ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 вересня 2019 року № 826/17915/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія "Агро-Люкс" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-а) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Приватне підприємство "Компанія "Агро-Люкс" (надалі також - позивач), звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 № 0066841206 про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і застосування штрафних санкцій в сумі 9738,30 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду (суддя Власенковою О.О.).
В подальшому відповідно до розпорядження від 04.06.2018 №1047, у зв'язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді, в проваджені якої перебувала справа, адміністративну справу №826/17915/17 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018 адміністративну справу №826/17915/17 передано судді Смолію І.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що камеральна перевірка є незаконною, проведена з порушенням строків її проведення та у спосіб, не передбачений законом. Крім того, вказує, що податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких позивачу нараховано штрафні санкції були вже предметом перевірки на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 16.02.2016 р. №601.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що перевірка проведена у відповідності до законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення прийнято за результатом такої перевірки є правомірним.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, що Головним управлінням ДФС у м. Києві 30.11.2017 року було проведено камеральну перевірю своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підприємством ПП «Компанія «Агро-Люкс (податковий номер - 35964834) за жовтень-грудень 2015 року на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п. 75.1 ст.75, в порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу.
За результатом перевірки контролюючий орган складено акт камеральної перевірки №20921/26-15-12-06-20/35964834 від 30.11.2017 р. (надалі - акт перевірки).
Згідно висновків вказаного акту перевірки дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за період жовтень 2015 року, грудень 2015 року, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.12.2017 року № 0066841206, яким до позивача застосовано штраф в розмірі від 10% на загальну суму 9873,83 грн. за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів
Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Позивач в позовній заяві зазначає, що предметом перевірки вже був період 2015 р., згідно наказу ГУ ДФС у м. Києві від 16.02.2016 р. №601, суд не бере дані твердження позивача до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутній акт перевірки, який підтверджував перевірку податкових накладних №68 від 25.12.2015 р., №84 від 23.10.2015 р. ПН №19 від 08.12.2015 р.
В частині щодо неправомірності проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно з пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
У відповідності до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Тобто, об'єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки відповідач встановив порушення Підприємством граничних термінів реєстрації податкових накладних за період жовтень - грудень 2015, що і стало підставою для накладення штрафу.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.
Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.07.2018 по справі № 804/4056/17 та від 15.05.2018 по справі №819/833/17, від 19.04.2019 року по справі №804/558/17.
Так, згідно із пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1201.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Отже, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем, що останнім зареєстровано наступні податкові накладні з порушенням строку реєстрації: ПН №68 від 25.12.2015 р. зареєстрована 11.01.2016 р. з порушенням строку 2 дні; ПН №84 від 23.10.2015 р. зареєстрована 09.10.2015 р. з порушенням строку 2 дні; ПН №19 від 08.12.2015 р. зареєстрована 24.12.2015 р. з порушенням строку 1 дні.
При цьому, як вбачається з позовної заяви, факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не оскаржується позивачем.
Отже, зважаючи на факт порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, суди приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази в обґрунтування обставин і довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Приватному підприємству "Компанія "Агро-Люкс" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-а) - відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій