ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 вересня 2019 року м. Київ № 640/17598/19
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши заяву про забезпечення позову
ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області
третя особа Васильківська міська рада Київської області
ОСОБА_2
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до подання адміністративного позову, у якій просить суд:
- заборонити Васильківській міській раді Київської області затверджувати громадянину ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3210700000:13:026:0100) у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ;
- заборонити Васильківській міській раді Київської області передавати у приватну власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 3210700000:13:026:0100), площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування клопотання заявник покликалась на те, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №305838, виданого 24.01.2006 року, заявник являється власником земельної ділянки за кадастровим номером 3210700000:13:028: 0004 .
Однак, заявник заявляє, що після набрання чинності Законом України №3613-VI від 07.07.2011 року «Про Державний земельний кадастр» відповідачем не було виконано дій по перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку відомостей про належну заявнику земельну ділянку.
Разом з тим, рішенням Васильківської міської ради Київської області від 30.03.2018 року громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 виготовив такий проект землеустрою, а виділеній йому земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3210700000:13:026:0100, однак заявник вказує, що виділена ОСОБА_2 земельна ділянка частково розташована на належній заявнику земельній ділянці, а саме: площа співпадає на 21,5107%.
Вивчивши клопотання про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Однак, ОСОБА_1 не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не доведено існування обставин, передбачених у ч.2 статті 150 КАС України, відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур