ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
25 вересня 2019 року м. Київ № 640/15535/19
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
За позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
про скасування Розпорядження №128р від 20.01.2016р.
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України №128р від 20.01.2016 року про призначення ОСОБА_2 заступником голови Фонду державного майна України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з огляду на приписи чинного законодавства України, що діяли на момент видання оскаржуваного розпорядження, Кабінет Міністрів України не мав права призначати на посаду заступника голови Фонду державного майна України - ОСОБА_2 . Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2016р. №128р за підписом Премєр -Міністра України Яценюка прийнято в порушення ст. 106 Конституції України.
Також позивач зазначає, що є акціонером акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", тому незаконне призначення ОСОБА_2 на посаду заступника голови Фонду державного майна України порушує права Позивача, оскільки стосуються прямо діяльності підприємства, власником акцій якого є Позивач.
Ухвалою суду від 22.08.2019р. позовну заяву було залишено без руху оскільки з наведених в позовній заяві обставин не вбачається, яким чином оскаржуване розпорядження №128р від 20.01.2016 року про призначення ОСОБА_2 заступником голови Фонду державного майна України порушує саме права позивача.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
19.09.2019р. позивачем подано заяву про усунення недоліків та доповнення до позовної заяви, де позивач зазначає, що незаконне призначення ОСОБА_2 на посаду заступника голови Фонду державного майна України порушує права позивача, оскільки стосується прямо діяльності підприємства, власником акцій якого є позивач.
Як встановлено судом, оскаржуваним розпорядженням Кабінету Міністрів України №128р від 20.01.2016 року призначено ОСОБА_2 заступником голови Фонду державного майна України.
В той же час, як зазначає позивач, він є акціонером акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та володіє 1000 штук простих акцій, що становить 0,0002% розміру статутного капіталу товариства.
Згідно з позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами управління або іншими акціонерами цього товариства. (Постанова Верховного Суду України від 01.08.2017 по справі № № 21-4054а16).
Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства», корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, що передбачені законом. (частина 1 статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства (частина 1 статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства").
Таким чином, акціонери товариства обирають органи управління товариством, у тому числі і загальні збору, які в свою чергу і представляють товариство у взаємовідносинах з іншими юридичними особами або суб'єктами владних повноважень.
Законодавство України (Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України та інші) не виключає й можливості звернення акціонера до суду за захистом охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, учасником якого він є, але за належно оформленим уповноваженням цього товариства або якщо таке право надається йому статутом останнього.
При цьому, порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав та інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Таким чином, законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.
У поданій позовній заяві позивач оскаржує розпорядження Кабінету Міністрів України №128р від 20.01.2016 року, яким ОСОБА_2 призначено заступником голови Фонду державного майна України, оскільки таке призначення, на думку позивача, прямо стосується діяльності підприємства, власником акцій якого є позивач..
Оскаржуване рішення державного органу не є рішенням акціонерного товариства чи його органів, а тому не може вважатися такими, що безпосередньо порушує права та інтереси позивача по даній справі, у якого, в той же час, відсутні повноваження на представництво в суді інтересів самого товариства. При цьому, саме акціонерне товариство таке рішення не оспорювало.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення КСУ N 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, наявність вказівки у законі на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Розпорядження Кабінету Міністрів України №128р від 20.01.2016 року про призначення ОСОБА_2 заступником голови Фонду державного майна України жодним чином не порушує права позивача як акціонера акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат".
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суддя О.В. Патратій