Ухвала
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 757/61965/18-ц
провадження № 22-ц/824/12602/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Національного Банку України, третя особа: Публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, 13 серпня 2019 року позивач подав апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без рухута надано строк до 20 вересня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, наведення обґрунтованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, надання суду відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, а також оригіналу квитанції про сплату судового збору.
З метою виконання вимог указаної ухвали 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслав на адресу апеляційного суду клопотання про усунення недоліків, в якому зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримав засобами поштового зв'язку 30 липня 2019 року. При цьому, до клопотання позивач не долучає жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що суд може перевірити вказані обставини, зробивши відповідні запити.
Враховуючи викладене, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали.
Згідно частини першої та другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Таким чином, обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку є процесуальним обов'язком саме ОСОБА_1 , як особи, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, за умови відсутності таких доказів у матеріалах справи. Суд не має права самостійно з власної ініціативи збирати будь-які докази, окрім випадків, чітко передбачених чинним законодавством України.
За обставин, коли ОСОБА_1 жодних доказів на підтвердження отримання копії оскаржуваної ухвали саме 30 липня 2019 року ані до матеріалів апеляційної скарги, ані до клопотання про усунення недоліків не долучено, такі докази в матеріалах справи відсутні, суд позбавлений можливості встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Згідно частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Окрім того, дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд уважає, що остання не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки вона не відповідає також вимогам пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України.
Так, у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вищезазначені документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У клопотанні про усунення недоліків ОСОБА_1 посилається на те, що є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а також просив суд прийняти його апеляційну скаргу без оплати судового збору згідно пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачем до апеляційної скарги та клопотання про усунення недоліків не долучено, а із суті позову не убачається наявності підстав для визнання позивача таким, що звільнений від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», про що зазначалось апеляційним судом в ухвалі від 20 серпня 2019 року.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 грн.
Отже, апелянту за подання апеляційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 384,20 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача 34311206080024 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
З огляду на викладене, апелянту на виконання вищевказаних положень закону необхідно надіслати на адресу апеляційного суду відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, адже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року), а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд уважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, -
Продовжити позивачеві ОСОБА_1 строк до 26 жовтня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу суду відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також оригіналу квитанції про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 357 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.А. Кравець