Справа № 369/10140/19 Головуючий у І інстанції Хрипун С.В.
Провадження № 33/824/3431/2019 Доповідач у 2 інстанції Зіміна В.Б.
24 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі:
судді судової палати з розгляду кримінальних справ Зіміної В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року, -
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, інваліда 2 групи,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09.07.2019 року приблизно о 19 год. 35 хв. керував транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Лобановського 32А в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київська область, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі щодо нього закрити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки не надано можливості надати пояснення по справі та заявити клопотання. Крім того вважає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту керування ним транспортним засобом. Апелянт вважає, що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння згідно положень ст.266 КУпАП, оскільки пройти огляд в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 запропоновано не було та від такого огляду він не відмовлявся. Крім того вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить даних щодо місця та часу вчинення правопорушення, та складений без участі ОСОБА_1 . Зазначені обставини, на думку апелянта, свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 тричі не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлявся на адресу зазначену в апеляційній скарзі. Клопотань від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції оцінивши в сукупності зібрані та дослідженні докази по справі, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції в цілому були дотримані.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 306243 від 09.07.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 09.07.2019 року о 19 годині 35 хвилин керував транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Лобановського 32А в с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київська область, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився у присутності двох свідків (а.с.1); поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану сп'яніння, за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я (а.с. 3); диском з відеозаписом нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану сп'яніння, за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я (а.с. 5).
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що під час судового розгляду справи в суді першої інстанції було порушено його право на захист не знайшло свого підтвердження, оскільки справу розглянуто за його участю (а.с. 9-10).
Посилання апелянта стосовно того, що він не керував транспортним засобом не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами, зокрема, відеозаписом нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перед зупиненням його працівниками поліції керував автомобілем і після зупинки пересів на пасажирське місце та вийшов з автомобіля. Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 121 КУпАП, де він 09.07.2019 року о 20 год. 04 хв. по вул. Лобановського 32А в с. Чайки керував транспортним засобом з несправними зовнішніми світовими приладами, чим порушив п. 31.4.3 ПДР України. Та поясненнями ОСОБА_1 , які він надав у суді першої інстанції та в яких зазначив, що його в той день попросили перегнати автомобіль, він перегнав, а його зупинили поліцейські. Зазначене свідчить про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції було порушено порядок огляду особи на стан сп'яніння, оскільки не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є необгрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно чинного законодавства огляд водія (іншої особи) з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів проводиться працівником поліції в присутності двох свідків (не можуть бути залучені як свідки працівники поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви). При цьому працівник поліції має одержати згоду особи на її огляд для встановлення стану сп'яніння з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів.
Якщо водій не погоджується на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу для встановлення стану алкогольного сп'яніння або не погоджується з результатами огляду працівником поліції з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків, на що останній відмовився, вказане підтверджується відеозаписом нагрудної камери працівника поліції та поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, вказаних в апеляційній скарзі порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, згідно положень ст. 266 КУпАП не встановлено та будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді обставин матеріали справи не містять та ОСОБА_1 не надані.
Крім того, доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАПне заслуговують на увагу, оскільки зазначені в апеляційній скарзі обставини з врахуванням кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не змінюють обставин зафіксованого адміністративного правопорушення.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і закриття провадження у справі, апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Зіміна