не відноситься до компетенції приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В., оскільки передбачених Законом України "Про виконавче провадження" підстав для зняття арешту немає, тому він може бути знятий лише за рішенням суду.
При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 . апеляційний суд виходить з наступного.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними.
Висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення скарги відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Під час апеляційного розгляду представник ОСОБА_1 , адвокат Шахлін Д. В., також не навів таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його: виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Відповідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Підстави та порядок зняття арешту з майна встановлений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З аналізу наведених норм убачається, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту саме виконавцем та, відповідно, з підстав, не передбачених у цьому переліку, арешт знімається лише за рішенням суду.
Підстави, які зазначав ОСОБА_1 в своїй заяві від 06 червня 2019 року про зняття арешту з нерухомого майна не передбачені вищевказаним переліком, а тому районний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 , оскільки приватний виконавець діяв в рамках чинного законодавства та підстав для визнання його дій про відмову в знятті арешту неправомірними та зобов'язання усунути таке порушення не убачається.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що в нього немає нерухомого майна, на те, що з ОСОБА_3 вже було враховано за період за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року кошти на погашення заборгованості про що стягував не повідомив приватного виконавця, посилання на подвійну сплату суми боргу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказані доводи висновків районного суду не спростовують та на законність оскаржуваної ухвали не впливають.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваної ухвали апеляційна скарга не містить. У решті апеляційна скарга за своїм змістом є описом перебігу виконавчого провадження та не стосується вимог скарги щодо незаконної відмови у знятті арешту з нерухомого майна.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 27 вересня 2019 року.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді Д. Р. Гаращенко
Т. О. Невідома