Апеляційне провадження № 22-ц/824/13108/2019
Справа № 369/3447/19
Іменем України
26 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області, постановлену у складі судді Ковальчук Л.М. в м. Київ 10 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання незаконним та скасування наказу Національного банку України № 693-к від 06 березня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
В березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування наказу Національного банку України № 693-к від 06 березня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позов мотивував тим, що працює у Національному банку України з 2009 року і по теперішній час, посаду головного економіста відділу аналізу внутрішніх ринків фінансового сектору управління макропруденційної політики Департаменту фінансової стабільності обіймає з квітня 2015 року. 06 березня 2019 року наказом Національного банку України № 693-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » йому було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що виявилося у неналежному виконанні його посадових обов'язків, та під розпис ознайомлено з наказом. Вважає, що наказ є незаконним і підлягає скасуванню, а чергове притягнення до дисциплінарної відповідальності є наслідком упередженого ставлення до нього керівництва. Просив визнати незаконним та скасувати наказ Національного банку України № 693-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що ст. ст. 174 - 181 ЦПК України містить вимоги до оформлення заяв по суті справи та їх перелік, який є вичерпним. Статті 182 - 183 ЦПК України містить загальні вимоги до заяв з процесуальних питань, до яких, за змістом наведених вище положень ЦПК України, належать заяви та клопотання, у яких учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань, а також заперечення проти заяв і клопотань. Статтями 184 - 185 ЦПК України передбачено процесуальні положення щодо дій суду при відкритті провадження у справі та не передбачено вимог щодо усунення недоліків позовної заяви шляхом подання процесуальних клопотань до суду у двох екземплярах, оскільки сам порядок усунення недоліків у позовній заяві не передбачає участі іншої сторони. Стаття 177 ЦПК України містить вимоги до позовної заяви, а не до клопотання сторони з процесуального питання (відкриття провадження у справі). Крім того, у клопотанні про усунення недоліків від 05 червня 2019 року було зазначено про фактичну відсутність обставин, визначених судом першої інстанції як недоліки позовної заяви, та будь-які додатки або докази, які необхідно надіслати іншим сторонам провадження, не додавалися. Враховуючи вищевикладене, вважав, що правові підстави для повернення позовної заяви відсутні, а позивачем дотримано вимоги процесуального закону при поданні позовної заяви та усуненні зазначених судом першої інстанції недоліків.
18 вересня 2019 року на апеляційну скаргу надійшов відзив від відповідача Національного банку України, направлений засобами поштового зв'язку 11 вересня 2019 року. За змістом відзиву - апеляційна скарга обґрунтована тим, що клопотання про усунення недоліків позовної заяви відноситься до заяв з процесуальних питань (ст. ст. 182 - 183 ЦПК України) та позивач не зобов'язаний надавати його копію до позовної заяви. Національний банк України погоджувався з думкою Києво-Святошинського районного суду Київської області, оскільки клопотання про усунення недоліків позовної заяви не є заявою з процесуальних питань в розумінні статей 182 - 183 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦПК України заяви з процесуальних питань заявляються при розгляді справи судом. Суд правильно застосував норму ст. 177 ЦПК України, оскільки клопотання про усунення недоліків позовної заяви є обов'язковою та невід'ємною частиною позовної заяви. За його відсутності позов не може бути прийнятий судом до розгляду та відкрито провадження по справі. Тобто зазначене клопотання пов'язано не з розглядом справи, а подається та розглядається судом до початку розгляду справи. У зв'язку з цим Національний банк України просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачу ухвалою від 10 червня 2019 року, суд першої інстанції виходив із того, що подана позовна заява ухвалою судді від 21 березня 2019 року залишена без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 95, п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Для усунення недоліків був наданий строк і роз'яснено, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню позивачу. Однак, представник позивача в порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України не додав до клопотання про усунення недоліків позовної заяви його копію для відповідача у справі.
Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2019 рокупозовна заява ОСОБА_1 до Національного банку України залишена без руху.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до вимог ст. 95, п. 8 ст. 175 ЦПК України позивачу слід зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Позивачу слід підтвердити відповідності копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
На виконання вказаної ухвали суду позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надав 05 червня 2019 року до суду першої інстанції клопотання, яке зареєстроване за вх. № 21624 (копія на а. с. 14).
В даному клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку із отриманням 30 травня 2019 року ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області про залишення позовної заяви без руху повідомляє таке. Відповідно до п.п. 8 - 9 гл. 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, засвідчення копій документів на кількох аркушах може здійснюватися шляхом прошивання та нумерування сторінок із відміткою «Всього в копії ___арк.» та написом про засвідчення копії, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Виключно за рішенням установи або на вимогу установи, якій надається копія документа, допускається засвідчувати копії документів поаркушно. Зазначені вище вимоги позивачем дотримано, пакет документів, доданих до позовної заяви, прошито, пронумеровано та засвідчено підписом кількість сторінок та їх відповідність оригіналам (напис «Згідно з оригіналом»), із зазначенням статусу позивача, ініціалів, дати посвідчення. Сторінка 4 позовної заяви містить абзац наступного змісту «Оригінали доказів, копії яких додано до позовної заяви, наявні у Відповідача, крім паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду Позивача, які перебувають у Позивача та електронних доказів, розміщених у мережі Інтернет)». Докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, на час її подання відсутні. Керуючись вищевикладеним, просив відкрити провадження у справі № 369/3447/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про скасування наказу Національного банку України № 693-к від 06 березня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На думку апеляційного суду, позовна заява подана із дотриманням вимог, що встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Вказівки суду на невиконання позивачем вимог ухвали не ґрунтуються на вимогах ст. ст. 175 - 177 ЦПК України. Форма і зміст заяви, враховуючи суть вимог, правовідносини між сторонами, відповідали вимогам ст. 175 ЦПК України, нової редакції позовної заяви ОСОБА_1 до суду в порядку усунення недоліків не подавалось, а в клопотанні від 05 червня 2019 року (яке не є ані позовною заявою, ані документом, що додається до неї) було лише зазначено про фактичну відсутність обставин, визначених судом першої інстанції як недоліки позовної заяви, будь-які додатки або докази, які необхідно надіслати іншим сторонам провадження, до клопотання не додавалися, що виключало необхідність виготовлення копії клопотання про усунення недоліків для відповідача.
Крім того, визнання позовної заяви неподаною та її повернення з підстав неусунення будь-яких інших недоліків, ніж ті, що зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не ґрунтується на вимогах ст. 185 ЦПК України.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу лише з тих підстав, що представник позивача в порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України не додав до клопотання про усунення недоліків позовної заяви його копію для відповідача у справі, не може бути визнаний достатньо аргументованим.
Апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року не може вважатися законною і обґрунтованою.
Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року скасуватиі направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді :